Постанова № 24955486, 21.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3656/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді : Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання : Ворошило О.Є.

за участю :

представника позивача: Ковальової Л.Я.

представника відповідача: Ткаченко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Комп'ютерінтерсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерінтерсервіс» до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про скасування рішення № 198 від 26.01.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2012 року Дочірнє підприємство «Комп'ютерінтерсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерінтерсервіс» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про скасування рішення № 198 від 26.01.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13 лютого 2012 року на адресу ДП "Комп'ютерінтерсервіс" TOB "Комп'ютерінтерсервіс" надійшло Рішення за № 198 від 26.01.2012р. вих. № 1375/031 від Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська в якому відповідно до пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на підставі розрахунку фінансових санкцій та пені за період з 20.05.2004р. по 07.08.2008р., Управління ПФУ в Ленінському районі м. Луганська вимагає сплатити грошове стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1080 грн. 25 коп. та пені у розмірі 94 грн. 96 коп.

ДП TOB "Комп'ютерінтерсервіс" не погодилось з Рішенням № 198 від 26.01.2012р., яке вважає необгрунтованим, незаконним, таким, що підлягає скасуванню із підстав невідповідності нормам чинного законодавства, яке регулює дані правовідносини, тому направило скаргу до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Скарга була залишена без задоволення, а з рішення про результати розгляду скарги можна зробити висновок, що скаргу підприємства розглядали не уважно і скоріш за все навіть не читали.

ДП TOB "Комп'ютерінтерсервіс" за вказаний період: адреси не змінював; звіти до ПФ надавав своєчасно; сплачував всі страхові внески і як наслідок - з боку Пенсійного Фонду не було жодних зауважень. Не відомо з яких причин і без достатніх пояснень такі зауваження з'явилися більш ніж через 5 років.

За період з січня 2004 р. по січень 2012 р. ДП TOB "Комп'ютерінтерсервіс" не отримувало ніяких відомостей про несплату страхових внесків.

Жодного разу на кінець звітного періоду про заборгованість або не сплату Пенсійний Фонд не повідомляв. Тому підприємство не могло знати про існування штрафу та пені і було позбавлене права узгодити це питання.

10 листопада 2010 року між ПФУ в Ленінському районі м. Луганська та ДП TOB "Комп'ютерінтерсервіс" був підписаний офіційний АКТ звірення розрахунків № 737, в якому також не йдеться про будь які заборгованості збоку ДП ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" за період з 01.01.2004 р. по 10.11.2010 р. Суми зазначені в даному Акті звірення узгоджені двома сторонами.

У Рішенні про результати розгляду скарги Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області № 1983/09-10 від 06.03.2012р. та у Рішенні про результати розгляду скарги Головного Управління Пенсійного фонду України № 9206/09-10 від 20.04.2012 від не пояснює всі вищезазначені обставини, а тільки перераховує обов'язки підприємства, якими ДП TOB "Комп'ютерінтерсервіс" керується і виконує.

Таким чином, позивач зробив висновок, що підприємство своєчасно та в повному обсязі нараховувало та сплачувало суму єдиного податку до бюджету, підтвердженням чому є банківські виписки та платіжні доручення підприємства, а також той факт, що на кінець кожного звітного періоду з 20.05.2004 р. по 07.08.2008 р. з боку ПФУ не було жодних повідомлень про заборгованість. Вважає нарахування штрафу в сумі 1080 грн. 25 коп. та пені у розмірі 94 грн. 96 коп. безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська № 198 від 26.01.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду та грошове стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1080 грн. 25 коп. та пені у розмірі 94 грн. 96 коп. у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення в яких зазначив наступне.

Фінансові санкції та пеня застосовані до ДП «Комп'ютерінтерсервіс» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Підприємством було невчасно перераховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у період з 20.05.2004 по 07.08.2008.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року N 1058-ІУ - територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом..

Позивач стверджує, що не отримував ніяких відомостей про несплату страхових внесків та не отримував вимог про сплату недоїмки, надіслання якої передбачено ст. 106 Закону 1058-ІУ, однак, відповідно до вимог законодавства ДП «Комп'ютерінтерсервіс» надсилалися вимоги про сплату заборгованості зі страхових внесків, свідченням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом про отримання.

А саме це вимоги:

- №Ю-453 від 05.03.2008, з сумою боргу 871,03 грн., борг станом 01.03.2008;

- №Ю-990 від 05.06.2008, з сумою боргу 1044,35 гри., борг станом на 01.06.2008;

- №Ю-1137 від 07.07.2008 з сумою боргу 1270,89 грн., борг станом на 01.07.2008;

- №Ю-1299 від 09.08.2008 з сумою боргу 1071,78 грн., борг станом на 01.08.2008.

З витягу картки особового рахунку платника страхових внесків, яка додається до Рішення №198 чітко простежується сплата внесків після 20-го числа відповідного місяця у період з 20.05.2004 по 07.08.2008.

На цій підставі, відповідно до положень Закону управлінням було прийняте Рішення №198 від 26.01.2012 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (не своєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованими страхувальниками або органами Пенсійного фонду за період з 20.05.2004 по 07.08.2008.

Посилання позивача на узгоджений Акт звірення розрахунків №737 не доводить відсутність заборгованості з фінансових санкцій, оскільки на момент складання акта звірення борг зі сплати пені та штрафних санкції, не був пред'явлений позивачу у формі відповідного Рішенням та з цих підстав не включений до акту звірення розрахунків.

Позивач у своєму позові вказує, що підприємство своєчасно та у повному обсязі нараховувало та сплачувало суму єдиного податку до бюджету.

Сплата єдиного податку не відноситься до компетенції Пенсійного фонду України. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

На підставі вищенаведеного у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позивачу у задоволенні позовних вимог слід відмовити із наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Судом встановлено, що ДП "Комп'ютерінтерсервіс" TOB "Комп'ютерінтерсервіс" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська як страхувальник та платник внесків до Пенсійного фонду України, що не заперечують сторони по справі.

26.01.2012 року було винесено та надіслано позивачу за вих. № 13754031 рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська № 198 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Відповідно до якого, позивачу було нараховано штраф у сумі 1080,25 грн. та пеня у сумі 94,96 грн., що також підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с.6, 6 на звороті).

Позивач не погодившись з зазначеним рішенням 21.02.2012 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області подало скаргу на рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська № 198 (а.с.7).

06.03.2012 року відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про результати розгляду скарги, яке позивач отримав 12.03.2012 року, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення № 198 - без змін (а.с.8,9).

22.03.2012 року позивачем подано скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська № 198 від 26.01.2012 року (а.с.10,11).

20.04.2012 року скаргу від 22.03.2012 року було розглянуто та вирішено рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська № 198 від 26.01.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, передбачених п. 2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 1175,21 грн. залишити без змін, скаргу скаржника - без задоволення. Позивачем зазначене рішення отримане 24.04.2012 року (а.с.12,13).

10 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірення розрахунків № 737 у якому пеня та штрафні санкції відсутні (а.с.14).

ДП "Комп'ютерінтерсервіс" TOB "Комп'ютерінтерсервіс" надсилалися вимоги про сплату заборгованості зі страхових внесків, свідченням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом про отримання, а саме :

- №Ю-453 від 05.03.2008, з сумою боргу 871,03 грн., борг станом 01.03.2008 (а.с.38);

- №Ю-990 від 05.06.2008, з сумою боргу 1044,35 гри., борг станом на 01.06.2008 (а.с.37);

- №Ю-1137 від 07.07.2008 з сумою боргу 1270,89 грн., борг станом на 01.07.2008 (а.с.39);

- №Ю-1299 від 09.08.2008 з сумою боргу 1071,78 грн., борг станом на 01.08.2008 (а.с.36).

З витягу картки особового рахунку платника страхових внесків, яка додається до Рішення №198 простежується сплата внесків після 20-го числа відповідного місяця у період з 20.05.2004 по 07.08.2008 (а.с.6 на звороті).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. У разі неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку управління виносить рішення про застосування фінансових санкцій.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, та інші особи (виключаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок та інші) є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (щомісячно).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 8 липня 2010 року N 2464-VI (Далі Закон №2464-VI).

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Підприємством було невчасно перераховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у період з 20.05.2004 по 07.08.2008.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-ІУ - територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (п.2 ч.9 ст. 106 Закону - N 1058-ІУ).

Відповідно до п. 13 Закону - №1058-ІУ про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частиною дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Частиною 15 Закону N 1058-ІУ встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до Закону - №1058 базовим звітним періодом для підприємств, установ, організацій є календарний місяць. Згідно п. 6 ст. 16 Закону - №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, п. 8.2. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

У даному випадку позивачу надсилалася вимога у зв'язки з тим, що на кінець звітного базового періоду за підприємством рахувалася недоїмка зі сплати страхових внесків.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином суд не вбачає в діях відповідача порушень діючого законодавства, оскільки строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується та не знаходить підстав для задоволення позову.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 94 КАС України, судові витрати у цій справі не підлягають поверненню позивачу, оскільки якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Комп'ютерінтерсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп'ютерінтерсервіс» до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про скасування рішення № 198 від 26.01.2012 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 26 червня 2012 року.

Суддя Т.І. Ковальова