Постанова № 25008226, 19.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2012 року 16:15 № 2а-17308/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С., судді Бояринцева М.А., Кротюк О.В. при секретарі судового засідання Білецькій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Закритого акціонерного товариства "Мост-Інвест"

до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про скасування наказу про застосування санкцій від 18.10.2011р. №151

Суддя Винокуров К.С.

Судді: Бояринцева М.А., Кротюк О.В.

Секретар судових засідань Білецька О.В.

Представники сторін:

від позивача: Максимов В.В.

від відповідача 1: Бєлкін І.В.

від відповідача 2: Шуткевич А.О., Запорожець С.О.

19.04.2012 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Закрите акціонерне товариство "Мост-Інвест" з адміністративним позовом до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Департаменту державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.10.2011 р. № 151 про застосування до Позивача санкції -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17308/11/2670 та призначено попереднє судове засідання на 31.01.2012 р.

В попередньому судовому засіданні 31.01.2012 р. було оголошено перерву до 15.02.2012 р.

Ухвалою суду від 15.02.2012 р. судом було оголошено про закінчення підготовчого провадження у справі та призначено до колегіального судового розгляду на 20.03.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було подано відповідачу документи, які є підставою для скасування застосованої спеціальної санкції, натомість, відповідачем таку санкцію скасовано не було. В судовому засіданні представник позивача стверджував, що відповідачем 2 протиправно застосовано до позивача спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, оскільки в діях позивача відсутні порушення вимог чинного законодавства та позивачем вжито всіх заходів по стягненню з контрагента заборгованості.

Позовні вимоги щодо Відповідача 1 не заявлені, зазначено, що Відповідач 1 залучений в якості співвідповідача в зв'язку з направленням саме ним повідомлення на адресу Позивача про застосування до Позивача спеціальної санкції.

Відповідачем 2 позовні вимоги заперечувались повністю, з огляду на те, що санкції були застосовані правомірно, доказів про наявність підстав для їх скасування позивачем не надано.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", за поданням Державної податкової адміністрації України від 26.08.2011 р. № 9703/5/2233-16, за порушення вимог статті 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", видано Наказ № 151 від 18.10.2011 р. "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України", яким застосовано, зокрема, до Позивача спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

В судовому засіданні представник відповідача 2 пояснив, що прийняття зазначеного наказу мотивовано тим, що згідно Акту від 05.07.2011 р. № 187/22-02/32159680 в ході перевірки виконання договору від 21.12.2009 р. № 2-08 (далі - Договір) встановлення порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки прострочення відносно суми 1550 доларів США в період з 23.02.2011 р. по 28.02.2011 р. у ЗАТ «Мост-Інвест»становило 6 днів.

В судовому засіданні представник Відповідача 2 пояснив, що прийняття зазначеного наказу мотивоване, оскільки сплата пені відповідно до Акту перевірки від 05.07.2011 р. ДПІ у Печерському районі м.Києва, за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків не є підставою для незастосування спеціальної санкції згідно вимогам ст. 37 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, оскільки прострочена дебіторська заборгованість за Договором не погашена, а, отже, порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не усунуто.

Судом встановлено, що між ЗАТ «Мост-Інвест»та ТОВ «Ніклер Ентерпрайзис», що зареєстроване за адресою: Республіка Вірменія, 0076, м.Єреван, вул. Азатутян, ідентифікаційний код (ТРС): 01012075 був укладений договір № 2-08 від 21.12.2009 р. (далі -Договір) згідно якого відповідач зобов'язувався передати позивачеві, а останній прийняти та сплатити вартість живих раків на умовах договору.

Відповідно до п.7.3 Договору відповідач зобов'язувався передати партію товару протягом 3-х днів після отримання переоплати на підставі п.7.1 Договору.

На виконання вимог Договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 1550 доларів США, на підставі встановленого останнім рахунку -фактури № М001 від 25.08.2010 року, платіжним дорученням № 10 від 26.08.2010 р. було проплачено 1550 доларів США.

Відповідач в порушення умов Договору не поставив обумовлений товар, хоча визнав зобов'язання щодо поставки згідно Листа від 28.01.2011 р. та стверджував, що товар буде поставлено протягом 10 робочих днів.

28.02.2011 р. позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до ТОВ «Ніклер Ентерпрайзис»про стягнення з останнього 1550 доларів США.

24.06.2011 р. Господарський суд м.Києва по справі № 1/102 було задоволено та стягнено з ТОВ «Ніклер Ентерпрайзис»на користь ЗАТ «Мост-Інвест»1550 доларів США.

12.07.2011 р. відповідно до ст. 116 ГПК України позивачеві було видано судовий Наказ.

На підставі Мінської конвенції від 22.01.1993 р. та згідно Листа Міністерства юстиції України № 26-53/7 від 21.01.2006 р. «Щодо застосування конвенцій про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах», Господарським судом м.Києва направлено лист про примусове виконання до компетентного суду країни перебування відповідача по господарській справі.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в редакції, що діяла на момент порушення терміну поставки товару за вище вказаним контрактом, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", за порушення цього або пов'язаних з ним законів України, до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосовано спеціальну санкцію, зокрема, у вигляді індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Щодо наявності підстав для скасування зазначеної санкції, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною дванадцятою статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Суд приходить до висновку, що тільки наявність рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2011 року, видача ним наказу та направлення листа від 15.11.2011 №-6-9.1/15 про примусове виконання рішення до суду загальної юрисдикції адміністративних районів Арак бір і Канакер-Зейтун міста Єреван самі по собі не гарантують виконання закону в розумінні ст. 37 вищезазначеного закону. Позивачем не здійснювались заходи щодо з'ясування долі зазначених документів після їх надходження до компетентного суду країни перебування його контрагента.

Враховуючи, що Позивач не звертався до компетентного суду країни перебування його контрагента з метою з'ясування питання виконання надісланного наказу Господарського суду м. Києва по справі №1/102, та не надав докази неможливості такого виконання, суд вважає, що Позивачем також на доведена неможливість (безперспективність) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону в розумінні ст. 37 вищезазначеного закону.

Таким чином посилання Позивача з урахуванням вищенаведених обставин на неможливість (безперспективність) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, як на підставу саме скасування дії санкції на момент розгляду справи є передчасним.

При цьому суд звертає увагу, що Відповідачем 2 зазначено, що у відповідності з клопотаннями Позивача від 04.11.2011 №171, від 24.11.2011 №240, від 06.12.2011 №208 та від 12.12.2011 №221 був виданий наказ від 22.12.2011 №394 «Про тимчасове зупинення дії спеціальної санкції, застосованої до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності», відповідно до якого тимчасово, до 30.03.2012 включно, зупинено дію спеціальної санкції, що застосована до Позивача, оскільки підстав для саме її скасування не було. Таким чином Позивач не позбавлений права звертатися за вищенаведених обставин з відповідними клопотаннями про зупинення дії спеціальної санкції до того моменту, як ним добросовісно буде з'ясоване питання можливості чи неможливість (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону в розумінні ст. 37 вищезазначеного закону.

Крім того, представник позивача просить скасувати оспорюваний наказ, посилаючись на норми ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Такі посилання представника позивача колегією суддів визнаються необгрунтованими, так як зазначена норма закону визначає умови за якими з суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності не стягується пеня (зупиняються строки стягнення пені, про яку йде мова в ч. 1 зазначеної статті) органами Державної податкової служби та не визначає підстави скасування спеціальної санкції- індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, яким є відповідач.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даному випадку не підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.С. Винокуров

Судді М.А.Бояринцева

О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -10.05.2012.