Постанова № 25008825, 27.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2012 року 09:39 № 2а-5745/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Гальчевської С.І., Семенюк Н.П., відповідача -Мазніченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службипро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 листопада 2011 року № 15887/1501/0, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»(далі -ТОВ «Українські новітні технології») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 листопада 2011 року № 15887/1501/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-5745/12/2670 призначено до судового розгляду на 06 червня 2012 року.

06 червня 2012 року у судовому засіданні замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва на належного - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби та оголошено перерву до 27 червня 2012 року.

В судовому засіданні 27 червня 2012 року представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Українські новітні технології»(ідентифікаційний код 30753866) зареєстровано 25 лютого 2000 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (реєстраційний номер 1 074 120 0000 000986). Вказане товариство розташоване за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 5/1, літ. А.

ТОВ «Українські новітні технології»перебуває на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 408116 від 27 грудня 2010 року до видів діяльності ТОВ «Українські новітні технології»за КВЕД відноситься, зокрема: 64.20.0 Діяльність зв'язку, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, 74.40.0 Рекламна діяльність.

04 листопада 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт від 04 листопада 2011 року № 18/15-01/30753866.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Українські новітні технології»в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (вхідний № 9006350370 від 09.08.2011 р.) включено до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування отримане за результатами діяльності у 2010 році в порушення норм пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відповідно, до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 19 089 895, 00 грн.

17 листопада 2011 року позивач до податкового органу подав заперечення на акт перевірки № 18/15-01/30753866 від 04 листопада 2011 року.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 25 листопада 2011 року № 10-128/10/15-181, висновки, викладені в акті 3704/15-127/30856235 від 04 листопада 2011 року залишено без змін.

30 листопада 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «П»№ 15887/1501/0, яким згідно п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI за порушення підпункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19 089 895, 00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

Зазначене податкове повідомлення -рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві та ДПС України, які рішеннями від 06 лютого 2012 року № 132/10/12-114 та від 22 березня 2012 року № 5133/6/10-2415 його скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення -рішення -без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та висновками податкового органу ТОВ «Українські новітні технології»звернулась до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки ним у повній мірі було сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на підставі п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами ТОВ «Українські новітні технології», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»від 28.12.94 №334/94-ВР, (далі - Закон України №334/94-ВР) тощо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), від 02.12.2010 року № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»ПК України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

З огляду на викладене, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм п. 6.1 ст. 6 Закону України №334/94-ВР.

Згідно п. 6.1. Закону України №334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закон України №334/94-ВР) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми п. 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, п. 22.4. Закону України №334/94-ВР передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування,що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року.

При формуванні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане (сформоване) у I кварталі 2011 року, тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010, а не лише виходячи з результатів господарських операцій за I квартал 2011 р.

У першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, зареєстрований 08.04.2003 року Міністерством юстиції України за № 271/7592 яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства.

Як вбачається з наданих документів, позивачем правомірно сформовано від'ємне значення об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п. 6.1 статті Закону України № 334/94-ВР.

На підтвердження вищевикладеного, в судовому засіданні досліджувались, зокрема, декларації з податку на прибуток підприємства - ТОВ «Українські новітні технології»за 2010 рік, за І квартал 2011 року, за ІІ квартал 2011 року, оборотно-сальдову відомість за 2010 рік, порівняльну таблицю даних податкового обліку з даними бухгалтерського обліку валових витрат за 2010 рік, порівняльну таблицю даних податкового обліку з даними бухгалтерського обліку валових доходів за 2010 рік, Акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Українські новітні технології»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2010 р., згідно якого за вказаний період перевіркою не встановлено заниження податку на прибуток, первинні документи за жовтень - грудень 2010 року (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти про оренду приміщень, акти надання послуг, акти виконаних робіт, додатки до актів наданих послуг, тощо.).

З огляду на викладене, суд приходить до наступних висновків:

- від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат І кварталу 2011 року без обмежень;

- враховуючи, що від'ємне значення об'єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищення валових витрат над валовими доходами, дає підстави вважати, що від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року без урахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло;

- суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату І кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за І квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковим кодексом України.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року.

За результатами дослідження податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, яка долучена позивачем, встановлено наступне.

В податковій декларації за ІІ квартал 2011 року, у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)»задекларована сума 23 402 363, 00 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»вказано суму -«-»28 686 373, 00 грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 06.6 податкової декларації, є від'ємним значенням за 2010 р. при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування I кварталу 2011р.

Окружний адміністративний суд м. Києва також звертає увагу, що з аналізу представлених позивачем первинних бухгалтерських документів порушень математичного змісту при формуванні позивачем валових витрат за І квартал 2011 року відповідачем не виявлено, а в ході розгляду справи судом не встановлено.

Водночас доводи відповідача щодо часткового включення до витрат ІІ кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування виключно за результатами 2011 р. без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 р., судом відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК і суперечать останнім.

Між тим, жодних обмежень щодо врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 р. і відображеного в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р., ПК України не встановлено, як і не передбачено розподілу зазначеної суми від'ємного значення в залежності від періодів його виникнення.

Так, згідно з частиною другою ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідач не може на власний розсуд виключати з декларації ті чи інші показники або періоди обліку фінансових результатів, які позивач повинен відобразити, оскільки це матиме наслідком перекручення та спотворення даних бухгалтерського та податкового обліку юридичної особи.

Окрім цього, відповідачем крім відповідного дослівного трактування п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України та вищевказаного посилання на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 №1-рп/99 не навів інших суттєвих аргументів своєї правоти.

Пунктом 37.1. ст. 37 ПК України передбачено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПК України, або законами з питань митної справи.

При цьому, Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 №1-рп/99 підтверджує принцип права, згідно якого закон не має зворотної дії у часі. Дане рішення лише підтверджує правильність позиції Позивача -не може правове положення, яке набуло чинності після 1 квітня 2011 року регулювати склад від'ємного значення, вже отриманого платником податку за перший квартал 2011 року до 1 квітня 2011 року.

Отже, позивач діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року та заповненні податкової декларації за цей період.

При вирішенні даного спору суд виходить з принципу презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, що закріплений в пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

З огляду на встановлені судом обставини і наведені мотиви, висновок відповідача про порушення позивачем п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України є необґрунтованим, а твердження про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не відповідають дійсності і спростовуються вищевикладеним.

Крім того, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики своїм листом N 04-39/10-1160 від 10.11.2011 р. визначив, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Натомість, позивач довів правомірність формування та віднесення від'ємного значення у розмірі 28 686 373, 00 грн. до рядку 07 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 15887/1501/0 від 30 листопада 2011 року .

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»(код за ЄДРПОУ 30753866) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 220, 19 грн. ( дві тисячі двісті двадцять гривень, 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.07.2012 р.