Ухвала суду № 25009655, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2012 р. м. Київ К/9991/13703/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Маринчак Н.Є.

Федорова М.О

при секретарі Бовкун В.В.

за участю представників:

позивача Швець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011

у справі № 2а-11599/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Лозівський молочний завод»

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Лозівський молочний завод»(далі -позивач, ЗАТ «Лозівський молочний завод») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі -відповідач, Лозівська ОДПІ Харківської області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.09.2010 №0000111800/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010, яка залишена без ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків: ОВ «Тех.-КомСтандарт-2», ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок-2009»за період з 01.04.2010 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 25.08.2010 №672/18-008/00447310.

Згідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі якого була проведена перевірка, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», юза плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. З аналізу наведеної норми випливає, що обов'язковою умовою для призначення позапланової документальної перевірки за вказаних підстав є ненадання платником податків у встановлені строки відповіді та документального підтвердження на обов'язків письмовий запит органу ДПС.

Як встановлено судами, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем на адресу позивача такого запиту, що свідчить про відсутність у перевіряючи підстав для проведення будь-якої (камеральної або позапланової документальної) перевірки підприємства позивача з поставлених питань, а тому слід зробити висновок про те, що перевіряючі діяли всупереч приписам чинного законодавства та за межами наданих ним повноважень, чим порушили вимоги ст. 19 Конституції України.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2»у квітні 2010 року на суму ПДВ 261887,02 грн., у травні 2010 року на суму ПДВ 214 268,23 грн., у червні 2010 року на суму ПДВ 122 969,96 грн.; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок-2009»на загальну суму 597586,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року на суму 150336,00 грн., за травень 2010 року на суму 94307,00 грн., за червень 2010 року на суму 352943,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 07.09.2010 №0000111800/0 про донарахування суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму 1669026,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що між ТОВ «Луганськ Фокс ойл»та позивачем був укладений договір купівлі-продажу від 21.04.2010 №151/10, предметом якого є поставка позивачу молока. Факт поставки підтверджується податковим накладними та товарно-транспортними накладними, а також платіжними дорученнями з відміткою банківської установи про проведення оплати.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Позивачем також були укладені договори купівлі-продажу молока: з ТОВ «ТД Схід ойл»№10/10 від 03.01.2010, з АТЗТ «Донецький міський молочний завод № 2»від 25.02.2010, з ПП «Союзмолторг-2005»№99/10 від 12.03.2010 на поставку олійно-жирової продукції; з ТОВ «Крок-2009»від 01.05.2010 на поставку молока; з ТОВ «Газонафтова компанія «Система»на постачання природного газу №Г-10/03 від 24.03.2010.

Факт поставки товарів підтверджується податковими накладними, актами прийому-передачі природного газу та платіжними дорученнями з відміткою банківської установи про виконання платежів. Наявність вказаних документів відповідач не заперечує. Але порушення податкового законодавства з боку позивача пов'язується з тим, що розбіжності між задекларованими ним сумами податкового кредиту по ПДВ та податковими зобов'язаннями його постачальників були встановлені на підставі Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно приписам п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

В п. 7.2.3 та п. 7.2.6 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідач наполягає на порушенні позивачем вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому записано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку

Судами вірно зазначено, що ні в акті перевірки, ні у подальших документах не вказано в чому саме перевіряючі вбачають порушення наведених норм в діях саме позивача, на підставі яких документів ці порушення були встановлені, оскільки жодна довідкова система, в тому числі система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, не є документом первинного бухгалтерського та податкового обліку і не використовується для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується із судами, що відповідач безпідставно ототожнює факт звітування або не звітування контрагентів позивача з виникненням у них податкових зобов'язань по даному податку, що суперечить положенням п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», де передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, з для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Жодного зв'язку з датою подачі податкової звітності дана норма не містить.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують рішення судів попередніх інстанцій, які дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги, а також скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова

Суддя О.І. Степашко