Ухвала суду № 25163728, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3049/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року у справі за позовом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКО»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКО»про стягнення податкового боргу у розмірі 2711949,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами позивача проведено невиїзну перевірку ТОВ «ДАКО»з питань відображення у бухгалтерському та податковому обліках фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків із TOB «Рубітекс»за період з 01.07.2007 р. по 31.07.2008 р., за результатами якої складено Акт від 13.05.2009 р. № 234/23-2/32792247.

Перевіркою встановлено, що між TOB «ДАКО»та TOB «Рубітекс»укладено договори купівлі-продажу від 29.02.2008 р. № 29/02-08/Д та від 14.05.2008 р. № 14/05-08/Д, предметом яких була купівля-продаж паливно-мастильних матеріалів.

Крім того, перевіркою встановлено, що між TOB «ДАКО»та TOB «Рубітекс»укладено договір комісії від 01.03.2008 р. № 01/03-08/Д. Предметом даного договору було укладення відповідачем від свого імені та за рахунок TOB «Рубітекс»угод з реалізації паливно-мастильних матеріалів, бензину, а також дизпалива.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі паливно-мастильних матеріалів за договором купівлі-продажу від 14.05.2008 № 14/05-08/Д та договором комісії від 01.03.2008 № 01/03-08/Д відповідачем віднесено до складу податкового кредиту.

Податкові накладні внесені відповідачем до податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість відповідають податковому зобов'язанню зазначеному у декларації з податку на додану вартість TOB «Рубітекс».

Під час аналізу господарських правовідносин між TOB «ДАКО»та TOB «Рубітекс»податковим органом були використані матеріали перевірок господарських правовідносин між TOB «Рубітекс»та ПП «Демол-Сервіс», а саме: акт Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 24.09.2008 р. № 1166/33516074/233 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки TOB «Рубітекс»з питань правових відносин з ПП «Демол-Сервіс»та TOB «А-95»та акт ДПА у Хмельницький області від 02.09.2008 р. № 8109/23-4/35260858 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Демол-Сервіс»з питань правових відносин з TOB «Рубітекс»за період 3 01.04.2008 р. по 30.04.2008 р.

Згідно з вказаними актами перевірок, податкові органи встановили, що між TOB «Рубітекс»та ПП «Демол-Сервіс»укладені договори, предметом яких була поставка нафтопродуктів. За результатами перевірки господарських операцій та бухгалтерських документів, податкові органи дійшли висновку, що укладені договори між TOB «Рубітекс»та ПП «Демол-Сервіс»є нікчемними, оскільки укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області дійшла висновку про те, що аналіз здійснених господарських відносин по ланцюгу постачання паливно-мастильних матеріалів ПП «Демол-Сервіс», TOB «Рубітекс»та TOB «ДАКО»свідчить, що діяльність останнього також була спрямована на укладення угод, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, а отже, договори від 01.03.2008 р. № 01/03-08/Д та від 14.05.2008 р. № 14/05-08/Д відповідачем укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з цим, вказані договори слід вважати такими, що порушують встановлений публічний порядок, тому вони є нікчемними.

Таким чином, висновок податкового органу про нікчемність укладених договорів між TOB «ДАКО»та TOB «Рубітекс»ґрунтується на висновках актів перевірок господарських операцій TOB «Рубітекс»та TOB «Демол-Сервіс».

На підставі встановлених в Акті перевірки обставин та висновку про нікчемність договорів, укладених між відповідачем та TOB «Рубітекс», Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 03.06.2009 р. № 002971232010, згідно з яким відповідачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1049814,00 грн., з яких: 699876,00 грн. - за основним платежем та 349938,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення рішення форми «Р»від 03.06.2009 р. № 002972232010, згідно з яким відповідачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1662135,00 грн., з яких: 874808,00 грн. - за основним платежем та 787327,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу прийнятих податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про нікчемність договорів між TOB «ДАКО»та TOB «Рубітекс».

Керуючись приписами підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач надіслав на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги від 30.06.2009 р. № 1/383 та від 18.08.2009 р. № 2/456.

Оскільки, вказані вище суми сплачені відповідачем не були, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

В апеляційній скарзі позивач підтримує свої вимоги, що вкладенні ним в позовній заяві та посилається на нікчемність договорів, що укладені між TOB «ДАКО»та TOB «Рубітекс», як на підставу виникнення податкового боргу.

Колегія суддів не може погодитись з зазначеним вище твердженням, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу від 14.05.2008 р. № 14/05-08/Д, що укладений між відповідачем та ТОВ «РУБІТЕКС»продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти: бензини А-76, А-80, А-92, А-95 та дизпаливо у кількості, номенклатурі, за цінами, встановленими згідно додаткових угод, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до договору комісії від 01.03.2008 р. №01/03-08/Д відповідач зобов'язався заключити від свого імені, за рахунок TOB «Рубітекс»угоди з реалізації паливно-мастильних матеріалів, бензину та дизпалива шляхом їх продажу за готівковий та безготівковий розрахунок, при цьому дизпаливо передається на комісію для роздрібної торгівлі з послідуючою видачею через мережу АЗС та оптової реалізації.

Наявні в матеріалах справи копії податкових та видаткових накладних, акти приймання-передачі товару та акти здачі-приймання виконаних робіт підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів та договору комісії.

Крім того згідно довідки № 15357/02 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності ТОВ «ДАКО»за КВЕД відноситься, зокрема: роздрібна торгівля пальним, автотоварами та оптова торгівля паливом.

Тобто, зазначене підтверджує фактичне здійснення відповідачем господарської операції щодо купівлі-продажу товару з урахуванням його виду економічної діяльності.

Також слід зазначити, що на час укладання та виконання договорів купівлі-продажу, договору комісії відповідач та контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Крім того, в Акті перевірки та в позовній заяві немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ДАКО»та ТОВ «Рубітекс»були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду доказів визнання договорів, укладених між відповідачем та контрагентом - TOB «Рубітекс»недійсними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Також не надано доказів того, що договори укладені між TOB «ДАКО»та TOB «Рубітекс»пов'язані з договорами укладеними між TOB «Рубітекс»та ПП «Демол-Сервіс». Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що єдиним постачальником TOB «Рубітекс»було ПП «Демол-Сервіс»та докази наявності судових рішень щодо визнання договорів, укладених між TOB «Рубітекс»та ПП «Демол-Сервіс»недійсними, а також будь-яких судових рішень з приводу незаконних дій посадових осіб даних товариств.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливого охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Враховуючи вкладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача, з підстав недоведеності тих обставин, на які він посилається.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області -відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.