Постанова № 24969033, 26.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5023/184/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., судді Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 09.03.2011 р.)

1-ої 3-ої особи - не з'явився

2-ої 3-ої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1474Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 27 березня 2012 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1. ОСОБА_4, м. Харків;

2. ОСОБА_2, м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1107,53 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Вінамекс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати ПАТ "ПроКредит Банк" усунути перешкоди у здійсненні власником майна права користування майном (внутрішньобудинковими інженерними комунікаціями), шляхом надання власнику майна постійного безперешкодного доступу до нежитлових приміщень підвалу №11-23, 24 загальною площею 385,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А, для огляду та технічного обслуговування всіх внутрішньобудинкових інженерних комунікацій, які прокладені через ці приміщення; стягнути з ПАТ "ПроКредит Банк" на користь ТОВ "Вінамекс" в якості відшкодування шкоди (збитків) в сумі 1107,53 грн. та судовий збір в сумі 2682,50 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. по справі №5023/184/12 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "ПроКредит Банк" усунути перешкоди у здійсненні власником майна права користування майном (внутрішньобудинковими інженерними комунікаціями), шляхом надання власнику майна постійного безперешкодного доступу до нежитлових приміщень підвалу №11-23, 24 загальною площею 385,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А, для огляду та технічного обслуговування всіх внутрішньобудинкових інженерних комунікацій, які прокладені через ці приміщення. Стягнуто з ПАТ "ПроКредит Банк" на користь ТОВ "Вінамекс" судовий збір в сумі 1073,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, ПАТ "ПроКредит Банк", з рішенням господарського суду першої інстанції в частині зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що не відповідає фактичним матеріалам справи, винесено з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що документів в підтвердження того, що саме відповідач чинить перешкоду представникам позивача для огляду інженерних комунікацій, що проходять у спірному нежитловому приміщенні, позивачем не надано. Просить рішення господарського суду в частині усунення перешкоди у користуванні майном скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін; стягнути з позивача судові витрати в розмірі 536,50 грн.

ТОВ "Вінамекс" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, що суд всебічно та повно з'ясував всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази, що мали юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, правильно визначив та застосував норми матеріального та процесуального права, і на їх підставі прийняв обґрунтоване, законне рішення. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Треті особи вимоги ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 р. та 22.05.2012 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали, в судове засідання своїх представників не направили, про причини нез'явлення суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та штамп вихідної кореспонденції апеляційного господарського суду на зворотній стороні ухвали від 22.05.2012 р.

Копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, що була направлена ОСОБА_4 29.05.2012 р. повернулась з довідкою поштового відділення «за истечением срока хранения».

Від ТОВ "Вінамекс" 19.06.2012 р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити свого представника в судове засідання через його звільнення.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання, враховуючи відсутність доказів в підтвердження неможливості забезпечити явку в судове засідання свого представника з поважних причин, а також неможливості направити іншого представника для участі в судовому засіданні, дійшла висновку про залишення клопотання без задоволення.

Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання позивача та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Харківської області виходив з того, що оскільки відповідач є власником нежитлових приміщень підвалу №11-23, 24 загальною площею 385,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А, а позивач є власником технологічних (інженерних) мереж цього багатоквартирного будинку, тому відповідач повинен надати ТОВ "Вінамекс" постійний безперешкодний доступ до зазначених нежитлових приміщень.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Вінамекс" є власником багатоквартирного жилого дому розташованого по вул. Киргизькій, 19-А в м. Харкові.

Балансоутримувачем вищезазначеного жилого багатоквартирного дому є Об'єднання власників багатоквартирного будинку "Епоха".

На підставі акта від 20.10.2009 р. державного виконавця про проведення публічних торгів, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_3 ПАТ "ПроКредит Банк" в м. Харкові було видано свідоцтво №1916 про право власності на нежитлові приміщення підвалу №11-23, 24 загальною площею 385,3 кв. м. які є невід'ємною частиною житлового багатоквартирного дому за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А.

ТОВ "Вінамекс" в позовній заяві зазначає, що відповідач не укладає договорів з постачальниками комунальних послуг, незаконно користується інженерними комунікаціями жилого дому та не надає доступу до його приміщень для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на договір купівлі-продажу зазначених приміщень.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ПАТ "ПроКредит Банк" порушує право користування позивача нежитловими приміщеннями підвалу №11-23, 24 загальною площею 385,3 кв. м з огляду на наступне.

Банком з публічних торгів було придбано нерухоме майно, яке складається з: нежитлових приміщень підвалу №№11-23, 23а, 24 загальною площею: 385,3 кв. м, в літ. «И-6», що знаходиться в будинку №19-А по вул. Киргизькій у м. Харкові. Право власності КП "Харківське міське БТІ" зареєструвало 22.03.2010 р., реєстраційний номер: 10112043, номер запису: 3123 в книзі:1.

Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Між ПАТ "ПроКредит Банк" (продавець) та фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_2 (покупці) 22.09.2011 р. було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено ОСОБА_3, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №2731.

Відповідно до умов договір був укладений з розстрочкою платежу, право власності на майно переходить до покупців у рівних частинах, 1\2 частині кожному, з моменту повної оплати, визначених договором платежів на користь банку. Останній платіж за договором повинен відбутись 01.09.2020 р.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу, право володіння та користування майном переходить до покупців з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що банк та покупці своїми підписами на договорі, підтвердили передання майна від продавця покупцям, оскільки погодили вважати укладення договору купівлі-продажу належною передачею майна покупцям і покупці не матимуть жодних претензій до банку щодо способу такої передачі, а також можливості подальшого використання майна при такій передачі.

Згідно п.3.2. договору, покупці підтвердили, що ознайомлені з технічним станом майна, станом комунікацій, інженерного та сантехнічного обладнання, станом заборгованості за комунальні послуги та експлуатацію майна і не має жодних застережень щодо цього, а також інших питань, що стосуються якісних та кількісних характеристик майна.

Покупці з моменту укладення і впродовж строку дії договору, зобов'язались забезпечити належне утримання та справний стан майна до моменту переходу права власності на нього до покупців. (п.3.3 договору).

У відповідності до ст.17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", саме на споживача покладено обов'язок забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення: 1) для ліквідації аварій - цілодобово; 2) для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання,

проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору.

Відповідно до ст. 4 Закону про теплопостачання "проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання".

Відповідно до п. З ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.

Аналогічний порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показань засобів обліку передбачений п. п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 630.

Крім того, відповідно до ст. 24 Закону про теплопостачання основними обов'язками споживача теплової енергії є "забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків".

Згідно з частинами 1 та 2 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно ст.1 вказаного Закону:

- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання

житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння,

користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. З ч.2 ст.21 Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем житлово-комунальних послуг. Так, умовами типового договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.

Таким чином, порядок проникнення в приміщення, яким користується споживач, повинен бути встановлений згідно договором на надання житлово-комунальних послуг. Відносини між споживачем та надавачем житлово-комунальних послуг поза договором, відповідно до цього Закону, виключаються.

Отже, споживач зобов'язаний укласти, підготовлений виконавцем на основі типового договору, договір на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Позивач не надав суду доказів укладення із споживачем або відповідачем договору на надання житлово-комунальних послуг.

Судом першої інстанції помилково було визнано належними доказами комп'ютерні роздруківки архіву роботи системи автоматичного керування котельною, яка обслуговує житловий будинок по вулиці Киргизькій 19-А, оскільки вказані документи не містять ані печаток, ані підписів, ані інших реквізитів, потрібних для їх ідентифікування та встановлення оригінальності.

В якості підтвердження факту аварії, яка начебто мала місце на ділянці теплової мережі будинку, яка проходить в нежитлових приміщеннях підвалу №11-23, 23а, 24, позивач надав місячні звіти про обсяги спожитого газу котельною за грудень 2011 року, де зафіксовано зменшення споживання газу з 08.12.2011 р. до 26.01.2012 р.

Зазначений факт не може бути підтвердженням аварії, а засвідчує тільки те, що обладнання котельної за цей період спожило менше газу.

Неправомірно взяті, в якості належних доказів акти, складені в кінці вересня-на початку жовтня про начебто падіння тиску води, зі змісту яких неможливо встановити, де саме впав тиск, і яким чином це визначено.

Акти про несанкціонований скид води від 20.10.2011 р. та 09.12.2011 р. також не є підтвердженням виникнення аварії на теплових мережах, що проходять у нежитлових приміщеннях та перебувають у власності банку.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Задовольняючи позовні вимоги, а саме, зобов'язуючи відповідача надати позивачу постійний безперешкодний доступу до нежитлових приміщень місцевий господарський суд фактично встановив безоплатний сервітут без визначення строку його дії щодо нежитлових приміщень, що належать відповідачу на праві власності та третім особам на праві користування.

Частиною 2 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ч.1. ст. 402 Цивільного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Відповідно до ч. З ст. 402 Цивільного кодексу України, у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

В матеріалах справи відсутні документи в підтвердження ухилення відповідача від встановлення домовленостей щодо доступу представників позивача до спільного внутрішньо будинкових інженерних комунікацій. Відсутні також докази відмови від укладення відповідного договору, який направлений для задоволення потреб позивача, як співвласника внутрішньо будинкових інженерних комунікацій.

Крім того, наявний у матеріалах справи акт від 24.02.2012 р. підвереджує факт, надання відповідачем доступу співробітникам позивача до спірних нежитлових приміщень, які належать на праві власності відповідачу.

Зі змісту акту вбачається, що представниками сторін та третіх осіб було оглянуто нежитлове приміщення відповідача та встановлено, що: - в нежитловому приміщенні, третіми особами встановлені гіпсокартонні конструкції, що закривають для візуального огляду трубопроводи інженерних систем холодного та гарячого водопостачання, водовідводу, систем енергопостачання; - течії в місцях візуального огляду систем холодного водопостачання відсутні, в т.ч. і на гіпсокартоних конструкціях, системи гарячого водопостачання демонтовані, течія теплоносія відсутня, в місцях доступних для огляду в системі опалення течія теплоносія відсутня; - місць протікання, пошкоджень, несанкціонованого зливу, несанкціонованого підключення к інженерним комунікаціям не виявлено.

Отже акт від 24.02.2012 р. спростовує доводи позивача щодо ненадання йому безперешкодного доступу до приміщень відповідача, а також не є доказом виникнення аварії в інженерно-комунікаційних системах.

Згідно статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема припинення дії, яка порушує право ( стаття 16 Цивільного кодексу України ).

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження порушення відповідачем права позивача користуватись належними йому на праві власності приміщеннями та інженерними комунікаціями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення збитків, заподіяних відповідачем позивачу в результаті порушення його права з огляду на наступне.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Позивачем не надано доказів в обґрунтування жодної із зазначених складових, тому позовні вимоги в цій частині є документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення від 27.03.2012 р. у справі № 5023/184/12 господарський суд Харківської області в частині задоволення позову про зобов'язання ПАТ "ПроКредит Банк" усунути перешкоди у здійсненні власником майна права користування майном неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102 п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. у справі № 5023/184/12 в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" усунути перешкоди у здійсненні власником майна права користування майном (внутрішньобудинковими інженерними комунікаціями), шляхом надання власнику майна постійного безперешкодного доступу до нежитлових приміщень підвалу №11-23, 24 загальною площею 385,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А, для огляду та технічного обслуговування всіх внутрішньобудинкових інженерних комунікацій, які прокладені через ці приміщення, скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15, п/р 260063001241 в АТ Банк «Меркурій», м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 32564792) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 107-А, п/р 35193034 в ПАТ «ПроКредит Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333) 536,50 грн. судового збору.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Харківської області на виконання постанови видати наказ.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі №5023/184/12 складено та підписано 26.06.2012 р.