Ухвала суду № 24961159, 11.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 року м. Київ К-16452/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької обалсті

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2008 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 р.

у справі №2871/09/9104 (2-а-15239/08/02 -номер справи у суді першої інстанції)

за позовом Приватного підприємства «Цембудресурс»

до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2008 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 р., задоволено адміністративний позов Приватного підприємства «Цембудресурс»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області (далі -відповідач). Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.11.2008 р. №0000792341/0, №0000782341/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000802341.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Представниками податкового органу було проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.12.2007 р. та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2008 р. №1231/23/32523101, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.5.1 та ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5 530, 00 грн.; пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого сума нарахованого податку на додану вартість у період, що перевіряється, занижена на загальну суму 13 764, 00 грн.

Перевіркою також встановлено порушення п. 2.1. 2.2, 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2005 р. за №40/10320, внаслідок якого позивачем погашено заборгованість по авансових звітах, до яких в якості підтверджуючих документів було підкріплено корінці прихідних касових ордерів Приватного підприємства «Обрій», що виписані з порушенням встановленого Порядку та які не мають юридичної сили статусу підтвердженого документа згідно законодавства в зв'язку з припиненням Господарським судом Хмельницької області статусу юридичної особи вказаного контрагента на суму 82 584, 00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2008 р. №0000792341/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 206 46, 00 грн., №0000782341/0, яким визначено податок на прибуток приватних підприємств на суму 8 295, 00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000802341 на суму 82 584, 00 грн.

Підставою для таких висновків податкового органу стало те, що позивач порушив податкове законодавство при взаєморозрахунках з Приватним підприємством «Обрій», юридичну особу якого припинено та анульовано свідоцтво про реєстрацію відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.08.2005 р., відтак акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2007 р., 28.05.2007 р., 27.06.2007 р. та відповідні податкові накладні, видані позивачу вказаним підприємством не мають юридичної сили, а отже позивачем безпідставно віднесено до валових витрат витрати на загальну суму 22 120, 00 грн.

Крім того, готівкові операції при розрахунках за маркетингові послуги та роботи по ремонту покрівлі з цим же контрагентом, проведені у січні -липні 2007 р. також не відповідають вимогам законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у січні -червні 2007 р. позивачем було проведено по бухгалтерському обліку акти виконаних робіт за надання послуг Приватним підприємством «Обрій», останнім в свою чергу виписано податкові накладні за наступні роботи (послуги): податкова накладна від 31.01.2007 р. №31/01 -маркетингові послуги на суму 2 120, 00 грн., ПДВ -424,00 грн.; податкова накладна від 28.05.2007 р. №28/05 -ремонт покрівлі 800 м. на суму 20 000,00 грн., ПДВ -4 000,00 грн.; податкова накладна від 27.06.2007 р. №27/06 -маркетингові послуги на суму 46 700,00 грн., ПДВ -9 340,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (валові витрати), сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів які б підтверджували факт скасування державної реєстрації Приватного підприємства «Обрій»та реалізації рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.08.2005 р. про припинення юридичної особи вказаного підприємства шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру юридичних осіб та обізнаності позивача про прийняті рішення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством «Обрій»існували договірні відносини, що підтверджується платіжними документами, актами виконаних робіт та надання послуг, податковими накладними, відтак позивачем правомірно включено суми податку на додану вартість до податкового кредиту за наявними податковими накладними контрагента.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками попередніх судових інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія судів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької обалсті залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2008 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 р. у справі 22-а-2871/09 (2-а-15236/08/02 -номер справи у суді першої інстанції) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,