Ухвала суду № 24982525, 05.04.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-0590-4097-2012 Головуючий у 1 інстанції Данилюк О.С.

Категорія 27 Доповідач Новосядла В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Баркова В.М, Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Сидельніковій А.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 30 вересня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 30 вересня 2011 року був задоволений позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором, а саме: з відповідачів на користь позивача було стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 967 доларів 78 центів США, що за курсом НБУ складає 350 796 гривень 93 копійки, судовий збір у розмірі 1 700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачка принесла апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції був неправильно застосований матеріальний закон, а саме:

- ухвалення заочного рішення позбавило відповідачку бути присутньою у судовому засіданні і подати зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним,

- позивачка зазначає, що на момент укладення договору у неї не вистачило достатньо фінансових знань для правильного вибору кредиту, а також оцінки всіх умов договору,

- в порушення Закону України «Про захист прав споживачів» банк не ознайомив її із Умовами кредитування,

- у позивача не було підстав для звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту, оскільки відповідачка вважає, що вона належним чином виконувала умови договору, а погіршення її фінансового стану від неї не залежало, оскільки зменшилась її заробітна плата, яку вона повністю вносить на рахунок банку.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з*явилась, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить її особистий підпис на розписці про відкладення слухання справи (а.с. 135).

Відповідач ОСОБА_4, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи трьома засобами: телеграмою, електронним повідомленням та рекомендованим листом, з повідомленням.

Представник банку заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника банку, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивачки не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено:

12 вересня 2006 року між позивачем і відповідачкою був укладений кредитний договір №014/11-175/2211, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 36 745 доларів США із оплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14% річних, погашення якого, відповідно до умов кредитного договору, повинне здійснюватись по 12 вересня 2026 року.

Відповідно до пункту 6.5. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісії та інших платежів, визначених цим договором.

У забезпечення виконання зобов*язань ОСОБА_2 перед банком, 12 вересня 2006 року між ОСОБА_4 і банком був укладений договір поруки, згідно із яким він несе солідарну відповідальність із ОСОБА_2 за виконання нею зобов*язань перед банком за кредитним договором.

Відповідно до статей 526 і 527 ЦК України зобов*язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції було встановлено, що згідно додаткової угоди №1 від 22 червня 2009 року, укладеної між банком і ОСОБА_2 була проведена реструктуризація, на підставі якої відповідачці були надані кредитні канікули строком на 12 місяців з сумою оплати 150 доларів США, була проведена капіталізація простроченої заборгованості, нарахована пеня була відмінена.

1 квітня 2010 року між сторонами знову була укладена ще одна додаткова угода, якою було проведено пролонгацію кредитного договору до 12 грудня 2035 року, були надані кредитні канікули строком на 6 місяців, з оплатою 238.84 доларів США, пеня була відмінена.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, які суд першої інстанції оцінив і правильно прийшов до висновку про задоволення позову і солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності з нормами матеріального і цивільно-процесуального законодавства.

Підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Довід апеляційної скарги відповідачки про те, що розгляд справи у її відсутності позбавив можливості подати зустрічний позов про визнання недійсним договору не заслуговує на увагу, оскільки позивачка не позбавлена можливості звернутись до суду з таким позовом.

Інші доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 квітня 2012 року ОСОБА_2 було розстрочено сплату судового збору при поданні апеляційної скарги до ухвалення судового рішення.

Виходячи із вимог статті 82 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмір 1 609 гривень 50 копійок за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «судовий збір» (державна судова адміністрація України, 050 (ознака 80), код ЕДРПОУ суду 02891428, пункт 1.14, розрахунковий рахунок 312122 06780004, одержувач - державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район ЕДРПОУ- 38033949, МФО 834016, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 30 вересня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 609 гривень 50 копійок за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «судовий збір» (державна судова адміністрація України, 050 (ознака 80), код ЕДРПОУ суду 02891428, пункт 1.14, розрахунковий рахунок 312122 06780004, одержувач - державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район ЕДРПОУ- 38033949, МФО 834016, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: