Рішення № 24976998, 12.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/4907-2012 12.06.12

За позовом Державного архіву м. Києва

до Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м.Києві ради

про стягнення 99 188,10 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 15 від 13.01.12.; ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 05-30/234 від 14.05.12.

Від відповідача ОСОБА_3 -представник за довіреністю № 16/вих. від 10.01.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного архіву м. Києва до Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення 99188,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нежилих приміщень № 446/6 позивачем протягом 2011 року було перераховано на рахунок відповідача 99188,10 грн. Рішенням Київської міської ради від 30.12.10 № 573/5385 було затверджено Бюджет міста Києва на 2011 рік. Відповідно до ст.23 Бюджету бюджетні установи звільнені від орендної плати у 2011 році, крім сплати експлуатаційних витрат. Позивач просить суд стягнути з відповідача 99188,10 грн. орендної плати, що були зайво сплачені орендарем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.12. порушено провадження у справі № 5011-30/4907-2012, розгляд справи було призначено на 15.05.12.

Представники сторін в судове засідання 15.05.12. з'явились, надали документи на виконання вимог ухвали суду. Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував з тих підстав, що оскільки додаткова угода про внесення змін до договору оренди № 446/6 від 16.02.10 в частині зміни розміру орендної плати у зв'язку з прийняттям рішення Київської міської ради № 573/5385 від 30.12.10 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік»між сторонами не укладалась, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 15.05.12., 29.05.12. та 05.06.12. оголошувались перерви до 29.05.12., 05.06.12. та 12.06.12. відповідно.

В судове засідання 12.06.12. представники сторін з'явились, представник позивача надав додаткові документи по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував повністю.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/4907-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

16.02.2010 р. між Державним архівом м. Києва (Орендар) та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (Орендодавець) укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м.Києва (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору на підставі розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 05 від 04.02.10. Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 1887 кв.м., а саме 1 поверх з орендованою площею 647,7 кв.м., підвал з орендованою площею 1239,3 кв.м., розміщене за адресою: м.Київ, вул.О.Теліги, 23, під розміщення архіву.

Відповідно до п.2.1 Договору орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району м.Києва, затвердженої рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради.

Згідно з п.1.2 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 15096,00 грн. та ПДВ 3019,20 грн., всього 18115,20 грн., далі -згідно невід'ємного додатку до даного договору.

Розмір орендної плати підлягає обов'язковому перегляду у разі зміни власника майна, а також може бути змінений на вимогу орендодавця у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4, 2.5 Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дня підписання договору незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Строк дії договору встановлений з 16.02.10. по 31.01.11. (п.8.2 Договору).

Відповідно до п.8.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 8.3 договору оренди № 446/6 від 16.02.2010 р., зазначений договір в подальшому був продовжений за згодою сторін.

14.02.11. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору оренди нежилого приміщення від 16.02.10. 466/6, відповідно до якої змінено орендодавця за договором на Комунальне підприємство «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради.

23.03.11. сторони уклали Додаткову угоду № 2, відповідно до якої встановили, що орендна плата з 01.01.11. по 31.03.11. складає: січень 2011 -19413,48 грн., лютий 2011 -19607,62 грн., березень 2011 -19784,09 грн.

Додатковою угодою № 3 від 30.04.11. та № 4 від 26.05.11. встановлено розмір орендної плати за квітень 2011 р. на рівні 20061,06 грн. та за травень 2011 року на рівні 20321,86 грн.

На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачу орендну плату у розмірі

99188,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, оригінали яких були досліджені в судовому засіданні: № 140 від 29.06.11. на суму 20061,06 грн., № 101 від 10.05.11. на суму 39021,10 грн., № 102 від 10.05.11. на суму 19784,08 грн., № 141 від 23.06.11. на суму 20321,86 грн.

Рішенням Київської міської ради від 30.12.10. № 573/5385 було затверджено Бюджет міста Києва.

Відповідно до п.23 вказаного рішення Київської міської ради установи, що фінансуються з бюджету міста Києва, звільнені від орендної плати у 2011 році, крім сплати експлуатаційних витрат.

Відповідно до ст.13 Статуту позивача останній утримується за рахунок коштів міського бюджету.

Видатки на утримання Державного архіву затверджуються у бюджеті м. Києва на відповідний рік.

Листом № 445 від 25.08.11. позивач звернувся до відповідача з проханням надати роз'яснення щодо коштів в сумі 99188,10 грн., що були ним сплачені як орендна плата в 2011 році.

Листом № 2308/3 від 27.09.11. відповідач повідомив позивача, що згідно рішення Київської міської ради № 297/5684 від 23.06.11 «Про надання дозволів на укладання договорів оренди»між сторонами буде укладено договір оренди на 2 роки 364 дні з орендною платою в межах витрат на утримання, а кошти в сумі 99188,10 грн. сплачені за період з 01.01.11. по 31.05.11. будуть зараховані в рахунок майбутніх платежів.

15.02.12. позивач звернувся до відповідача з листом № 70, в якому просив повернути зайво сплачені грошові кошти в сумі 99188,10 грн. для подальшого перерахування коштів до бюджету.

05.03.12. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів в сумі 99188,10 грн. в семиденний строк після отримання вимоги.

Спір у справі виник у зв'язку із неправомірним, на думку позивача, володінням відповідачем грошовими коштами у розмірі 99 188,10 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Договір оренди № 446/6 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (Орендодавець) передає другій стороні (Орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Слід також зазначити, що Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем

визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

При укладенні договору оренди № 446/6 від 16.02.10 (п.2.3. Договору) сторони домовились, що розмір орендної плати може бути змінений у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Як свідчать матеріали справи, позивач листом від 10.04.12 № 05-30/164 направив на адресу відповідача проекти додаткових угод до договору оренди 446/6 від 16.02.10. про приведення п.2.2 договору оренди в частині звільнення бюджетних установ від сплати орендної пати за 2011 рік у відповідність до п.23 рішення Київської міської ради від 30.12.10. № 573/5385 «Про бюджет міста Києва».

Крім того, судом встановлено, що і відповідач в свою чергу направляв на адресу позивача примірники проектів додаткових угод до договору оренди, але сторони не дійшли згоди щодо визначення дати підписання вказаних додаткових угод.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується згода відповідача на внесення змін до договору оренди № 446/6 від 16.02.10 в частині розміру орендної плати на рівні експлуатаційних витрат.

Крім того, в подальшому протягом червня-грудня 2011 року позивач здійснював оплату, а відповідач приймав вказану оплату без зауважень на рівні експлуатаційних витрат.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач на виконання умов Договору сплатив відповідачу орендну плату за період з 01.01.11. по 31.05.11. у розмірі

99188,10 грн. відповідно до платіжних доручень: № 140 від 29.06.11. на суму 20061,06 грн., № 101 від 10.05.11. на суму 39021,10 грн., № 102 від 10.05.11. на суму 19784,08 грн., № 141 від 23.06.11. на суму 20321,86 грн.

Різниця між сплаченими коштами та коштами, які повинні були бути сплачені згідно Договору з урахуванням п.23 рішення Київської міської ради від 30.12.10. № 573/5385 «Про бюджет міста Києва»становить 99188,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За таких обставин, внаслідок прийняття рішення Київської міської ради від 30.12.10. № 573/5385 «Про бюджет міста Києва»та фактичного досягнення сторонами згоди щодо встановлення розміру орендної плати на 2011 рік на рівні експлуатаційних витрат, відповідач зобов'язаний повернути суму отриманих в якості орендної плати коштів, сплачених за користування приміщенням за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р. (правова підстава володіння такими коштами відпала).

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 99188,10 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаєморозрахунків (оригінали яких були досліджені в судовому засіданні) за період з 01.01.11. по 31.10.11. та з 01.01.11. по 01.01.12., що підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога позивача № 91 про повернення коштів протягом 7 днів з моменту її отримання, надійшла до відповідача 05.03.12., про що свідчить відповідний напис в нижньому лівому кутку.

Таким чином, відповідач мав повернути позивачеві грошові кошти в строк до 14.03.11.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити (повернути) на користь відповідача суму переплати у розмірі 99188,10 грн. згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно викладення сторонами договору № 446/6 від 16.02.10. в новій редакції від 01.02.12. у вигляді тристороннього договору, оскільки в матеріалах справи наявний проект договору від 01.02.12., який не містить підпису та печатки орендодавця (Шевченківської районної вмісті Києві державної адміністрації).

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що викладення договору оренди № 466/6 від 16.02.10. в новій редакції не позбавляє відповідача обов'язку повернути позивачеві зайво сплачені грошові кошти в розмірі 99188,10 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради (04050 м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1, ідентифікаційний код 34966254) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Державного архіву м. Києва (04060 м. Київ, вул. О.Теліги, буд. 23, ідентифікаційний код 03494327) 99 188 (дев'яноста дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 10 коп. заборгованості, 1983 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят три) грн 76 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.06.12.

Суддя Т.М. Ващенко