Ухвала суду № 25009132, 03.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2012 року м. Київ К-41055/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е.,

Степашка О.І.,

Федорова М.О.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у справі за позовом ТОВ «Світолюкс-Україна»до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №0010732301/0 від 06.08.2008.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Фрутіс-Ленд" - за листопад, грудень 2006 р., з ТОВ "НВП Українські технологічні новації" - за листопад, грудень 2006 року, січень 2007 року, ТОВ "Промтехінвестбуд-2005-1" - за березень 2007 року, ФОП Шендрик - за червень 2007 року, ТОВ "Клівія" - за січень 2007 року, ТОВ "Сучасні металургійні системи" - за квітень, травень, червень 2007 року.

За результатами перевірки 30.07.2008 складено Акт №566/23-4/30451004, в якому зафіксовано порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме: неможливо підтвердити в ряд. 25.1. декларації по ПДВ за грудень 2006 року - липень 2007 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 256322,81 грн.

На підставі акту перевірки від 30.07.2008 №566/23-4/30451004 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 06.08.2008 №0010732301/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 256322,81 грн.

У період часу з листопада 2006 року по червень 2007 року позивач придбав товари (послуги) у ТОВ "Явар", ТОВ "Емпресс", у підприємства "Кримспецпрофиль", ТОВ "Будмонтажтєхнологія", ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Содружество" на загальну суму 1281 614,05 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 256 322,81 грн.), провів розрахунки з продавцями у повному обсязі, що підтверджено відповідними документами, й відніс суму сплаченого ПДВ під час розрахунків із вказаними контрагентами до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Факт реальності операцій позивача із вказаними контрагентами відповідачем не оспорений.

В акті перевірки №566/23-4/30451004 від 30.07.2008 зазначено, що під час проведення зустрічних перевірок підприємств, які мали стосунки з контрагентами позивача за ланцюгом постачання до кінцевого виробника продукції, яка була придбана товариством, встановлено, що перевірку таких постачальників, як ТОВ "Фрутіс-ленд", ТОВ НВП "Українські технологічні новації", ТОВ "Промтехінвестбуд-2005-1", ТОВ "Маліранж", ФОП Шендрик, ТОВ "Клівія", ТОВ "Сучасні металургійні системи", неможливо провести.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування зроблено лише на підставі відсутності даних про надмірну сплату податку у ланцюгу постачання контрагентами позивача.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судами встановлено, що позивачем правомірно із дотриманням наведених норм сформовано податковий кредит на підставі наявних у нього податкових накладних від контрагентів ТОВ "Явар", ТОВ "Емпресс", підприємства "Кримспецпрофиль", ТОВ "Будмонтажтєхнологія", ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Содружество".

Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судами не встановлено. Вказані обставини свідчать про правомірність віднесення позивачем зазначених у податкових накладних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

В силу положень пунктів 1.8 ст.1, 7.7.1. ст.7 Закону №168/97-ВР сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом за відповідний податковий період. Ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку в наступному податковому періоді за умови сплати ПДВ постачальнику разом з ціною товару (послуг).

Доводи відповідача про те, що позивач не набув права на податковий кредит і, як наслідок, на бюджетне відшкодування, у зв'язку з тим, що останнє залежить від надходження сум податку до бюджету, є безпідставними. Так, аналіз положень пунктів 1.6.-1.8 ст.1, 7.4.1., 7.5.1., 7.7.10. ст.7 Закону №168/97-ВР дає підстави для висновку про те, що єдиною умовою бюджетного відшкодування від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом за відповідний податковий період є фактична сплата податку у попередньому податковому періоді отримувачем товарів (послуг) їх постачальнику.

З урахуванням наведених норм Закону №168/97, а також положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допустили, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров