Рішення № 24983704, 26.06.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/3019/2012 Провадження № 22-ц/0290/1899/2012Головуючий в суді першої інстанції:Луценко Л.В.Категорія: 44 Доповідач: Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,суддів:Стеблюк Л.П., Панасюка О.С.,при секретарі:Пишному О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, про усунення перешкод у користуванні житлом, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу від 01 березня 2012 року, позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

У квітні 2012 року позивач взнала, що у вказаній квартирі зареєстрований колишній власник квартири ОСОБА_7, яка після продажу квартири мала би виписатися з неї, але не зробила цього.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_6 просила усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_7 такою, що втратила право користування житлом та зобов'язати управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області зняти з реєстраційного обліку відповідача.

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 травня 2012 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні квартирою, шляхом визнання ОСОБА_7 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

Зобов'язано Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області зняти з реєстрації місця проживання: квартири АДРЕСА_1 -ОСОБА_7

На таке рішення управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду у частині зобов'язання цього управління зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено і не оспорювалось сторонами, що 01 березня 2012 року ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу, згідно якого остання купила квартиру АДРЕСА_1. Вказаний договір був нотаріально посвідчений нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 1163, і внесений в Єдиний державний реєстр правочинів від 01 березня 2012 року за № 4903988.

У квітні 2012 року позивач взнала, що у вказаній квартирі зареєстрований колишній власник квартири -ОСОБА_7, яка після продажу квартири, виїхала з неї, забравши свої особисті речі та в квартирі не проживає, а тільки зареєстрована, що підтверджується актом МКП «ЖЕК № 15»від 17 травня 2012 року.

З матеріалів справи (а.с. 9) вбачається, що ОСОБА_7 є громадянкою Російської Федерації та зареєстрована у АДРЕСА_2 від 05 лютого 2011 року.

За таких обставин, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_6 на підставі ст. 391 ЦК України та пункту 20 частини 4 Положення про Державну міграційну службу України, що затверджено Указом Президента України № 405/2011 від 06 квітня 2011 року.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до пункту 20 частини 4 Положення про Державну міграційну службу України, що затверджено Указом Президента України № 405/2011 від 06 квітня 2011 року: орган Державної міграційної служби є спеціальним органом влади, якому наданні повноваження на здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.

Порядок реєстрації, зняття з реєстрації громадян , а також іноземців чи осіб без громадянства, які на законних підставах, перебувають в України місця проживання визначено Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»визначені терміни, зокрема зазначено, що реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання або місця перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Пунктом 1 ст.. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).

Таким чином, колегія суддів вважає, що питання щодо реєстрації місця проживання або зняття з місця проживання не входить до компетенції суду. Підставою для здійснення таких дій реєстраційним органом є рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.

За цих обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині зобов'язання управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_7, та ухваленню нового рішення, яким у задоволенні цих вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», ст. 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 11, 15, 60, 88, 307, 309, 313-316, 367 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області задовольнити частково.

Заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 травня 2012 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, про зобов'язання зняти з реєстраційного обліку скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, про зобов'язання зняти з реєстраційного обліку -відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя :

Судді :