Ухвала суду № 24973224, 26.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 р. Справа № 4535/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу власного кооперативного підприємства Дунаєвецького районного споживчого товариства «Заготпромторг» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом власного кооперативного підприємства Дунаєвецького районного споживчого товариства «Заготпромторг» до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 власне кооперативне підприємство Дунаєвецького районного споживчого товариства «Заготпромторг» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними дій відповідача та скасування рішення №0002332340 від 30.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме, накладення штрафу у розмірі 1980 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що податковим органом проведено перевірку позивача з порушеннями порядку її проведення, у зв»язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Не погоджуюсь з прийнятою постановою, кооперативне підприємство Дунаєвецького районного споживчого товариства «Заготпромторг» подало апеляційну скаргу в якій просило скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, не з»ясовано обставин справи, які мають значення при вирішенні даного спору по суті, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено перевірку дотримання суб»єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 0144/22/07/23/30700809 від 24.09.2009 року в якому зафіксовані порушення, виявлені перевіркою, а саме: порушення позивачем пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у реалізації товару на загальну суму 396 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002332340 від 30.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1980 грн.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для цього з наступних підстав.

Згідно приписів ст.ст. 8-10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до функцій органів державної податкової служби віднесено здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 2 ст. 11 цього ж Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення перевірок.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка господарської одиниці відповідача проведена в межах Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом та визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, Згідно п.4, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку незберігання в книзі обліку розрахункових операцій - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач допустив порушення вимог вищезазначеного законодавства, а відтак, штрафні санкції застосовані податковим органом правомірно.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу власного кооперативного підприємства Дунаєвецького районного споживчого товариства «Заготпромторг» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі № 2а-8878/09 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :О.Б. Заверуха

Судді : О.М. Гінда

В.В. Ніколін