Постанова № 24957928, 20.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1600/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Сіжук О.В.,

з участю представника позивача Макарук Н.О.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 2470,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Луцький міський центр зайнятості (надалі - Луцький МЦЗ) звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 2740,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач з 01.12.2011 року був зареєстрований в Луцькому МЦЗ як такий, що шукає роботу. 08.12.2011 року йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю як незастрахованій особі, яка має право на матеріальні виплати без урахування страхового стажу тривалістю, що не перевищує 180 календарних днів. 07.05.2012 року спеціалістами центру зайнятості було встановлено, що відповідач під час реєстрації в Луцькому міському центрі зайнятості приховав факт перебування в трудових відносинах з ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» в період з 03.10.2011 року по 11.11.2011 року та звільнення із займаної посади відповідно до статті 38 КЗпПУ.

Оскільки відповідач подав відносно себе недостовірні дані допомога по безробіттю йому була призначена неправильно. Згідно частин 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особам, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, допомога по безробіттю призначається згідно частин першої та другої цієї статті і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Директором центру зайнятості було прийняте рішення про повернення коштів відповідачем.

Всупереч наведеному ОСОБА_2 не повернув кошти, виплачені йому як безробітному, в сумі 2470,22 грн. На підставі викладеного просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з огляду на наступне. Під час реєстрації відповідача як такого, що шукає роботу, працівниками Луцького МЦЗ було зареєстровано його як такого, що шукає роботу вперше, під час реєстрації не з'ясувалось, чи працював він раніше, а також не було роз'яснено останньому про те, що у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин виплата матеріальної допомоги починається з 91 календарного дня після з дня звільнення. А тому провину щодо отримання ним коштів в сумі 2740,22 грн. ОСОБА_2 покладає на працівників центру зайнятості.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований в Луцькому МЦЗ 01.12.2011 року, як такий, що шукає роботу.

З 08.12.2011 року згідно наказу №НТ111208 йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до пункту 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-III) як незастрахованій особі, яка має право на матеріальні виплати у розмірі прожиткового мінімуму, яка закінчила навчання у вищому навчальному закладі і якій надається перше місце роботи.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон України № 803 -ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до пункту «є» частини 1 статті 4 вказаного закону держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Статтею 11 Закону України № 803 -ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2012 року Луцьким МЦЗ було встановлено, що відповідач під час реєстрації в Луцькому МЦЗ приховав факт наявності трудових відносин з ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» в період з 03.10.2011 року по 11.11.2011 року, з якої звільнився за власним бажанням без поважних причин. Даний факт підтверджується актом №110 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», складеним 07.05.2012 року та наказами ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» № ВЗП 00000336-479 від 03.10.2011 року та № ВЗП 00000118-479 про прийняття на роботу та припинення трудового договору (контракту) відповідно.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Згідно розрахунку матеріальної допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 08.12.2011 року по 23.04.2012 року Луцьким МЦЗ призначено та виплачено 2470,22 грн.

Таким чином, в результаті подання відповідачем недостовірних даних допомога по безробіттю йому була призначена неправильно без урахування факту працевлаштування та звільнення з роботи за власним бажанням без поважних причин.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що при реєстрації його, як особи, що шукає роботу, працівниками центру зайнятості не з'ясувалось, чи працював він раніше, а також не було роз'яснено, що у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин матеріальна допомога виплачується з 91-го календарного дня з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 14.02.2007 року №219, під час проведення реєстрації громадянина працівник центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), в якій зазначаються особисті дані особи, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений пунктом 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Достовірність внесених до картки даних та згоду на їх обробку громадянин засвідчує особистим підписом.

З дослідженої в судовому засіданні персональної картки відповідача, засвідченої його підписом, слідує, що ОСОБА_2 не зазначив останнього місця роботи і не вказав, що в період з 03.10.2011 року по 11.11.2011 року перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» та звільнився за власним бажанням без поважних причин.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні було підтверджено факт працевлаштування в ТзОВ «Волинь-зерно-продукт».

Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема, з додатку №1 до персональної картки безробітного ОСОБА_2, вбачається, що відповідач зобов'язується повернути протягом двох місяців суму в розмірі 2470,22 грн. та підтверджує написане особистим підписом.

Таким чином, ОСОБА_2 під час реєстрації в Луцькому МЦЗ приховав факт наявності трудових відносин з ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», тим самим незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 2470,22 грн.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N307 від 20.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за N 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено, що відповідачем незаконно отримано допомогу по безробіттю, на день розгляду справи доказів про повернення коштів відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луцького міського центру зайнятості кошти в сумі 2470 (дві тисячі чотириста сімдесят) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 25 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.А. Лозовський