Постанова № 24967294, 19.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 2а-7459/10/1870

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача -Ломака Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі № 2а-7459/10/1870

за позовом Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»

до Державної фінансової інспекції в Сумській області

про визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сумське обласне комунальне підприємство «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Суми і Сумському району КРУ в Сумській області «Про фінансові порушення, що виявлені ревізією у СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»№ 17-12/36 від 11.08.10 р. в частині вимог: перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету кошти, які надійшли за ревізуємий період від погашення кредитів, наданих позичальникам з державного бюджету (тіло кредиту) в загальній сумі 1287039,11 грн. (п. 2 вимоги); в подальшому дотримуватися вимог п. 38 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою КМУ № 1597 від 05.10.98 р., ч. 6, ч. 7 р. 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім»на 2006-2011 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 30.08.05 р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім»на 2006-2011 роки»зі змінами (п. 8 вимоги).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.11 р. по справі № 2а-7459/10/1870 позов був задоволений.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.11 р. по справі № 2а-7459/10/1870 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але його представник в судовому засіданні наполягав на законності та обґрунтованості судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»(код 21115411) зареєстроване як юридична особа, засновано на комунальній власності територіальної громади м. Суми. В своїй діяльності керується статутом, затвердженим начальником Управління майном Сумської обласної ради 30.09.04 р. та зареєстрованим виконавчим комітетом Сумської міської ради 29.11.04 р., остання реєстраційна дія щодо викладення Статуту в новій редакції вчинена 21.07.10 р.

Підставою для винесення оскарженої вимоги є акт акті № 18-20-03/015 від 04.08.10 р. (т.1. а.с.36-62) планової ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01.01.08 р. по 30.04.10 р.

В ході перевірки використання бюджетних коштів, виділених для надання довгострокових пільгових кредитів індивідуальним забудовникам на селі, були встановлені порушення вимог п. 37 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою КМУ № 1597 від 05.10.98 р., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1287039,11 грн. (т.1, а.с.53-54) в частині не зарахування на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, з подальшим спрямуванням на кредитування індивідуального житлового будівництва на селі, коштів (тіло кредиту), які надходять від погашення кредитів, наданих позичальникам за рахунок державного бюджету, а також порушення п. 38 вказаних Правил в частині використання коштів для своїх потреб, які надійшли від сплати відсотків за користування кредитами, штрафів за порушення строків погашення кредитів, коефіцієнтів перерахунку (інфляції) без складання кошторисів та плану використання бюджетних коштів (т.1, а.с.57-58).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з акта ревізії (т.1, а.с.51-54) вбачається, що підставою для формування п. 2 оскаржуваної вимоги стало встановлення порушення позивачем п. 37 вищевказаних Правил, відповідно до якого кошти, які надходять від погашення кредитів, наданих позичальникам за рахунок державного бюджету, зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, з подальшим спрямуванням на кредитування індивідуального житлового будівництва на селі. Однак, з фактом встановленого відповідачем в ході ревізії допущення позивачем порушення вказаного пункту Правил суд першої інстанції не погодився, приймаючи до уваги те, що у ревізуємому періоду позивач на пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників отримував кошти з державного, обласного та місцевого бюджетів за загальним та спеціальним фондами у відповідності до цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім»на 2006 - 2011 роки, яка затверджена сесією Сумської обласної ради від 30.08.05 р. (т.1, а.с.12). Фінансування програми «Власний дім»(розділ № 4) (т.1, а.с. 15), в свою чергу, здійснюється у відповідності з Положенням «Про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», затвердженим постановою КМУ № 1211 від 03.08.98 р., відповідно п.п. 11-13 якого, фонди надають індивідуальним забудовникам довгострокові кредити згідно із затвердженими програмами індивідуального житлового будівництва в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі. Кредити надаються на зворотній основі з дотриманням основних принципів кредитування (платності, строковості та цільового використання їх забудовниками для спорудження в сільській місцевості нових індивідуальних житлових будинків з надвірними підсобними приміщеннями або для його завершення). Списки індивідуальних забудовників, які потребують кредитування за рахунок коштів фондів, складаються фондами та затверджуються органами місцевого самоврядування. Надання та повернення довгострокових кредитів індивідуальними забудовниками здійснюється згідно з правилами, що затверджуються КМУ.

При цьому, відповідно п. 9 Положення «Про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»кошти фонду формуються за рахунок: коштів Державного бюджету, виділених для надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам; частини державних капітальних вкладень, що виділяються на розвиток соціальної сфери села; частини капітальних вкладень, передбачених у місцевих бюджетах на виконання програм соціально-економічного розвитку відповідних територій; банківських кредитів; залучених на договірних засадах для житлового будівництва коштів підприємств, установ, організацій та окремих громадян; за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування: частини справлених місцевих податків і зборів; частини сум, що нараховуються контролюючими органами за відповідні порушення, штрафів та інших санкцій, що надходять до місцевих бюджетів; надходжень від підвищення ставок акцизного збору на продаж спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами); відрахувань від митних зборів і платежів (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами); частини амортизаційних відрахувань підприємств та організацій (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами); частини коштів, одержаних від приватизації та продажу об'єктів незавершеного будівництва (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами); частини відрахувань від продажу добутої та переробленої нафти, газу та продуктів їх переробки, а також енергоносіїв у відповідних регіонах (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами), інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Наведене, за висновками суду першої інстанції, свідчить про те, що позичальники у ревізуємому періоді могли отримувати кошти не лише з Державного бюджету, а і з інших джерел. При цьому, як вбачається з акта ревізії (т.1, а.с.51-52) протягом 2008 р. -2009 р. підприємством позивача були отримані кошти на пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників з Державного бюджету України, обласного бюджету, районних бюджетів області, зокрема з Державного бюджету через розпорядника бюджетних коштів по КВК 280 «Міністерство аграрної політики України»згідно даних звітів про надходження і використання надходжень загального та спеціального фонду (ф. № 2д та ф. № 4-3д), по КПКВ 2801160 «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників», за КЕКВ 4113 «Надання інших внутрішніх кредитів»затверджено асигнувань, протягом 2008 р. надійшло коштів державного бюджету та касові видатки - в сумі 3855750,0 грн., з них кошти загальному фонду - 2827000,0 грн. та спеціального фонду 1028750,0 грн. та протягом 2009 р.-3198000,0 грн.,з них 1315000,0 грн. загального фонду та решта - спеціального фонду.

Крім того, згідно п. 9 р. ІІ Правил надання та повернення довгострокових кредитів по цільовій програмі «Власний дім»у Сумській області, затверджених рішенням Сумської обласної ради 24 скликання від 30.08.05 р. (т.1, а.с. 18-33,240-245), серед іншого кредит надається за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів усіх рівнів та інших нетрадиційних місцевих джерел фінансування. Надання кредитів за рахунок нетрадиційних джерел фінансування підтверджується і актом ревізії (т.1, а.с.53). Тобто крім коштів державного бюджету, позивач надав кредити за рахунок коштів, отриманих як з обласних, районних бюджетів так і за рахунок нетрадиційних джерел фінансування.

З акта ревізії вбачається (т.1, а.с.52), що СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»за період з 01.01.08 р. по 30.04.10 р. укладено з позичальниками по програмі «Власний дім»733 договорів. Станом на 30.04.10 р. кількість позичальників, які користуються довгостроковим пільговим кредитом по програмі «Власний дім», складає 984 чоловік, по бухгалтерському обліку СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»за ними рахується дебіторська заборгованість в сумі 11459790,0 грн.

В ході ревізії встановлено, що повернення коштів, отриманих на пільгове кредитування, проводилось коштами, які вносились позичальниками на розрахункові рахунки СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»у банках або внесені в касу позивача на умовах, визначених кредитними договорами, протягом року, але не пізніше 30 листопада кожного року. Всього за 2008 р. -2009 р. та січень-квітень 2010 р. позичальниками були внесені кошти до СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» в загальній сумі 8820301,25 грн., в тому числі тіло кредиту, виданого за рахунок бюджетів всіх рівнів, 5930621,36 грн.

При цьому ревізією було встановлено (т.1,а.с.53), що у період з 2008 р. по 30.04.10 р. кошти, які вносяться сільськими забудовниками за надані їм кредити, спочатку у повному обсязі надходять на рахунки в АК Укрсиббанк, АК Промінвестбанку, ВАТ Держощадбанку, відкриті для позивача, а вже потім СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»частково в межах поверненого тіла кредитів перераховував на реєстраційні бюджетні рахунки за територіальною приналежністю, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, для зарахування до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів. Всього з отриманої від позичальників в ревізійному періоді на банківський рахунок підприємства загальної суми коштів у розмірі 8820301,25 грн. було перераховано на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті у територіальних органах Державного казначейства України Сумської області коштів (тіло кредиту) в загальній сумі 4390392,47 грн., залишок коштів (з тому числі відсотки за користування такими кредитами (коефіцієнт перерахунку) були залишені на рахунках позивача.

Відповідач стверджує, що частина коштів, зокрема, в розмірі 1287039,11 грн., які залишались на рахунках СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості», є часткою кредиту, виданого з державного бюджету, та у повному обсязі використана на потреби підприємства, зокрема, на виплату заробітної плати, тоді як дані кошти повинні були бути перераховані на відповідні реєстрацій рахунки, відкриті у територіальних органах Державного казначейства, оскільки відповідно ч. 3 та ч. 4 ст. 50 Бюджетного кодексу України органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

З огляду на наведені вище норми, суд першої інстанції зробив висновок про те, що заборонено акумулювання коштів, які є дохідною частиною бюджету, на рахунках саме органу стягнення, але Фонд (приймаючи до уваги положення його статуту), у розумінні п. 30 ст. 2 Бюджетного кодексу України, не є органом стягнення, якими є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Крім того, не можна стверджувати про той факт, що всі кошти, які надходять від позичальників, є саме доходною частиною бюджету, оскільки, як вже зазначалось раніше, позичальники отримувати кошти не лише з Державного бюджету, а і за рахунок коштів обласних, районних бюджетів та за рахунок нетрадиційних джерел фінансування. При цьому, ні з договорів про надання кредиту, частина яких міститься в матеріалах справи (т.2, а.с.102-107,113-120) та оглянутих судом договорів, які надавались на експертне дослідження (т. 3, а.с.92-109), ні з інформації щодо впровадження програми «Власний дім»(т.2, а.с. 12-20), ні з журналів-ордерів і відомостей по рахунку 311, 301 (т. 2, а.с. 199-250, т. 3 а.с. 1-76), ні з платіжних доручень з призначенням платежу «повернення коштів, наданих для кредитування індивідуальних сільських забудовників»(т. 2 а.с.59- 94,156-191), ні з карток складського обліку (т. 3 а.с.192-242), журналу по рахунку 50 «Довгострокові позики»(т. 3, а.с.243-252) та відомостей по рахунку № 31 «Рахунки у банках»(т. 4 а.с. 1-52), не можна визначити, в якій саме частині надавався позичальникам кредит за рахунок державного, обласного, місцевого бюджетів чи за рахунок нетрадиційних джерел фінансування, так в якій частині даний кредит був повернений, оскільки деяким позичальникам надався кредит як за рахунок коштів державного бюджету так і за рахунок інших джерел фінансування, а тому у випадку повернення частини кредиту з наявних документів не можливо визначити, в якій саме частині повернуто тіло основного кредиту, виданого конкретно з державного бюджету та інших джерел.

Суд першої інстанції також зазначив, що стверджуючи про порушення позивачем п. 37 Правил № 1597 та завдання матеріальної шкоди в розмірі 1287039,11 грн., відповідачем ні в ході ревізії, ні під час судового засідання не було надано достовірних та належних доказів обґрунтування такої суми завданої матеріальної шкоди та доказів того, що сума 1287039,11 грн. є коштами, які надійшли позивачу від погашення кредитів, наданих позичальникам саме за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок інших джерел фінансування. З акта ревізії вбачається, що відповідачем не досліджувалося за рахунок яких джерел фінансування надався кредит позичальникам (в розрізі кожного позичальника) та в якому саме розмірі позичальниками були повернені кошти, отримані ними з різних джерел фінансування.

В поясненнях представника в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що висновки щодо розміру надходжень коштів від позичальників та порядок розподілу їх за відповідними бюджетами ревізорами були зроблені з урахуванням даних довідок, складених позивачем і офіційно наданих ревізорам під час перевірки.

Не приймаючи вказані довідки в якості доказів по справі, суд першої інстанції зазначив, що довідки, надані позивачем під час ревізії (т. 1, а.с.119-120), в розумінні п. 2.1. та п. 2.7 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не можуть бути первинними зведеними документами бухгалтерського обліку позивача та фактично бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксувати факти здійснення господарських операцій та, враховуючи Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМУ № 550 від 20.04.06 р., не можуть бути достатньою підставою для зроблених висновків відповідача.

Також суд першої інстанції відмітив, що вказаний період був перевірений КРУ в Сумській області, про що складено аудиторський висновок (т. 3 а.с.119-163), в якому, зокрема, зазначено, (т. 3, а.с. 132), що досконало дослідити до якого саме рівня бюджету вищевказані кошти не повернуті неможливо, оскільки при поверненні забудовниками коштів відсутній на підприємстві позивача аналітичний облік розподілу цих коштів за рівнями бюджетів, крім того, розрахунки по отриманих довгострокових позиках ведеться накопичувальним шляхом не автоматизовано з 1997 р.

Для об'єктивного та всебічного розгляду справи судом першої інстанції була призначена судово-економічна експертиза, якою було встановлено (висновки судово-економічної експертизи № 2550 від 16.09.11 р. та додаткової судово-економічної експертизи № 6038 від 13.12.11 р.), що за період з 01.01.08 р. по 30.04.10 р. до СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»надійшли грошові кошти від погашення кредитів, виданих по програмі «Власний дім»: зокрема, до каси в сумі 5693005,34 грн. та на банківські рахунки в сумі 2330581,42 грн., перераховано на відповідні реєстраційні рахунки органу Державного казначейства України грошові кошти на загальну суму 3492179,47 грн. Але експерту не вдалось із загальної суми коштів, що надійшли позивачу від погашення кредитів, визначити суму коштів, наданих позивальниками за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку з тим, що на підприємстві позивача не ведеться аналітичний облік розподілу цих коштів за рівнями бюджетів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що п. 37 Правил № 1597 не визначає строків повернення коштів, а тому навіть у випадку достовірного встановлення факту не перерахування коштів у тому розмірі, в якому визначено у вимозі, на переконання суду першої інстанції, у відповідача відсутні підстави стверджувати про не повернення вказаних коштів саме у цей період та зобов'язання їх повернути у строк до 15.09.10 р. (т.1, а.с.35).

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, встановлюючи порушення п. 37 Правил № 1597 та зобов'язуючи позивача його виконати, при винесенні вимоги дійшов передчасного та необґрунтованого висновку.

Також ревізією було встановлено (т.1, а.с.57-58), що в порушення вимоги п. 38 Правил № 1597 та ч. 6, ч. 7 розділу 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім»на 2006-2011 роки, яка затверджена рішенням Сумської обласної ради від 30.08.05 р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім»на 2006-2011 роки»зі змінами (т.1, а.с. 12-33), позивачем були використані кошти для своїх потреб, які надійшли від сплати відсотків за користування кредитами, штрафів за порушення строків погашення кредитів, коефіцієнту перерахунку (інфляційні), всього в загальній сумі 2889679,89грн. (989107,48 грн. + 143340,92грн. + 1757231,49грн.) без складання кошторисів та плану використання бюджетних коштів.

При цьому доводи відповідача про відсутність складання планів використання бюджетних коштів, спростовується наявними в матеріалах справи копіями планів використання бюджетних коштів та довідок про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2008 р., 2009 р. та 2010 р., погоджених начальником Головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації (т.1, а.с. 246-250,т.2, а.с. 1-11).

Відповідно п. 38 Правил № 1597 витрати фондів для надання фінансової підтримки індивідуальним забудовникам та за іншими напрямами діяльності, передбаченими п. 7 Положення № 1211, фінансуються відповідно до затверджених облдержадміністраціями кошторисів за рахунок коштів, одержаних фондами від проведення кредитування індивідуальних сільських забудовників, включаючи кошти, що надходять від сплати відсотків за користування кредитами за рахунок державного бюджету, та за рахунок інших джерел фінансування, крім асигнувань коштів по державному бюджету.

Згідно ч. 6, ч. 7, ч. 8 розділу 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім»на 2006-2011 роки зі змінами, зазначено, що такі кошториси затверджуються координаційною радою, яка утворюється обласною державною адміністрацією. Додаткові витрати Фонду пов'язані з оформленням, супроводженням, обслуговуванням кредитів та наданням інших послуг позичальникам, компенсуються останніми на підставі окремих договорів. Витрати Фонду, що пов'язані з наданням та обслуговуванням довгострокових кредитів, фінансуються щорічно за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі 9% від обсягу кредитних коштів, які знаходяться у користуванні позичальників на початок фінансового року (т.1, а.с.27,15).

У п. 8 вимоги, зокрема, зобов'язано позивача в подальшому дотримуватися вимог п. 38 Правил № 1597, ч. 6, ч. 7 р. 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім»на 2006-2011 роки фактично зобов'язано позивача вживати заходи щодо затвердження кошторисів бюджетних витрат обласною державною адміністрацією. В той же час, відповідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язати діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначені в Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в ст. 2 якого визначено, що основними завданнями місцевих державних адміністрацій є виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовка та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Принципами діяльності місцевих державних адміністрацій відповідно ст. 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»є відповідальність перед людиною і державою за свою діяльність; верховенство права: законність, пріоритетність прав людини, гласність, поєднання державних і місцевих інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є правонаступником госпрозрахункового структурного підрозділу Управління капітального будівництва облдержадміністрації та засноване Сумською обласною радою. В свою чергу, відповідно ст. 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»обласна державна адміністрація здійснює функції управління комунальним майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад області у випадку делегування їй таких повноважень обласною радою.

Однак, згідно п. 1.4,1.1 Статуту (т.1, а.с.84) СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»є комунальним унітарним підприємством та засноване на комунальній формі власності, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, управління якою здійснює Сумська обласна рада через уповноважений нею орган - управління майном обласної ради. Відповідно п. 5.2 Статуту майно Фонду відноситься до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якою здійснює Сумська обласна рада та передане Фонду на праві господарського відання відповідно до договору про закріплення майна укладеного з уповноваженим органом (т.1, а.с.86).

Відповідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцеві державні адміністрації не втручаються у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків, визначених законом. Однак, таких повноважень, зокрема щодо затвердження кошторисів витрат для відповідача в Законі України «Про місцеві державні адміністрації» не передбачено, відповідачем також не було наведено законів України, в яких визначено такі повноваження обласних державних адміністрацій. За таких підстав кошториси СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»не можуть бути затверджені Сумською обласною державною адміністрацією.

Крім того, зобов'язуючи позивача в подальшому дотримуватись Правил № 1597 та Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім»на 2006-2011 роки, відповідач робить припущення щодо можливого порушення з боку позивача приписів вказаних норм, при цьому встановлюючи строк до 15.09.10 р. (т.1, а.с.35) для інформування про виконання вимоги та вжиття заходів щодо їх реалізації, робить фактично неможливим виконання вимоги в цій частині.

Наведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.11 р. по справі № 2а-7459/10/1870 прийнята з дотриманням приписів чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Допустити заміну відповідача -Контрольно-ревізійне управління в Сумській області на правонаступника -Державну фінансову інспекції в Сумській області.

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі № 2а-7459/10/1870 -залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі № 2а-7459/10/1870 за позовом Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості»до Державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Ю.М. Філатов

Судді (підпис) Н.С. Водолажська

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.06.2012 року.