Ухвала суду № 25009737, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2012 р. м. Київ К/9991/66847/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

при секретарі Бовкун В.В.

за участю представників:

позивача Сидляр І.Г, Галицького А.В.

відповідача Шпанюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011

у справі № 2а-6485/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергохолдінг»

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергохолдінг»(далі -позивач, ТОВ «Укренергохолдін») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач, Переяслав-Хмельницька ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2010: №0000122300/0, №0000132300/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 25.05.2010 №99/23-1/34628035.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Укренергохолдинг»було занижено показник рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»у річній декларації з податку на прибуток в сумі 395074,00 грн., а також п.п. 5.3.1, п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Укренергохолдинг»було завищено валові витрати у декларації з податку на прибуток за 2009 рік на суму 1875000,00 грн. та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Укренергохолдинг»було занижено суму податку на додану вартість, задекларовану до сплати до бюджету за період, що перевірявся в сумі 2471000,00 грн.

Крім того, відповідачем зроблено висновок про те, що всі укладені договори між ТОВ «Укренергохолдинг»та ТОВ «ПТО Технологія»не переслідували мету отримання послуг, а послуги за вказаними договорами фактично не надавались; мало місце ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) шляхом зменшення податкового зобов'язання, у зв'язку з чим Переяслав-Хмельницькою ОДПІ зроблено висновок про те, що всі укладені договори є нікчемними, оскільки їх ціль суперечить інтересам держави та суспільства.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.06.2010: №0000122300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 567519,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 113504,00 грн.; №0000132300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2471000,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1235500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з акту перевірки та зазначено судами, підставою для висновку відповідача про те, що витрати на транспортно-заготівельні роботи при придбанні природного газу та скрапленого газу до складу валових витрат позивачем віднесені неправомірно стала тільки та обставина, що п. 9.3 наказу позивача №20-ОП від 01.01.2009 «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку»визначено, що «транспортно-заготівельні витрати відносити на вартість тих запасів, у зв'язку з придбанням яких вони понесені», а, так як такі витрати не віднесені саме на вартість транспортно-заготівельних витрат, тому відповідачем зроблено висновок про заниження показника рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»у річній декларації з податку на прибуток в сумі 395074 грн.

Однак, судами встановлено, що п. 9.3 наказу позивача №20-ОП від 01.01.2009 був виключений наказом позивача №21-ОП від 12.01.2009, у зв'язку з чим наказ №20-ОП від 01.01.2009 року «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку»не може розглядатися, як підстава для висновку про заниження позивачем валового доходу на суму 395074,00 грн., з огляду на положення п.п. 5.1, 5.2, 5.9, ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, сума витрат на транспортно-заготівельні роботи при придбанні природного газу та скрапленого газу віднесені до складу валових витрат та обліковано належним чином в бухгалтерському обліку позивача, а тому не могли призвести до заниження валового доходу на суму 395074,00 грн.

Щодо висновку відповідача про завищення валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2009 рік та заниження суми податку на додану вартість, задекларовану до сплати до бюджету за перевіряємий період, судами зазначено наступне.

Між ТОВ «Укренергохолдинг»та ТОВ «ПТО «Технологія»були укладені договори: від 16.03.2009 №15-М про надання маркетингових послуг по дослідженню ринків України, а саме всіх її областей та додаткова угода до цього договору від 05.05.2009 щодо оплати послуг в розмірі 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн. на протязі квітня-травня 2009 року, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок; від 30.03.2009 №7-ІТ про надання інформаційно-технічних послуг по створенню, доступу та диспетчерсько-інформаційному обслуговуванню абонентського пункту бази даних професійної версії системи «Меtа Тгаdег 4 Мulti Теrminal»та його подальшого абонентського обслуговування та інформаційного супроводження при роботі в службовій зоні бази даних, а також надання додаткових послуг в інформаційній базі даних, та додаткова угода до цього договору від 05.05.2009; від 01.06.2009 №39-ю про надання юридичних послуг на виконання послуг по юридичному супроводженню документів, позовних заяв, надає допомогу замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів, організовує та веде претензійну роботу, бере участь у розгляді питань про стягнення заборгованості, представляє інтереси в суді та інше. Загальна сума робіт по договору складає 2406000,00 грн. (за червень-листопад 2009 року).

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «ПТО «Технологія»були виписані ТОВ «Укренергохолдинг»відповідні податкові накладні, а розрахунки між ними підтверджуються актами виконаних робіт, звітом про надання таких послуг за 2009 рік і відповідними банківськими документами про оплату таких послуг, тобто первинними документами, що містяться у матеріалах справи, якими підтверджено виконання спірних господарських зобов'язань згідно умов зазначених договорів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а вказаною статтею також визначено перелік правочинів, які є нікчемними. При цьому, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, судами вірно зазначено, що відповідачем не доведено жодними належними доказами мету ухилення від оподаткування з боку позивача при укладенні договорів з ТОВ «ПТО Технологія», оскільки договора контрагентами належним чином були укладені та належним чином виконувались.

Твердження відповідача, що TOB «ПТО Технологія»було визнано банкрутом, судами правомірно не прийнято до уваги, оскільки періодом, який перевірявся, є період з 01.01.2009 по 31.12.2009, і в цей час TOB «ПТО Технологія»було юридичною особою наділеною правоздатністю та дієздатністю, і мало право укладати з позивачем будь-які договори, а чинним законодавством України не встановлено наслідків нікчемності договорів, укладених юридичною особою, яка в подальшому визнана банкрутом.

Об'єктом оподаткування для платників податку на прибуток, відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є прибуток, визначений шляхом зменшення суми скорегованого валового прибутку на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати платника податків мають бути підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість по зберіганню та складанню яких передбачено правилами податкового обліку. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що факт здійснення господарської операції має бути підтверджений первинними документами, які мають містити обов'язкові реквізити.

Пунктом 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначені випадки, коли витрати не відносяться до складу валових витрат. У вказаному пункті випадки про заборону включення до складу валових витрат вартості послуг, які надавалися позивачу TOB «ПТО Технологія»згідно договору №39-ю від 1 червня 2009 року, договору №15-м від 16 березня 2009 років та договору №27-ІТ від 30 березня 2009 року не зазначені. Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі не дозволяється.

Отже, колегія суддів погоджується із судами, що позивачем правомірно включено до валових витрат суми вартості послуг, які були надані позивачу ТОВ «ПТО Технологія»за вищевказаними договорами.

Згідно положень пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не надано жодних доказів, які б вказували, що TOB «ПТО «Технологія»не було платником податку на додану вартість на момент видачі податкових накладних позивачу, тому прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.06.2010 №0000122300/0, №0000132300/0 є необґрунтованими та неправомірними і суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують рішення судів попередніх інстанцій, які дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги, а також скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова

Суддя О.І. Степашко