Постанова № 24955701, 28.09.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

28.09.2011 р. Справа № 2а-4042/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства "Миколаївський морський торгівельний порт",

до

Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві,

про

визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 18.02.2010 року №0000020037/0 про визначення державному підприємству Миколаївський морський торгівельний порт" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440725,00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220363,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 19.04.2010 року №0000020037/1 про визначення державному підприємству Миколаївський морський торгівельний порт" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440725,00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220363,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 17.06.2010 року №0000020037/2 про визначення державному підприємству Миколаївський морський торгівельний порт" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440725,00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220363,00 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2011 року Справа № 2а–4042/10/1470

м. Миколаїв

10:56

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом державного підприємства «Миколаївський морський торгівельний порт»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт»(далі –позивач) звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі –відповідач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2010 р. № 0000020037/1 та від 17.06.2010 р. № 0000020037/2.

21.08.2010 року на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати протиправними та скасувати також податкові повідомлення-рішення від 18.023.2010р. №0000020037/0 та від 17.06.2010 р. № 0000020037/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесені податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам діючого законодавства, містить безліч помилок в структурі, тексті, висновки про порушення ґрунтується на припущеннях.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08 лютого 2010 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ДП «Миколаївський морський торговельний порт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2009 р., про що було складено акт від 08.02.2010 р. № 127/37/01125608 (а.с. 11-115) на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2010 р. № 0000020037/1 (а.с. 126), яким визначено суму податкового зобов’язання 661088,00 грн., в т.ч. 440725,00 грн. за основним платежем та 220363,00 грн. за штрафними санкціями з посиланням на п. 3.1 ст. 3 , пп. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.1994 р. № 334/94-ВР та п. 13, 14 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, викладено в наказі ДПА України від 03.09.2004 р. № 571 (далі - Наказ № 571), й застосовані штрафні санкції в сумі 220363,00 грн. 22.06.2010 р. позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 № 0000020037/2, яке є аналогічним повідомленню-рішенню № 0000020037/1 (а.с.126).

Твердження Відповідача про заниження Позивачем податку на прибуток у сумі 440725,00 грн. ґрунтується на позиції, що в порушення п. 3.1 ст. 3 , пп. 7.7.7 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»п. 13, 14 Наказу № 571 Позивачем було завищено валові витрати на суму 1762900,00 грн. в частині витрат Позивача, які відноситься до витрат спільної діяльності, що визначено Відповідачем в акті.

В акті перевірки в п.3.1.2 були зроблені висновки, що Позивачем завищені валові витрати у розмірі 1762900,00 грн. в частині витрат Позивача, які, начебто, включалися до валових його витрат та одночасно були пов'язані як з власною діяльністю Позивача, так і з спільною діяльністю. Але вказані твердження не відповідають фактам, викладеним в акті перевірки, та нормам діючого законодавства.

Так, Позивачем було укладено з ДП «Грінтур-Екс»договір про спільну діяльність від 01.04.2006 року № 47 (а.с. 128), який зобов'язує Позивача вести облік результатів спільної діяльності. Відповідно до п. 4.1 Договору № 47 ведення бухгалтерського та податкового обліку, ведення загальних справ сторін договору покладається на Позивача.

Крім цього бухгалтерський та податковий облік доходів та витрат від спільної діяльності ведеться ДП «Миколаївський морський торговельний порт»окремо від іншої діяльності для чого застосовується рахунок бухгалтерського обліку 3772 «Розрахунки з вітчизняними кредиторами (спільна діяльність)», про що зазначено в акті перевірки. На вказаному рахунку Позивач враховує всі витрати, що не пов'язані з його діяльністю, а пов'язані лише діяльністю спільної діяльності. Вказані витрати на підставі рахунків та актів виконаних послуг відображаються в бухгалтерському обліку Позивача по Дт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками»за аналітичним обліком покупця - Спільна діяльність ДП «Грінтур-Екс».

Тобто, ДП «Миколаївський морський торговельний порт»окремо від бухгалтерського обліку власних господарських операцій, веде облік господарських операцій, що пов'язані зі спільною діяльністю та відносяться до валових витрат спільної діяльності, а також виконує роботи та надає послуги для Спільної діяльності, на що виписує рахунки та акти виконаних робіт, відображає зазначені господарські операції по Дт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками»та по Кт 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг»й відображає їх відповідно в податковому обліку у порядку, установленому законодавством з питань оподаткування, про що також зазначено Відповідачем в акті перевірки.

Підпунктом 7.7.7. п.7.7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»порядок податкового обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом. Порядок ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, викладено Наказі № 571. Так, відповідно до п. 12 Наказу № 571 у разі, якщо платник податку - учасник спільної діяльності передає товари (результати робіт, послуг) з метою їх подальшого використання у такій діяльності, то така передача відображається у податковому обліку цього платника у порядку, установленому для продажу відповідних товарів (результатів робіт, послуг). Будь-які інші операції з передання коштів або товарів (результатів робіт, послуг) між учасниками спільної діяльності відображаються у податковому обліку таких учасників у порядку, установленому законодавством з питань оподаткування.

Саме у відповідності до п. 12 Наказу № 571 Позивач не враховував в податковому обліку результатів власної господарської діяльності ДП «Миколаївський морський торговельний порт»витрати, що пов'язані зі спільною діяльністю, та виконані роботи та послуги для Спільної діяльності.

Крім цього, Відповідачем в Акті перевірки в Додатку 8 проведено розрахунок валових витрат, які включаються до складу валових витрат та одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю такого платника, так і зі спільною діяльністю. Проте механізм, який застосовує Відповідач при здійснені вказаного розрахунку, не визначено ні в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», а ні в Наказі №571, крім того, відсутні посилання на первинні документи та навіть найменування витрат, які на думку Відповідача, одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю ДП «Миколаївський морський торговельний порт», так і зі спільною діяльністю, на підставі яких зроблені розрахунки.

В порушення пп. 3.1.1. наказу ДПА України від 27 квітня 2006 року № 225, щодо Методичних рекомендацій щодо затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та їх оформлення, в разі виявлення розбіжностей Відповідач повинен викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, повинен зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Проте Відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту не визначено склад вказаних витрат, відсутні посилання на первинні документи, на підставі яких, за думкою Відповідача, включено до складу валових витрат витрати, які одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю Порту, так і зі спільною діяльністю.

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що Відповідачем в акті перевірки не підтверджено наявність витрат, які одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю ДП «Миколаївський морський торговельний порт», так із спільною діяльністю.

Крім цього, відповідно до п. 14 Наказу № 571 розподіл витрат повинен здійснюватися на підставі доходів, отриманих ДП «Миколаївський морський торговельний порт»від спільної діяльності, які відповідно до пп.. 4.2.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу учасника спільної діяльності, а не на підставі валових доходів самої спільної діяльності, визначеного в відповідному звіті про результати спільної діяльності.

Позивачем зазначено, що його валові витрати, які визнані Відповідачем, як витрати, що пов'язані з спільною діяльністю, та вказані в колонці 9 Додатку № 8 для вирахування валових витрат зі складу валових витрат саме Порту, враховують в собі, зокрема:

- витрати на оплату праці та сплату страхових зборів саме робітникам ДП «Миколаївський морський торговельний порт», а не робітникам спільної діяльності і ДП «Миколаївський морський торговельний порт»(рядок 04.3, 04.4 Декларацій з податку на прибуток);

- витрати на поліпшення основних фондів, що належать ДП «Миколаївський морський торговельний порт», а не витати на поліпшення основних фондів, що зайняті одночасно в діяльності ДП «Миколаївський морський торговельний порт»та спільної діяльності;

- витрати на добровільне перерахування коштів на доброчинність, що було здійснено саме ДП «Миколаївський морський торговельний порт»і за його гроші, і ніякого відношення до спільної діяльності не має;

- суми витрат на страхування власного майна та відповідальності перед третіми особами, що було здійснено саме ДП «Миколаївський морський торговельний порт»і за його гроші, і ніякого відношення до спільної діяльності не має;

- властиві саме ДП «Миколаївський морський торговельний порт»податки та збори, витрати на сплату відсотків за кредитами та відповідні курсові різниці за власними валютними рахунками, витрати на відрядження власних працівників, що зовсім не пов'язано зі спільною діяльністю та не може одночасно бути витратами ДП «Миколаївський морський торговельний порт»та спільної діяльності, тому загальна сума валових витрат, визначена за даними декларації з податку на прибуток, не може братися у розрахунок при розподілі витрат ДП «Миколаївський морський торговельний порт», як платника податку - учасника спільної діяльності, які включаються до складу валових витрат, що на помилкову думку Відповідача, одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю ДП «Миколаївський морський торговельний порт», так і з спільною діяльністю.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що зроблений Відповідачем розрахунок не ґрунтується на нормах законів, бо:

- по-перше, вказаний розрахунок не може застосовуватися до витрат ДП «Миколаївський морський торговельний порт», визначених в його декларації, як платника податку - учасника спільної діяльності, бо, як було зазначено вище, ДП «Миколаївський морський торговельний порт»окремо від бухгалтерського обліку власних господарських операцій, веде облік господарських операцій, що пов'язані зі спільною діяльністю та не відносить їх до власних валових витрат ДП «Миколаївський морський торговельний порт»;

- по-друге, вказаний розрахунок не відповідає дійсним фактам та показникам доходу ДП «Миколаївський морський торговельний порт»від спільної діяльності, внаслідок чого перекручені всі показники розрахунку;

- по-третє, в акті перевірки Відповідачем не визначено склад витрат, відсутнє посилання на первинні документи, на підставі яких, за думкою Відповідача, включено ДП «Миколаївський морський торговельний порт»до складу валових витрат витрати, які одночасно пов'язані як з його власною господарською діяльністю, так і зі спільною діяльністю.

В порушення вимог пп.4.2.2 «б»п.4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.00р. № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Відповідач ігнорував положення цього Закону та в Додатку № 9 до акту перевірки не визначив загальну суму занижених ДП «Миколаївський морський торговельний порт»валових витрат, не врахувавши показник 1 кварталу 2008 року в розмірі 427482,00 грн. та 4 кварталу 2008 року в сумі 630169,00 грн., внаслідок чого сукупна сума валових витрат, що, начебто, зайво включено до складу валових витрат ДП «Миколаївський морський торговельний порт», повинна арифметично складати 705249,00 грн., а не 1762900,00 грн., що на 1057651,00 грн. більше ніж арифметичний підрахунок.

Отже, Відповідачем порушені норми Закону № 2181 при визначені податку на прибуток.

Для з’ясування обставин, що мають значення для справи, а саме чи були в діях ДП «Миколаївський морський торговельний порт»порушення п.п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 13, 14 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, представниками сторін було подано клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Представниками сторін були узгоджені питання, які необхідно поставити перед експертами.

Ухвалою від 22.11.2010 р. суд призначив судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено провести Миколаївській філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно висновку Миколаївській філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.06.2011 р. № 302-304 (а.с. 228-237), при проведенні дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ДП «Миколаївський морський торговельний порт», співставлень, які виконані в період з 01.10.2007 по 31.12.2008 р., експерту не вбачається можливим підтвердити висновки акту виїзної планової перевірки від 08.02.2010 р. № 127/37/011256608 СДПІ по роботі з ВПП про завищення ДП «Миколаївський морський торговельний порт»валових витрат на суму 1762900,00 грн., що спричинили донарахування податку на прибуток у сумі 440725,00 грн.

Згідно виконаного дослідження, експерт обґрунтував документально, що ДП «Миколаївський морський торговельний порт»вів бухгалтерський облік власних господарських операцій окремо та обліку господарських операцій, що пов'язані зі спільною діяльністю та відносяться до валових витрат спільної діяльності, що відповідає Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого Наказом ГНА України № 571 від 30.09.2004 року (Зареєстровано в МЮ України 29.10.2004 року за №1389/9988).

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що СДПІ по роботі з ВПП не підтверджено наявність факту порушення ДП «Миколаївський морський торговельний порт»податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 440725,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 18.02.2010 року №0000020037/0 про визначення державному підприємству Миколаївський морський торгівельний порт" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440725,00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220363,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 19.04.2010 року №0000020037/1 про визначення державному підприємству Миколаївський морський торгівельний порт" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440725,00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220363,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 17.06.2010 року №0000020037/2 про визначення державному підприємству Миколаївський морський торгівельний порт" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440725,00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220363,00 грн.

5. Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 03.10.2011 року.

Суддя І.А. Устинов