Ухвала суду № 24966303, 04.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2012 р.Справа № 1625/2а-4748/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 23.12.2011р. по справі № 1625/2а-4748/11

за позовом ОСОБА_1

до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області , Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

про перерахунок та виплату щорічної разової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

12.09.11 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області(далі - Центр), Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (далі - ГУПСЗН Полтавської ОДА) про перерахунок та виплату щорічної разової допомоги.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 23.12.2011 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано неправомірними дії ГУПСЗН Полтавської ОДА, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного Управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА відносно відмови в нарахуванні та виплати за 2011 рік щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язано ГУПСЗН Полтавської ОДА здійснити перерахунок та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, згідно вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на день виплати цієї разової допомоги, з урахуванням вже виплачених сум.

Зобов'язано Центр провести виплату позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, згідно вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на день виплати цієї разової допомоги, з урахуванням вже виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачами подано апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили скасувати оскаржувану постанову, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначили, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про порушення вимог діючого законодавства. Позивачу щорічна разова грошова допомога за 2011 рік була виплачена на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"та "Про жертви нацистських переслідувань"№341. Окрім того, відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення.

Сторони в судове засідання не з'явились, суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є учасником бойових дій та має право на отримання щорічної разової грошової допомогу до 5 травня згідно ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту".

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації зазначено, що позивачу у 2011 році щорічну разову грошову допомогу до 5 травня було виплачено у квітні 2011 року в розмірі 460 грн.

Відповідачем виплату щорічну разову грошову допомогу до 5 травня згідно ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" було проведено на підставі постанов Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"та "Про жертви нацистських переслідувань"№341.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 21 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" була змінена вище зазначена стаття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме зазначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України про Державний бюджет.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно виплати щорічної разової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У 2011 році зміни до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не вносилося.

Таким чином, відповідачі у 2011 році повинні були застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідних щорічних виплати грошової допомоги до 5 травня, а саме, ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 09.07.2007 року, а саме щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком

Право на встановлення у 2011 році розміру разової грошової допомоги до 5 травня надано Кабінету Міністрів України законодавцем не було. А тому при виплаті позивачу даної допомоги, відповідачі повинні були керуватися положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Посилання відповідачів, як на правомірність своїх дій, щодо проведення виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"та "Про жертви нацистських переслідувань"№341 колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Також відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при здійсненні позивачу нарахування або перерахунку пенсії застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанов КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Таким чином, відповідачі, провівши виплату щорічної допомоги до 5 травня у 2011 році в розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України діяли всупереч вимогам чинного законодавства.

Щодо посилання Центру на відсутність обов'язку щодо виплати позивачу щорічної допомоги відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", колегія суддів зазанчає наступне.

Відповідно до Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Мінцпраці № 147 від 25.04.2006р. обов'язок щодо здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахуванню та виплаті всіх видів соціальної допомоги покладено на центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Таким чином, оскільки до завдань Центру відносяться функції щодо здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахуванню та виплаті всіх видів соціальної допомоги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов'язку Центру здійснити виплату перерахованої позивачу ГУПСЗН Полтавської ОДА щорічної допомоги відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційних скарг щодо правомірності дій по нарахуванню та виплаті допомоги позивачеві є безпідставними з вище наведених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарзі без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. .

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, п. 3 ч. 1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 23.12.2011р. по справі № 1625/2а-4748/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.