Ухвала суду № 24960519, 07.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2012 р. м. Київ К/9991/66622/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року у справі № 2а-182/09 за позовом ОСОБА_2 до Снятинської міської ради Івано-Франківської області, третя особа ОСОБА_1 про визнання частково нечинним рішення, та за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання частково нечинним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Снятинської міської ради Івано-Франківської області, третя особа ОСОБА_1, в якому просила визнати недійсним і скасувати рішення Снятинської міської ради № 605 від 25.12.2008р. в частині надання ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки розміром 0,06 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, мотивуючи тим, що вказана земельна ділянка рішенням відповідача №14 від 06,03.1998 р. надана у приватну власність ОСОБА_3., яке не скасоване, позивач після смерті останньої прийняла спадщину -житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці, наданій за вказаним рішенням ОСОБА_3, оскаржуваним рішенням відповідач надав земельну ділянку для обслуговування неіснуючого будинку. ОСОБА_1 має на праві власності будинок за іншою адресою, де приватизував безоплатно земельну ділянку.

Також у травні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Снятинської міської ради, третя особа ОСОБА_2, в якому просив поновити строк позовної давності, визнати нечинним рішення Снятинської міської ради № 14 від 06.03.1998р. в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4, земельної ділянки площею 0,0772 га, яка розташована по АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що після смерті матері прийняв спадщину за заповітом, оскільки вступив в управління спадковим майном по АДРЕСА_1. У 1992 р. зніс будинок матері з метою будівництва нового, через відсутність коштів зупинив роботи, а спірною земельною ділянкою дозволив тимчасово користуватися сестрі ОСОБА_4.. Маючи намір відновити будівельні роботи він звернувся до відповідача про передачу йому у приватну власність 0,06 га земельну ділянку. Снятинська міська рада рішенням № 605 від 25.12.2008 р. передала йому у власність спірну земельну ділянку. Вважає, що з переходом власності на жилий будинок вказана земельна ділянка перейшла до нього на праві спадщини та при прийнятті відповідачем рішення № 605 від 25.12.2008 р. у нього не вилучалася.

Згідно ухвали суду від 26.06.2009р. вищевказані позови об'єднані в одне провадження для спільного розгляду.

Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02.12.2009р. в позові ОСОБА_2 до Снятинської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення міської ради № 605 від 25.12.2008р. відмовлено.

Позов ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання частково нечинним рішення міської Ради задоволений частково. Визнане нечинним рішення Снятинської міської ради №14 від 06.03.1998р. в частині передачі ОСОБА_4. у приватну власність 0,06 га., яка згідно рішення міської ради № 605 від 25.12.2008 р. надана ОСОБА_1.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції, позов ОСОБА_2 задоволений.

Визнане протиправним і скасоване рішення Снятинської міської ради № 605 від 25.12.2008р. в частині надання ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки розміром 0,06 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку.

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення Снятинської міської ради № 14 від 06.03.1998р. в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0772 га, яка розташована по АДРЕСА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючи, залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, якій згідно свідоцтва № 777 від 21.09.1981р. належав на праві особистої власності жилий будинок з приналежними до нього будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, яка за заповітом заповіла все своє майно на користь сина ОСОБА_1.. Після смерті матері ОСОБА_1 вищенаведений будинок розібрав, а будівельні матеріали використав при спорудженні іншого будинку, що розташований по АДРЕСА_2.

У подальшому спірною ділянкою користувалася сестра позивачів ОСОБА_3., якій рішенням Снятинської міської ради № 14 від 06.03.1998р. була надана в приватну власність земельна ділянка площею 0,1272 га., в тому числі земельну ділянку, де знаходився демонтований будинок.

ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті останньої спадкоємцем її майна згідно складеного заповіту стала ОСОБА_2, яка прийняла спадщину і успадкувала житловий будинок, який розташований на спірній ділянці, її право власності на останній стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23400423 від 26.07.2009р., виданим ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".

Однак, 25.12.2008р. рішенням Снятинської міської ради №605 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до листа Снятинського районного відділу ДП "Центр державного земельного кадастру" від 30.03.2009р. після проведення розмірі земельних ділянок ОСОБА_1. та ОСОБА_4, було виявлено накладку земельних ділянок.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, виходив з тих обставин, що ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_5 прийняв спадщину за заповітом, останній тимчасово дозволив сестрі ОСОБА_3. користуватися спірною ділянкою на час зупинення будівельних робіт через відсутність необхідних коштів; разом з успадкованим будинком (який в подальшому був ОСОБА_1 демонтований) до нього перейшло право користування земельною ділянкою; також відповідачем були дотримані норми безоплатної передачі земельної ділянки; незаконність призупинення приватизації землі стверджується постановою суду від 13.04.2009р..

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позов ОСОБА_2 та визнаючи протиправним і скасовуючи рішення Снятинської міської ради №605 від 25.12.2008р. виходив з того, що спірна земельна ділянка не входила до складу спадкового майна, ОСОБА_1 право власності на об'єкти нерухомості, які знаходилися та або знаходяться на ній, не оформляв, а відтак до нього не перейшло в порядку ст.30 Земельного кодексу України в редакції 1992 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право користування цією ділянкою. ОСОБА_1 успадкований будинок розібрав, спірною земельною ділянкою користувалася сестра ОСОБА_3., якій рішення Снятинської міської ради № 14 від 06.03.1998р. була передана вказана земельна ділянка на праві власності і не вилучалася.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності рішення Снятинської міської ради №605 від 25.12.2008р. в частині надання ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки розміром 0,06 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та рішення відповідача №14 від 06,03.1998 р. про надання у приватну власність ОСОБА_3. вказаної земельної ділянки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Снятинської міської ради №14 від 06,03.1998 р. надана у приватну власність ОСОБА_3. земельна ділянка 0,1272 га., в тому числі і спірна частина земельної ділянки пл.0,06 га., якою користувалася ОСОБА_3., у зв'язку зі смертю останньої ОСОБА_2 оформила спадщину - житловий будинок на вказаній земельній ділянці.

Рішенням Снятинської міської ради №605 від 25.12.2008р. була надана ОСОБА_1 в приватну власність земельна ділянка розміром 0,06 га., яка входить до земельної ділянки переданої у приватну власність ОСОБА_3. відповідно рішення відповідача №14 від 06,03.1998 р. без вилучення вказаної земельної ділянки. При цьому згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Снятинської міською радою 27.10.1998р., ОСОБА_1 приватував земельну ділянку площею 0,3241 га для будівництва житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_2

За обставин справи ОСОБА_3 з 1998 р. спірна земельна ділянка надана у приватну власність, яка нею користувалася тривалий час, що сторонами не заперечується.

Відповідно ст.118 ЗК України, громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної ради.

Снятинська міська рада приймаючи рішення №605 від 25.12.2008р. в частині надання ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки розміром 0,06 га не вирішила питання щодо вилучення спірної земельної ділянки, яка перебувала у приватній власності у ОСОБА_3 відповідно рішення ради №14 від 06,03.1998 р., що являється грубим порушенням ст.118, ст.141 ЗК України.

Враховуючи наведене міська рада, приймаючи рішення №605 від 25.12.2008р., допустила порушення процедури та порядку прийняття вказаного рішення, тому за наявності встановлених обставин суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для його скасування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час відкриття спадщини у 1991 р. після смерті матері ОСОБА_1. спірна земельна ділянка не перебувала у власності спадкодавця, успадкований будинок на вказаній земельній ділянці ОСОБА_1. демонтував, а будівельні матеріали використав для будівництва будинку на іншій земельній ділянці по АДРЕСА_2 з приватизацією земельної ділянки у 1998 р. за вказаною адресою. Спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 він не користувався, а з 1992 р. нею користувалася його сестра ОСОБА_3., яку остання отримала у власність за рішенням ради у 1998 р..

Виходячи з наведеного апеляційний суд прийшов до правильних висновків, що ОСОБА_1. не користувався спірною земельною ділянкою і тому до нього не перейшло право користування вказаною земельною ділянкою пл.0,06 га., тому відсутні підстави для скасування рішення Снятинської міської ради №14 від 06,03.1998 р.

За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Суддя К.Г. Леонтович