Постанова № 24955477, 20.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4440/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький хімремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 280311,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький хімремонт», в якому зазначив, що відповідач станом на 31.05.2012 року має заборгованість перед УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року в сумі 280311,78 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Разом із позовними вимогами позивач просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецький Хімремонт» зареєстроване платником обов'язкових платежів та зборів в Управлінні Пенсійного Фонду України в Сєвєродонецьку Луганської області.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абз. 2 п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пільгових пенсій, сплачених відповідно до п. «а» ст. 13 зазначеного Закону, та фактичні витрати на їх доставку відшкодовуються Пенсійному Фонду України підприємством, установою, організацією, на якому працював пенсіонер, за рахунок коштів на оплату праці до досягнення працівником пенсійного віку.

Порядок надіслання підприємствам повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений п. 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтверджується матеріалами справи, відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.03.2012 по 31.05.2012 року у сумі 280311,78 грн.

Розрахунки підприємство отримувало, не оскаржувало в установленому порядку, тобто суму по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій визнало, але до теперішнього часу добровільно суму боргу підприємство не сплатило.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький хімремонт» на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ у сумі 280311,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький хімремонт» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький хімремонт» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року у сумі 280311,78 грн. (двісті вісімдесят тисяч триста одинадцять грн. 78 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі складено 25 червня 2012 року.

СуддяО.В. Солоніченко