Ухвала суду № 25009734, 07.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2012 р. м. Київ К-28179/10

суддів: Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Мороз В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року у справі за позовом Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про стягнення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, —

в с т а н о в и л а :

У січні 2010 року Державна інспекція з енергозбереження звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 699425,86 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин, обґрунтованості застосуванням норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.10.2009р. позивачем було проведено перевірку виконання припису щодо використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем, за результатами якої складено акт № 15-6/09-20-60 від 21.10.2009 р., яким встановлено, що відповідачем нераціонально використовувалися паливно-енергетичні ресурси внаслідок відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від граничного значення 720315 вКт год/рік, що призвело до перевитрат теплової енергії.

21.10.2009 р. відповідачем було складено повторний припис до акту перевірки, яким відповідача зобов’язано довести коефіцієнт потужності підприємства до граничного значення з метою зменшення витрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності.

За результатами розгляду акту перевірки територіальним управлінням по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження прийнято постанову № 15-6/09-22-60 ПП 49 ЕС «Про застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору) за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів», якою до відповідача за перевитрати електроенергії через відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від граничного значення було застосовано підвищену плату за перевитрати електричної енергії в натуральній величині 720315 кВт/рік на суму 699425,86 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Державною інспекцією з енергозбереження було в межах повноважень, наданих відповідним законодавством, проведено перевірку та прийнято рішення про застосування до відповідача економічних санкцій.

Водночас судами встановлено, що розрахунки постанови № 15-6/09-22-60 ПП 49 ЕС здійснені позивачем на підставі Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.022-01, затвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006р. № 89, яка не зареєстрована у Міністерстві юстиції України.

Відповідно до п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. № 731, реєстрації підлягають нормативно-правові акти, якщо вони мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ чи організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт. Методика визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.022-01 затверджена Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, до сфери управління якого Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська»не входить, а відтак відповідно до п. 3 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992р., набуває чинності не раніше, ніж через 10 днів після її реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Крім того, спільним наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Міністерства палива та енергетики України від 26.01.2010р. № 4/24 “Про скасування застосування економічних санкцій за перетікання реактивної потужності” прийнято рішення про незастосування до споживачів електричної енергії економічних санкцій за перевитрати електричної енергії з формулюванням “відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення”. При цьому встановлено, що постанови територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження щодо застосування економічних санкцій до споживачів з формулюванням “відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення”, що були прийняті до набрання чинності цього наказу, вважати нечинними.

Як встановлено судами, позивачем постановою №№ 15-6/09-22-60 ПП 49 ЕС були застосовані до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»економічні санкції саме за перевитрати електроенергії через відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від граничного значення.

Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 –238, 239-1 КАС України.

Суддя Н.В. Васильченко