Рішення № 25003651, 27.06.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.06.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готра Т.Ю.,

суддів : Боднар О.В., Джуги С.Д.,

при секретарі : Балаж Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 19 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання умов договору позики, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного між ним та відповідачем договором позики від 13 квітня 2011 року, він позичив останньому гроші в сумі 399000 гривень. Пунктом 2 даного договору було обумовлено терміни і порядок повернення коштів ОСОБА_2, зокрема, в строк до 05 травня 2011 року -100000 гривень; в строк до 05 червня 2011 року - 100000 гривень; в строк до 05 липня 2011 року - 100000 гривень, в строк до 14 вересня 2011 року - 99000 гривень.

Однак, відповідач позику повернув з пропуском строків, встановлених договором, а тому відповідно до п.7 договору позики зобов'язаний сплатити неустойку за несвоєчасне повернення позики у розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення, яку ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача на його користь в розмірі 20920 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Хустського районного суду від 19 квітня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20920 гривень неустойки за несвоєчасне виконання умов договору позики від 13 квітня 2011 року та 818 гривень судових витрат.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення і ухвалити нове, яким зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з нього на користь позивача за неналежне виконання зобов'язань за договором позики до 1057,75 грн..

Сторони у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 квітня 2011 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики, згідно з умовами якого позивач позичив відповідачу гроші в сумі 399000 гривень. Даний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2530. Відповідно до п.2 зазначеного договору позики ОСОБА_1 зобов'язався повернути ОСОБА_2 суму позики до 14.09.2011 року, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача №26251007120957, відкритий у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код та ЄДРПОУ 09807750: в строк до 05 травня 2011 року -100000 гривень; - в строк до 05 червня 2011 року - 100000 гривень; - в строк до 05 липня 2011 року - 100000 гривень, в строк до 14 вересня 2011 року - 99000 гривень. Вказаним договором позики було передбачено сплату неустойки (штраф, пеня) за несвоєчасне виконання договору у розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення ( п.7 Договору).

Однак, відповідач позику повернув з порушенням строків, визначених договором, що стверджується платіжними дорученнями № 40 від 11.05.2011 року, №50 від 09.06.2011 року, №1 від 08.07.2011 року, №22/09 від 22.09.2011 року посвідчених відділеннями 3380 АТ „Укрсиббанк», згідно яких перший платіж в розмірі 100000 грн. відповідач прострочив на 7 днів, другий платіж в розмірі 100000 грн. прострочив на 5 дні, третій платіж в розмірі 100000 грн. на 4 дні, а останній платіж в розмірі 99000 грн. прострочив на 9 днів.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач виконав умови договору позики з порушенням строків, встановлених договором, у зв'язку з чим наступають правові наслідки, у тому числі й сплата пені, яка передбачена договором позики. Проте, суд належним чином не дав оцінки всім доводам відповідача про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, що передбачено ст. 551 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК можна вважати ступінь виконання зобов'язання боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та процентів, доведений матеріалами справи, тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не лише боржника), які заслуговують на увагу.

Відповідач в якості доказів скрутного матеріального становища надав суду відповідні документи, зокрема свідоцтва про народження дітей, копії кредитних договорів, копії повідомлення про звільнення дружини відповідача із займаної посади, копія договору поруки.

Крім того, згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідач просив зменшити розмір пені до 1057,75 грн. із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, де розмір облікової ставки НБУ становить 7.7500%, а розмір подвійної облікової ставки НБУ в день - 0.042%, де сума пені за період з 05.05.2011 -11.05.2011 із розрахунку суми боргу 100000 грн. становить 297,26 грн.; сума пені за період з 05.06.2011 - 09.06.2011 із розрахунку суми боргу 100000 грн. становить 212,33 грн.; сума пені за період з 05.07.2011 - 08.07.2011 із розрахунку суми боргу 100000 грн. становить 169,86 грн. та сума пені за період з 14.09.2011 - 22.09.2011 із розрахунку суми боргу 99000 грн. становить 378,37 грн., а всього 1057,75 грн..

Однак, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 214 ЦПК України відповідні доводи відповідача залишив поза увагою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст.309 ЦПК України, слід змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за несвоєчасне виконання умов договору позики від 13 квітня 2011 року, яку слід визначити в розмірі 1057,75 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 75 коп., а також змінити розмір судових витрат, згідно з ч.5 ст.88 ЦПК України, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, визначивши розмір таких в сумі 214,60 грн..

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 19 квітня 2012 року -змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки за несвоєчасне виконання умов договору позики від 13 квітня 2011 року та судових витрат, визначивши розмір неустойки в сумі 1057,75 грн. та розмір судових витрат в сумі 214,60 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :