Постанова № 24977771, 14.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 № 54/376

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - юрист

Від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2012

у справі № 54/376 (судді Зеленіна Н.І., Мельник С.М., Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі»

про стягнення 2176068,71 доларів США та 11684,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» задоволені частково.

Відповідно до прийнятого рішення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» підлягає стягненню 1294865,87 доларів США заборгованості по кредиту, 237832,47 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 690456,10 доларів США заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 2342,13 доларів США заборгованості зі сплати процентів за період з 01.12.2011 року по 05.12.2011 року, 30406,00 доларів США простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 102035,41 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 13640,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3184,84 доларів США і 116,84 грн. витрат зі сплати державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., судовий збір в сумі 30896,61 грн. Дане рішення підлягає розстрочці, зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» сплатити на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» стягнуту на підставі рішення суму в загальному розмірі 2259087,41 доларів США (що станом на день вирішення спору складає 18049882,50 грн. за курсом НБУ) та 146925,77 грн. строком на 48 (сорок вісім місяців) наступним чином:

- протягом першого - вісімнадцятого місяця: щомісячно по 4750,00 доларів США та 2000,00 грн.;

- протягом дев'ятнадцятого - сорок сьомого місяця по 71551,68 доларів США та 1419,95 грн.

- протягом останнього сорок восьмого місяця - 98588,69 доларів США та 69747,22 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 08.12.2011 та відмовити відповідачу в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що при винесенні даного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції позивача та спростовують правильність винесеного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 03.04.2012 зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення на предмет уточнень позовних вимог, нарахування пені та строку позовної давності, зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення стосовно твердження про заяву усного клопотання щодо застосування строку позовної давності під час розгляду справи в суді першої інстанції.

17.04.2012 розгляд справи відкладено у зв'язку з клопотанням відповідача.

26.04.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представниками сторін заявлено клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 26.04.2012 продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 17.05.2012.

Розпорядженням від 17.05.2012 № 01-22/3/3 у зв'язку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, до складу судової колегії замість судді Михальської Ю.Б. введено суддю Майданевич А.Г.

Під час розгляду справи представник відповідача надав суду документи для вивчення та долучення до матеріалів справи.

З метою надання можливості позивачу ознайомитись з поданими відповідачем документами та надати додаткові письмові пояснення, а також для вивчення матеріалів справи новому складу суду, розгляд справи відкладено на 14.06.2012.

Розпорядженням від 14.06.2012 № 01-22/3/2 до складу судової колегії замість судді Майданевича А.Г. введено суддю Михальську Ю.Б.

В судове засідання, призначене на 14.06.2012, повноважні представники відповідача не з'явилися.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, колегією встановлено наступне:

18 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (далі - відповідач, позичальник) укладено кредитний договір № 138 (далі - договір), відповідно до змісту якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 1585550,00 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

28.10.2010 між сторонами укладено договір про внесення змін № 8 до кредитного договору № 138 від 28.10.2007 (далі - договір № 8), яким кредитний договір викладено в новій редакції.

Пунктом 1.3. кредитного договору з урахуванням договору № 8 передбачено, що кредитна лінія відкривається з 18.10.2007 року по 31.12.2015 року.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору за використання кредитних коштів у межах встановленого п. 1.3. цього договору терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 12,5% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 22,5% річних.

В матеріалах справи містяться копії договорів про внесення змін до кредитного договору № 138 від 18.10.2007, зокрема це договори від 31.10.2008, від 24.11.2008, від 10.12.2008, від 12.01.2009, від 06.02.2009, від 20.03.2009, від 13.04.2009.

Як визначено п. 1.1 договору про внесення змін № 8 від 28.10.2010, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 цього договору, за період з 28.10.2010 року по 31.12.2015 року в розмірі 11 (одинадцять) % річних.

У відповідності до п. 3.5 договору про внесення змін № 8 від 28.10.2010 за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється з 28.10.2010 в розмірі 12 (дванадцять) % річних.

Відповідно до п. 3.1.1. кредитного договору банк зобов'язався відкрити позичальнику позичковий рахунок № 206300726374/840 та надати позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим договором.

Згідно із п. 1.6. кредитного договору надання банком кредиту здійснюється з позичкового рахунку, визначеного в п. 3.1.1. цього договору, шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № 26005226374/840 відкритий у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Пунктом 3.1. нової редакції кредитного договору (договір № 8) визначено, що кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами, шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених в п. 1.3. цього договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 206300726374.840 або шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № 2600426374.840.

Як підтверджується випискою по рахунку № 206300726374.840 банк перерахував грошові кошти на рахунок позичальника.

Сума грошових коштів, які позивач просить стягнути з відповідача становить 2176068,71 доларів США та 11684,13 грн., з яких: 1453420,85 доларів США заборгованості по кредиту, 79277,49 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 625857,72 доларів США заборгованості по процентах, 3712,65 доларів США заборгованості по процентах з 01.06.2011 року по 08.06.2011 року, 13800,00 доларів США простроченої заборгованості по процентам, 10111,04 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1573,09 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 138 від 18.10.2007 року, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» в частині сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого станом на 08.06.2011 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 2176068,71 доларів США та 11684,13 грн.

Як свідчать матеріали справи, 09.12.2011 представником позивача подана заяву про уточнення розміру позовних вимог, в які просив суд стягнути з відповідача 2176068,71 доларів США та 11684,13 грн., з яких: 1294865,87 доларів США заборгованості по кредиту, 237832,47 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 690456,10 доларів США заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 2342,13 доларів США заборгованості зі сплати процентів за період з 01.12.2011 року по 05.12.2011 року, 30406,00 доларів США простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 135263,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 16746,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 3.2. нової редакції кредитного договору (договір № 8) погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 373990726374.840 в АБ «Укргазбанк» відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в додатку № 1 до цього договору (починаючи січня 2011 року).

Відповідно до п. 3.4.1. нової редакції кредитного договору (договір № 8), проценти за користування кредитом, які були нараховані та не сплачені станом на 28.10.2010 року в сумі 547648,49 доларів США сплачуються позичальником починаючи з 2013 року.

Як визначено п.п. 3.4.2. нової редакції кредитного договору, проценти за користування кредитом, які будуть нараховані за період з 28.10.2010 року по 31.12.2010 року, сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, починаючи з листопада 2010 року по січень 2011 року, в розмірі 100,00 доларів США. Залишок нарахованих, але не сплачених процентів сплачується позичальником починаючи з 2013 року.

Згідно з п.п. 3.4.3. нової редакції кредитного договору (договір № 8), проценти за користування кредитом, які будуть нараховані за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, починаючи з лютого 2011 року по січень 2012 року, в розмірі 4600,00 доларів США на рахунок № 373990726374.840 відкритий у АБ «Укрзабанк», код банку 320478, або на рахунок № 3600900726374.840.50900 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти). Залишок нарахованих, але не сплачених процентів сплачується позичальником починаючи з 2013 року.

04.03.2011 договором про внесення змін № 9 до кредитного договору № 138 від 18.10.2007 пункт а) пункту 3.4.3. кредитного договору № 138 викладено в новій редакції наступного змісту: «щомісячно не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, починаючи з лютого 2011 по січень 2012 (протягом 12 місяців), а в березні 2011 - не пізніше 22 березня, в розмірі 4600,00 доларів США на рахунок № 373990726374.840 відкритий у АБ «Укрзабанк», код банку 320478, або на рахунок № 3600900726374.840.50900 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти).

Як вбачається з наявних матеріалів справи та поданих документів, позивачем в повному обсязі виконано свої зобов'язання відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору. Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконав.

Відповідно до п. 5.3.3. нової редакції кредитного договору (договір № 8) передбачено право банку вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами та штрафні санкції, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини), та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

Пунктом 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками Господарського суду міста Києва про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 1294865,87 доларів США заборгованості по кредиту, 237832,47 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 690456,10 доларів США заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 2342,13 доларів США заборгованості зі сплати процентів за період з 01.12.2011 року по 05.12.2011 року та 30406,00 доларів США простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.

У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» просить стягнути з відповідача 135263,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 16746,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Пунктом 6.3. нової редакції кредитного договору (договір № 8) передбачено, що за порушення у цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

В п. 3.6. договору про внесення змін № 8 вказано, що у випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Згідно з п. 6.9. нової редакції кредитного договору (договір № 8) строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

Судом першої інстанції застосовано строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за період з 30.10.2008 року по 14.12.2008 року та відповідно до прийнятого ним рішення з відповідача підлягає стягненню 102035,41 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 13640,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Однак, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого суду стосовно застосування позовної давності виходячи з наступного.

Як визначено ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що не заперечує проти взятих на себе грошових зобов'язань перед банком. В матеріалах справи відсутні заяви, які свідчили б про вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» стосовно застосування позовної давності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність застосування судом першої інстанції позовної давності при винесенні оскаржуваного рішення.

В інформаційному листі від 07.04.2008 № 01-8/2011 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» Вищий господарський суд на питання «Чи тягнуть норми, викладені у частинах третій та четвертій статті 267 ЦК України, неможливість застосування судом позовної давності за власною ініціативою та неможливість відмовити у позові у зв'язку зі спливом позовної давності без заяви сторони про її застосування?» відповів: «На відміну від імперативного правила статті 75 ЦК УРСР, яке передбачало обов'язковість застосування позовної давності, частина третя статті 267 ЦК України передбачає можливість застосування цього правового інституту лише за заявою сторони. Господарський суд за власною ініціативою не має права застосовувати позовну давність».

Також в інформаційному листі від 12.03.2009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» у відповідь на питання: «Чи може бути застосована судом апеляційної інстанції позовна давність за заявою сторони у спорі, якщо таку заяву не було зроблено в місцевому господарському суді?» зазначив наступне: «Згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. За змістом зазначеної норми відповідну заяву має бути зроблено в суді першої інстанції до моменту прийняття ним рішення по суті заявлених вимог».

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено вимогу про розстрочку виконання рішення відповідно до наданого графіку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарським судом міста Києва задоволено заяву відповідача про розстрочку виконання рішення. Підставами для розстрочки виконання рішення, на думку місцевого суду, стало те, що відповідач є підприємством, що, зокрема, здійснює господарську діяльність в будівельній галузі, а з кінця 2006 року, в тому числі в якості офіційного дилера американської корпорації «Manitowoc Crane Group SAS», якій належить виробництво кранів марки «Porain».

Як зазначає відповідач, на момент отримання кредитних коштів його фінансовий стан був стабільним та таким, що дозволяв нормально функціонувати, належним чином вести господарську діяльність, отримувати прибутки, своєчасно сплачувати необхідні платежі, та, відповідно, належним чином виконувати свої зобов'язання за укладеними договорами, а в результаті отримання кредитних коштів, які були використані відповідно до їх цільового призначення, що підтверджується документами, наданими замовником, підприємство мало можливість нарощувати обсяги своїх послуг, закуповувати будівельну техніку, розвивати господарську діяльність та, відповідно, належним чином виконувати свої зобов'язання за кредитним договором. Разом з цим, починаючи з жовтня-листопада 2008 року відбулися істотні зміни обставин, якими позичальник керувався при укладенні кредитного договору № 138, а саме: у зв'язку з розгортанням світової фінансової кризи і неготовністю національної економіки до протидії цій кризі, що, зокрема, зазначено у Рішенні Ради національної безпеки та оборони від 20.10.08 року, Законі України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.08 року, Законі України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.08 року та в інших численних нормативних актах, сталося стрімке падіння загально-будівельного та загальнопромислового виробництва в цілому та в тому числі - на ринку продажу будівельної техніки та будівельного обладнання, що є суттєвою зміною обставин для ТОВ «Міжнародний центр торгівлі», якими вищезазначене підприємство керувалося при укладенні кредитного договору.

За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі», вказані явища в економіці України покладають надмірне обтяження на відповідача, діяльність якого пов'язана з будівельними роботами та поставками будівельної техніки на будівельні майданчики, оскільки кризові явища призвели до різкого падіння будівельних робіт, внаслідок чого суттєво скоротився попит на будівельну техніку.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з такою позицією Господарського суду міста Києва виходячи з наступного.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ст. 121 ГПК України).

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинні враховуватися матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини. Також мають бути враховані наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічні положення з цього питання містяться в постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2012 у справі № 27/217 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про стягнення заборгованості.

Господарський суд при ухвалення рішення керувався серед іншого «Прогнозом руху грошових коштів» ТОВ «Міжнародний центр торгівлі», в якому відображені передбачувані доходи на період з 01.12.2011 по 31.12.2015. Даний документ не містить в собі підписів уповноважених осіб або відповідних печаток, а отже не може носити юридичний чи фінансовий характер. Інформація, зазначена в даних таблицях, не може бути підґрунтям для прийняття рішення про розстрочку виконання рішення.

Світова фінансово-економічна криза, на яку посилається відповідач як на підставу своїх вимог, вплинула на всі галузі економіки України, в тому числі і на банківську сферу.

Відповідачем не надано достатніх доказів винятковості свого випадку та не наведено обґрунтованих посилань на обставини, які дійсно роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення.

Таким чином, перевіривши докази на підтвердження наявності підстав для розстрочки виконання рішення, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що вимога відповідача в цій частині не підлягає задоволенню.

Позивачем виконані всі зобов'язання за договором, а саме, надано в користування позичальника кредитні кошти, що підтверджено виписками з особового рахунку та не заперечується відповідачем, але, як свідчать наявні у справі докази, відповідач порушив зобов'язання щодо повернення грошових коштів за кредитним договором.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

У зв'язку з невиконанням своїх обов'язків за кредитним договором, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 2253560,44 доларів США та 152010,80 грн.

Як визначено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження своєї правої позиції, а також наведено переконливі аргументи у відповідності з нормами чинного законодавства, які дають підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 та задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 у справі № 54/376 змінити.

3. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 в частині надання розстрочки та в частині відмови у стягненні пені в розмірі 36334,48 грн.

4. Прийняти в цій частині нове рішення.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (04073, м. Київ, проспект Московський, 5, код 34045133) з будь - якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код 23697280) 33228,48 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3106,00 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (04073, м. Київ, проспект Московський, 5, код 34045133) з будь - якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, ул. Єреванська, 1, код 23697280) 32190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 54/376 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Тищенко А.І.

Михальська Ю.Б.