Постанова № 24976207, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12901/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, сторонами подано апеляційні скарги, в яких Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а Відповідач - скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення в цій частині, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу Позивача задовольнити, Постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову скасувати та ухвалити нову Постанову в цій частині, якою адміністративний позов задовольнити, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп»за період з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року, про що складено Акт від 18 березня 2011 року № 251/23-10/32308802 (далі -Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі -Закон № 334/94-ВР) та п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), а саме, Позивачем завищено валові витрати при придбанні товарів (виконання робіт, наданні послуг) від Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп» на суму 1 051 994,54 грн., в зв'язку з чим, занижено податок на прибуток за півріччя 2010 року на 262 998,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на 182 066,00 грн.

На підставі вищевикладеного, Відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 01 квітня 2011 року № 0002672310, яким визначено податкове зобов'язання за основним платежем у сумі 262 998,00 грн. та 65 749,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 квітня 2011 року № 0002682310, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28 333,00 грн. та 7 083,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, №0002692310, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2010 року на 182 066,00 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Відповідачем прийнято Рішення про результати розгляду первинної скарги від 10 червня 2011 року № 6217/10/25-114, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 29-35), яким залишено без змін податкові повідомлення рішення від 01 квітня 2011 року № 0002672310 та № 0002682310, скасовано податкове повідомлення -рішення від 01 квітня 2011 року № 0002692310 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 182 065,58 грн. та зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на 182 065,58 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, Відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 26 липня 2011 року № 0006652310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на 182 066,00 грн.

Як вбачається з Акта перевірки обґрунтування щодо протиправного формування Позивачем валових витрат у розмірі 1 051 994,54 грн. в ньому відсутні, а лише сам акт не може бути належним та допустимим доказом порушення платником податків податкового законодавства.

Крім того, як вбачається з довідки від 08.11.2011 року № 215-11/11, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с 157-158), Позивачем до складу валових витрат за І півріччя 2010 року 1 051 994,54 грн. включено не було, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: ВР, контрагенти; валові доходи/витрати за І півріччя 2010 року.

Тобто, Відповідачем не підтверджено порушення Позивачем Закону № 334/94-ВР, не доведено протиправного віднесення Позивачем до складу валових витрат 1 051 994,54 грн. з операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп», в зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2011 року № 0002672310.

Як вбачається з матеріалів справи між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.ГРУП» укладено Договори від 23 лютого 2010 року № 117 та від 25 лютого 2010 року № 119, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 46-53), за умовами яких Позивач доручив, а Товариство з обмеженої відповідальністю «С.ДЖ.Р.ГРУП»взяло на себе зобов'язання за рахунок власних сил, засобів, техніки та устаткування, виконати та здати йому закінчені роботи на об'єкти, а Позивач зобов'язався прийняти такі роботи та оплатити їх.

Згідно із частиною другою ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 966-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими судом апеляційної інстанцій, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: ВР Контрагенты; Валовые доходи/расходы за 1 Півріччя 2010 р. Форум -Інвест, платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 57-71), та які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Крім того, колегія суддів виходить із презумпції сумлінності платника податків, в зв'язку з чим, презюмується, що його дії мають своїм результатом одержання певної вигоди, а відомості, що містяться в його бухгалтерській звітності є достовірними.

Більш того, згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

А відповідно до частини другої ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав»проти України» (2007 рік, заява № 803/02) визнано, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, а пунктом 71 Рішення цього ж суду у справі «Булвес»АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Тобто, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів дійшла висновку, що право Позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування в даному випадку не залежить від вчинення його контрагентами зловживань за ланцюгом постачання товару, тому, як Відповідачем не доведено наявність порушень Позивачем податкового законодавства.

Більш того, як вбачається з Постанови про закриття кримінальної справи в частині від 27 квітня 2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 41-45), кримінальну справу порушену відносно ОСОБА_2 -посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.ГРУП»за фактом створення фіктивного підприємства, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 205 Кримінального кодексу України, - закрито за відсутністю складу злочину.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Згідно із п. 3 ст. 198 та ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, апеляційни скарга Відповідача залишається без задоволення, а апеляційна скарга Позивача задовольняється, Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року в частині відмови в заодоволенні адміністративного позову скасовується з ухваленням нової Постанови в цій частині, якою адміністративний позов задовольняється.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест»задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року скасувати в частині відмови в задоволенні адміністративного позову, ухвалити в цій частині нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення -рішення від 01 квітня 2011 року № 0002682310 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28333 грн. за основним платежем та 2833,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення -рішення ві 01 квітня 2011 року №0002692310, податкове повідомлення -рішення від 26 липня 2011 року № 0006652310.

В іншій частині Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П.

Федотов І.В.