Постанова № 24963010, 11.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/15556/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. при секретаріГудим І.В. за участю: від позивача - Мартиненко Ю.О. від відповідача Штойка Д.С. прокурор та третя особа в судове засідання не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація "; третя особа - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України звернувся з позовом до приватного науково-виробничого підприємства «Полімер-Акація», за участю третьої особи на стороні позивача територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, в якому просить суд стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Полімер-Акація» в дохід державного бюджету України кошти в сумі 24833,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська встановлено, що державним інспектором територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області внаслідок проведення 14 квітня 2011 р. планової перевірки ПНВП «Полімер-Акація» виявлено нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів. В результаті перевірки по відношенню до відповідача винесена постанова про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання ПЕР № 15-5/3.12-38 від 14 квітня 2011р. на суму 24455,80 грн., а також постанова № 15-5 /3.12-39 від 14 квітня 2011р. на суму 377,37 грн. Проте, підвищена плата за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Представник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення в яких зазначив, що в порушення закону відповідач не був повідомлений про проведення перевірки належним чином за десять днів до її проведення.

Також, акт перевірки, припис до акту та постанови були складені в один день - 14 квітня 2011р., хоча у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону). Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень (припис) складається у двох примірниках один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом (ч.1 ст.12 ЗУ «Про енергозбереження»).

Окрім порушення норм вказаного Закону, дії територіального управління Державної інспекції з енергозбереження щодо проведення перевірки, порушують Порядок здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 22 жовтня 2008 р. № 935.

Підставою для визначення загальних втрат по паровому котлу, згідно акту перевірки, є «фотографія» роботи котла (котлоагрегату) та акт виконання інструментальних вимірювань, які підтверджують роботу котла зі зниженим ККД, які були виконані у відповідності до «Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів», затвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13 грудня 2006 р. № 89 та наказу від 24 жовтня 2005 р. № 228 «Про введення в дію акту інструментальних вимірювань». Проте, вказані акти не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, і не є нормативно-правовими актами в розумінні статті 117 Конституції України.

Відповідачу не було надано програми перевірки та документів, які б підтверджували атестацію приладів, якими проводилося обстеження устаткування підприємства. Усі вимірювання, які проводилися інспекторами під час перевірки, були зроблені приладами на які не було надано жодного документа про їхню атестацію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.04.2011р. державним інспектором територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровський області була проведена планова перевірка приватного науково-виробничого підприємства «Полімер-Акація» щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 15-5/3.21-40 від 14.04.2011р. в якому встановлено нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів за рахунок недотримання технологічної дисципліни «незадовільний стан устаткування) перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення; перевитрати природного газу внаслідок перевищення фактичної витрати палива на вироблення 1 Гкал (кг.у.п./Гкал) понад встановленої норми паровим котлом Е-1/0,9 № 1.

Вказане призвело до порушення вимоги п. "е" ст.11, ст.17 Закону України "Про енергозбереження", Постанови Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.1993 р. "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві", Розділ 2 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. № 699, Постанови Кабінету Міністрів України №935 від 22.10.2008 р. "Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів", п.п. 8,9,11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008р. № 935 «Про організацію державного контролю за ефективним використанням ПЕР».

За результатами перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області винесено постанову про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання ПЕР №15-5/3.12-38 від 14.04.2011р. на суму 24 455,80 грн., постанову №15-5/3.12-39 від 14.04.2011р. на суму 377,37 грн., а також припис від 14 квітня 2011 року на підставі Постанови КМУ № 699 від 02.09.1993р. "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві". Загальна сума фінансових санкцій складає 24833,17 гривень.

Акт перевірки, постанови та припис були надіслані відповідачу поштою рекомендованим листом, та отримані підприємством 26.04.2011р.

Акт та постанови відповідно до п.12 Порядку проведення перевірок, відповідачем до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів оскаржені не були.

На думку суду під час проведення перевірки та винесення постанов про застосування економічних санкцій відповідач діяв відповідно до вимог законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п. "е" ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» плата у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів вводиться за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Статтею 11 Закон України «Про енергозбереження» встановлені економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

З урахуванням даної норми законодавством встановлені два види заходів введення плати; у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами та економічні санкції за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів.

Отже, прийняті постанови про підвищену плату за нераціональне використання ПЕР відповідно до ст. 11 п. «е» Закону України «Про енергозбереження» є економічними санкціями у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного використання.

Щодо доводів відповідача про те, що підприємство не було повідомлено про проведення перевірки, то доказами підтверджено, що листом територіального управління Державної інспекції з енергозбереження від 16.03.2011р. № 15-5/1.25-538 було направлено повідомлення на проведення заходу стосовно приватного науково-виробничого підприємства «Полімер-Акація», а саме проведення планової перевірки у сфері енергозбереження (енергоефективності) в додатках до якого є програма перевірки. Крім того, відповідальній особі під час перевірки, були надані копія свідоцтв про проведення чергової метрологічної повірки приладів, за допомогою яких були проведені інструментальні виміри на енерготехнологічному обладнані про що свідчать відповідні записи у акті інструментальних вимірів.

Посилання відповідача про передчасність винесення постанов про застосування економічних санкцій суд вважає необґрунтованими та зазначає, що згідно з п. 8 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких відносяться:

прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників;

марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів;

споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи комплексною перевіркою було встановлено, що перевитрати паливно-енергетичних ресурсів були викликані недодержанням технологічної дисципліни.

З абзацу 2 розділу ІІ Додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» від 02.09.1993р. №699 ( зі змінами і доповненнями), вбачається, якщо перевитрати викликані недодержанням технологічної дисципліни споживач сплачує за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів двократний розмір встановленої на них ціни. Законом визначено, що в такому випадку плата вноситься одразу після обстеження підприємства.

Згідно п.15 наказу Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000р. «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

Підставою для прийняття рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів є акт перевірки підприємства, а не дані перевірки виконання припису, і постанова про застосування підвищеної плати виноситься одразу після перевірки підприємства.

У відповідності з п.16 вказаного Порядку підприємство повинно було внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови.

Що стосується встановленого розміру перевитрат який був розрахований на підставі «Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів», прийнятої та введеною в дію наказом НАЕР від 13.12.2006 р. № 89, то вказана Методика застосовується як методичний посібник для обрахунку розміру витрат ПЕР, та не передбачає певних обов'язкових для застосування норм чи граничних рівнів і обов'язкових до виконання правил поведінки, а тому не потребує обов'язковій реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Отже, суд доходить висновку, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області було правомірно на підставі висновків акту перевірки, винесено постанови про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання ПЕР № 15-5/3.12-38 від 14 квітня 2011 р. та № 15-5 /3.12-39 від "14"квітня 2011 р.

Відповідно до п. п. 16.17 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» від 04.08.2000р. № 653/4874 ПНВП «Полімер - Акація» повинно було внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

Відповідач підвищену плату за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів до теперішнього часу не сплатив.

Відповідно до "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України до приватного науково-виробничого підприємства «Полімер-Акація» до Приватного науково-виробничого підприємства «Полімер-Акація» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Полімер - Акація» в дохід Державного бюджету України 24 833,17 грн., код бюджетної класифікації 21081200, з перерахуванням цієї суми на розрахунковий рахунок 31211202700030 в УДКУ м.Новомосковськ, ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код 24230986.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 16.05.2012 року.

Суддя О.В. Врона