Постанова № 24977816, 20.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 № 5/006-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. №113/10 від 26.12.2011);

Від відповідача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 01.03.2012);

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2012р.

у справі № 5/006-12 (суддя - Подоляк Ю.В.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»)

до Підприємства «Березаньтепломережа»

про стягнення 1156824,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.04.2012р. у справі №5/006-12 позов задоволено частково: стягнуто з Підприємства "Березаньтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1005920 грн. 43 коп. - заборгованості, 20090 грн. 85 коп. - 3% річних, 78477 грн. 89 коп. - пені та судовий збір; в решті частини позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2012р. у справі №5/006-12 скасувати у відмовленій частині позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, а саме, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону Укаїни «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», що є підставою для його скасування в частині відмови у позові.

Ухвалою від 25.05.2012 було призначено справу до розгляду на 20.06.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 №01-23/1/21 змінено склад колегії суддів та введено до складу судової колегії замість судді Калатай Н.Ф. суддю Ропій Л.М.

В судове засідання 20.06.2012 представники сторін з'явилися.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду Київської області звернулося з позовною заявою Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Підприємства "Березаньтепломережа" про стягнення 1156824,02 грн. (1005920,43грн. - основний борг, 41935,66 грн. - інфляційні втрати, 30490,04 грн. - 3% річних та 78477,89 грн. - пеня).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання за Договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки по переліченим в позові актам приймання-передачі природного газу.

У запереченнях на позов відповідач проти позовних вимог в частині стягнення 41935,66 грн. - інфляційних втрат, 30490,04 грн. - 3% річних та 78477,89 грн. - пені заперечував з тих підстав, що ним відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011р. № 3319-VI і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" від 08.08.2011р. № 894 та на підставі Протоколу від 08.08.2012р. було списано 78477,89 грн. - пені, 41935,66 грн. - інфляційних втрат та 30490,04 грн. - 3% річних.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 1104529,17 грн., але не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в сумі 52294,85 грн. з наступних підстав:

Між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та Підприємством «Березаньтепломережа» у справі було укладено Договір про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього Договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Постачальник передає покупцю в період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. природний газ (надалі -газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 337 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень -51 тис. куб.м.; листопад -123 тис. куб.м., грудень -163 тис. куб.м. (п. 1.2 Договору).

Згідно із п. 3.1 Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ - 2 %; податку на додану вартість за ставкою 20%.

Тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -2957,93 грн.

Так, загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 996822,41 грн., у тому числі ПДВ -166137,67 грн.

В п. 3.1.1 Договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. газу у відповідному періоді споживання газу встановлюється на рівні граничної ціни та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни граничної ціни на газ та/або тарифів сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами з дати застосування цих цін (тарифів).

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10-го числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін і діє у частині поставки газу до 31.12.2010р. включно, а у частині розрахунків -до їх повного здійснення (10.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Додатку № 1 від 14.10.2010р. до Договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17 приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючи умови Договору позивач в період жовтень - грудень 2010 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1196174,26 грн., який останній прийняв, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2010р. на суму 282325,36 грн., від 30.11.2010р. на суму 251255,28 грн., від 31.12.2010р. на суму 662593,62 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Однак, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ в строки, встановлені Договором, в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1005920,43 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічна позиція міститься і в ст. 509 ЦК України.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна норма міститься і в ст..526 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

За своєю правовою природою спірний договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

В п. 2 ст.692 ЦК України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 1005920,43 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Пунктом 7.3.1 Договору сторони встановили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а ч.1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 78477,89грн. за період з 01.08.2011р. по 01.02.2012р.

В свою чергу, колегія суддів вважає помилковим посилання місцевого господарського суду на п.п. 2.1. і 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та висновок про те, що списанню підлягає заборгованість з інфляційних втрат та 3% річних, яка була нарахована відповідачу, станом на 04.06.2011р., з огляду на наступне:

04.06.2011р. набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію" від 12.05.2011р. №3319-VI (далі - Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію").

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. Списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 2.5 ст. 2).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі -Порядок). Даний Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (п. 1 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Так, відповідач протоколом комісії Підприємства "Березаньтепломережа" від 08.02.2012р. списав з бухгалтерського обліку заборгованість з інфляційних втрат у сумі 41935,66 грн., 3% річних в сумі 30490,04 грн. та пені в сумі 78477,89 грн., нарахованих ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на заборгованість Підприємства "Березаньтепломережа" у сумі 1005920,43 грн. за природний газ спожитий в жовтні-грудні 2010р. за Договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17.

В свою чергу, до набрання чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію" нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати мають бути заборгованістю (тобто заборгованість яка підтверджена відповідними документами).

Так, ст. 2 Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію" передбачено лише списання заборгованості з штрафних та фінансових санкцій, а не списання нарахованих штрафних санкцій.

Тобто, відповідно до вказаної статті пеня, 3% річних та інфляційні втрати повинні бути заборгованістю, яка підтверджена відповідними документами, зокрема і відображена в бухгалтерському обліку учасників процедури списання (ст.ст. 4,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Крім того, відповідно до чинного законодавства такими документами можуть бути - судові рішення (рішення, ухвали, постанови), мирові угоди (затверджені господарським судом) чи господарські договори (відповідно до яких визнано штрафні та фінансові санкції).

Тільки при наявності зазначених документів нарахована пеня, 3% річних та інфляційні збитки стануть заборгованістю перед ДК «Газ України» і відповідно будуть відображені в бухгалтерському обліку учасників процедури списання. На ці обставини суд уваги не звернув і безпідставно вирішив, що нараховані у позовній заяві ДК «Газ України» інфляційні втрати та 3% річних є заборгованістю.

Враховуючи вищезазначене, пеня, 3% річних та інфляційні втрати повинні бути нараховані учаснику процедури списання до набрання чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію" (тобто нарахування штрафних та фінансових санкцій повинно було відбутись до 04.06.11 включно).

В свою чергу, ст. 2 Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію" передбачено списання штрафних та фінансових санкцій які нараховані на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року.

Так, відповідно до даної статті штрафні та фінансові санкції повинні бути нараховані учаснику процедури списання станом на день набрання чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію".

Слід зазначити, що провадження у даній справі було порушено 14.02.2012, тобто до моменту набрання чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію" (до 04.06.11) не існувало рішення суду щодо стягнення з відповідача штрафних та фінансових санкцій, так само і не існувало мирової угоди, господарського договору чи будь-якого іншого документу, який підтверджує визнання відповідачем нарахованих штрафних та фінансових санкцій.

Враховуючи вказане, відсутні підстави для списання з відповідача штрафних та фінансових санкцій за Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 41935,66 грн. за період з грудня 2010 року по грудень 2011 року та 3% річних в сумі 30490,04 грн. за період з 21.11.2010р. по 01.02.2012р. (за розрахунком позивача, який перевірений колегією суддів та є арифметично вірним) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи зазначене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає частковому скасуванню, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, та з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з Підприємства «Березаньтепломережа» 1156824,02 грн. (1005920,43грн. - основного боргу, 41935,66 грн. - інфляційних втрат, 30490,04 грн. - 3% річних та 78477,89 грн. - пені). Апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову при задоволенні позову покладаються на відповідача, а судовий збір, який сплачений позивачем за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду у даному випадку покладаються на також на відповідача.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2012р. у справі №5/006-12 скасувати в частині відмови у задоволенні 41935,66 грн. - інфляційних втрат та 10399,19 грн. - 3% річних та задовольнити позов у зазначених частинах вимог.

В решті частини рішення залишити без змін.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2012р. у справі №5/006-12 викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства "Березаньтепломережа" (07540, Київська область, м. Березань, вул. Фрунзе, 20, ідентифікаційний код 20615577) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1005920 (один мільйон п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 43 коп. - заборгованості, 30490 (тридцять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 04 коп. - 3% річних, 78477 (сімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 89 коп. - пені, 41935 (сорок одну тисячу дев'ятсот тридцять п'ять) грн.. 66 коп. - інфляційних втрат, 23136 (двадцять три тисячі сто тридцять шість) грн. 48 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 804 (вісімсот чотири) грн.. 75 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ».

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 5/006-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Рябуха В.І.

Ропій Л.М.