ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" червня 2012 р. м. Київ К-33958/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року
у справі №2а-19645/08
за позовом Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат»
до 1. Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області,
2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області
про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -
В С Т А Н О В И Л А :
Закрите акціонерне товариство «Краснодонський завод «Автоагрегат»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі -відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 45574,00 грн. (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 26 вересня 2008 року за вих. № 1475).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 45574,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»судові витрати у розмірі 579,78 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі Краснодонська ОДПІ Луганської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»подало до Краснодонської ОДПІ Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов'язань 55089,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту -430680,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту склала від'ємне значення -375591,00 грн. (рядок 18.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду -639152,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 260789,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку -260789,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
Краснодонська ОДПІ Луганської області провела виїзну планову перевірку ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої було складено акт № 1561/23-00231290 від 04 липня 2008 року.
У висновках до акту перевірки було зазначено, що суму бюджетного відшкодування, зокрема за березень 2008 року у розмірі 74791,00 грн. буде підтверджено після отримання матеріалів про загальні відомості щодо основних постачальників, а у разі потреби зустрічних перевірок по ланцюгах постачальників ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат».
Позивачу було частково відшкодовано суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за березень 2008 року, станом на 26 вересня 2008 року невідшкодована сума податку на додану вартість становила 45574,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Наявність у позивача бюджетного відшкодування у сумі 45574,00 грн. відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми.
Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).
Згідно положень підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).
Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»Краснодонська ОДПІ Луганської області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Краснодонською ОДПІ Луганської області, чим були порушені права позивача.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Краснодонською ОДПІ Луганської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ Г.К. Голубєва
______ Т.М. Шипуліна
Суддя Л.І. Бившева
Судове рішення № 24961648, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-33958/09-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: