Ухвала суду № 24964812, 20.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 р. Справа № 18042/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Макарика В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Луцький райагропостач» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі за позовом ВАТ «Луцький райагропостач» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

відкрите акціонерне товариство «Луцький райагропостач» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції в якому просило скасувати акт повторної виїзної додаткової перевірки № 04024/14658/17-235/00902553 від 25.11.2009р. та податкове повідомлення-рішення №0000761701/0 від 14.12.2009р.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року

в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відкрите акціонерне товариство «Луцький райагропостач» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що при проведенні податкових перевірок, інспектор зобов'язаний попередити про перевірку, з'явитися на неї, зробити запис в журналі перевірок, ознайомитися з первинними бухгалтерськими документами, податковими та статистичними звітами.

Інспектор взагалі не з'являлась на підприємстві, а використала матеріали попередньої позапланової податкової перевірки, яку вона проводила від 29 вересня 2009р.(Акт №3490/17-235/00902553) і тоді жодних зауважень та донарахувань податків, що стосувалися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було встановлено.

Інспектором відповідача складено акт повторної позапланової виїзної перевірки, хоча згідно зі ст. 4 Указу Президента України «Про деякі заходи щодо дерегулювання підприємницької діяльності» №817/98 допускається можливість повторних позапланових виїзних перевірок СПД, якщо вищестояща організація засумнівається в достовірності висновків нижчестоящої.

Факту порушення трудового та податкового законодавства головою правління ВАТ «Луцький райагропостач» ОСОБА_3 на момент проведення перевірки встановлено не було тобто, підставою донарахування податків Луцькою ОДПІ є лише пояснення громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та подання прокуратури Луцького району.

Контролюючий орган взагалі не мав права нараховувати штрафні санкції, оскільки за п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції встановлюються виключно за порушення податкового законодавства. В даному випадку судом не встановлено, що товариством порушено податкове законодавство України, оскільки податки донараховано на підставі неправдивих пояснень гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які взагалі не працювали на ВАТ «Луцький райагропостач».

Згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті перерахуванню до бюджету під час виплати оподаткованого доходу. Виплата доходу гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ВАТ «Луцький райагропостач» не проводилась, також перевіркою не встановлено та не підтверджено дані виплати.

Суд першої інстанції при винесенні не звернув уваги те, що Луцькою ОДПІ при проведенні виїзної повторної додаткової перевірки було порушено ч. 8 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу», згідно якої обов'язковою підставою та умовою здійснення органами податкової служби позапланової виїзної перевірки є наявність відповідного рішення суду та рішення керівника податкового органу, оформленого наказом, за наявності підстав для проведення позапланових виїзних перевірок, передбачених ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу України», тому вимоги службових осіб Луцької ОДПІ щодо допуску їх до проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ «Луцький райагропостач» за відсутності підстав для цієї перевірки, а саме без наявності відповідного рішення суду, були завідомо незаконними та такими, що перевищували повноваження цих працівників.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка непередбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема, у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів ).

Повторна позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому раз, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

З цього і повинен був виходити суд першої інстанції при винесенні рішення.

Крім того, при розгляді справи суд не звернув уваги на її мотивацію, адже в ній оскаржувалися не лише правдивість пояснень громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, але зокрема неправомірні дії інспектора Луцької ОДПІ ОСОБА_4 саме при проведенні перевірки. В заяві було сказано, що поява акту виїзної повторної додаткової перевірки № 04024/14658/17-235/00902553 від 25.11.2009 р. та висновків зроблених в ньому незрозуміло з тих причин, що інспектор - ревізор Луцької ОДПІ ОСОБА_4: не вручила нам направлення на проведення повторної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, не зареєструвалась в журналі реєстрації перевірок Відкритого акціонерного товариства «Луцький райагропостач», при проведенні повторної виїзної перевірки навіть не з'явилась на території товариства, не запросила жодних первинних бухгалтерських документів, податкових та статистичних звітів Товариства в бухгалтера та голови правління .

Донарахування податків органами податкової служби може здійснюватись виключно на підставі первинних бухгалтерських документів та поданої звітності, тому інспектор Луцької ОДШ при повторній виїзній додатковій перевірці використала, документи попередньої позапланової перевірки від 29 вересня 2009р.(Акт №3490/17-235/00902553). Отже, на підставі яких бухгалтерських документів оформлено акт проведення донарахування податків з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 невідомо.

На підставі вище наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги. колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з 23.11.2009 р. по 25.11.2009 р. на підставі направлення № 00620 від 23,11.2009р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Луцької ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ «Луцький райагропостач» з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства в частині використання праці найманих працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.10.2008р. по 28.02.2009р. За результатами перевірки складено акт № 04024/14658/17-235/00902553 від 25.11.2009р., в якому було зафіксовано порушення ВАТ «Луцький райагропостач» підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з яким до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Зокрема, в ході перевірки встановлено факти виплати заробітної плати громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з порушенням вимог податкового законодавства з питань правильності утримання податку з доходів фізичних осіб за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р. Сума податку в розмірі 236,25 грн. обчислена за ставкою податку, визначеного пунктом 7.1 статі 7 та підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Розглядаючи спір судом першої інстанції правильно зазначено, що згідно пункту 1.15 статті 1 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ГУ «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону України «Про податок з, доходів фізичних осіб». Згідно пункту 7.1 даного Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

14.12.2009р. Луцькою ОДПІ на підставі вище згаданого акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000761701/0, яким ВАТ «Луцький райагропостач» за порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 708,75 грн., з яких за основним платежем 236,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 472,50 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції встановлено, що 02.09.2009р. до Луцької ОДПІ прокуратурою Луцького району направлено подання про закінчення розслідування по кримінальній справі № 42-020-09, в ході якої було встановлено, що голова правління ВАТ «Луцький райагропостач» ОСОБА_3, уповноважена організаційно-розпорядчими функціями відносно найманих працівників, діючи умисно, усно домовилася про працевлаштування і допустила до роботи на посаді різноробочого товариства ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2. Проте, договори про трудові відносини у письмовій формі з вказаними особами не укладалися та у Луцькому міському центрі зайнятості не реєструвалися. Згідно пояснення ОСОБА_1 від 22.06.2009р. наданого помічнику прокурора прокуратури Луцького району він працював у ВАТ «Луцький райагропостач» з 06.10.2008р. до березня 2009р. різноробочим, про прийом на роботу домовлявся з головою правління ВАТ «Луцький райагропостач» ОСОБА_3, проте трудової угоди з товариством не було укладено, середньомісячна заробітна плата становила 125,00 грн. в місяць. Згідно пояснення ОСОБА_2 від 18.11.2009 р. наданого працівникам головного відділу податкової міліції Луцької ОДПІ він документів про офіційне працевлаштування в товаристві з головою правління ВАТ «Луцький райагропостач» ОСОБА_3 не укладав та не підписував, заробітну плату отримував залежно від виконаної роботи, загальна сума за період з 15.10.2008р. по 01.03.2009р. становить 950,00 грн.

З врахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що внаслідок не укладення трудових угод з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ВАТ «Луцький райагропостач», намагаючись приховати трудові відносини з вказаними громадянами, не сплатило в державний бюджет податок з доходів фізичних осіб, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

Крім того суд першої інстанції, правильно вважав, що акт перевірки Луцької ОДПІ № 04024/14658/17-235/00902553 від 25.11.2009р. не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Луцький райагропостач" - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі № 2а-21/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.Я. Макарик

Н.М. Судова-Хомюк