Постанова № 24960290, 26.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2012 р. м. Київ К-48431/09

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2008 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р.

у справі №2-а-4193/08 (22-а-30996/08)

за позовом Споживчого товариства «Час»

до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство «Час»(далі -позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області (далі -відповідач) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2008 р. (суддя - Мельник -Томенко Ж.М.), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя - Ізмайлова Т.Л., судді -Шостак О.О., Романчук О.М.), позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.04.2008 р. № 000009/2301/0/1007.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками відповідача була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 01.10.2007 р., за результатами якої складено акт від 29.01.2008 р. № 141/2301/31857842.

Зазначеним актом перевірки встановлені порушення позивачем, зокрема, п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вказано акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення від 09.02.2008 р. № 0000012301/0/418 та визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 1509,00 грн. (у т.ч. 1071,00 грн. -за основним платежем та 438,00 грн. -за штрафними (фінансовими санкціями).

Відповідно до наказу відповідача від 01.04.2008 р. № 86 податкове повідомлення-рішення від 09.02.2008 р. № 0000012301/0/418 було скасовано.

Відповідачем 02.04.2008 р. було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 000009/2301/0/1007 та визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 1601,00 грн. (у т.ч. 1071,00 грн. -за основним платежем та 530,00 грн. -за штрафними (фінансовими санкціями).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши касаційну скаргу в порядку письмового провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Пунктом 1 зазначеного Закону штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно пункту 17.1 вказаного Закону, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Суди, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що наслідком встановлення судом невідповідності частини податкового повідомлення -рішення вимогам чинного законодавства, а саме -помилковість визначення штрафних санкцій, є визнання такого податкового повідомлення -рішення протиправним в цілому.

Між тим, такі висновки судових інстанцій є помилковими та передчасними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Недотримання податковим органом вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, може бути підставою для визнання його недійсним лише у випадку, якщо відповідне порушення спричинило прийняття неправильного рішення.

Якщо ж податкове повідомлення-рішення в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, тобто є правильним по суті, то окремі порушення встановленого порядку прийняття його не можуть бути самостійною підставою для визнання його недійсним в цілому.

Так, контролюючим органом в акті перевірки, який був підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, було зафіксовано порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого було занижено податок на прибуток на 1071,00 грн.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій не було встановлено порушень контролюючим органом діючих законодавчих приписів при визначенні порушень позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та при визначенні податкових зобов'язань платнику податків, відсутні підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення в цілому.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але невірно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення -про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області задовольнити.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. у справі №2-а-4193/08 (22-а-30996/08) скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Споживчого товариства «Час»відмовити.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.