Постанова № 24955475, 18.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4106/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тихонова І.В.

при секретарі: Калашникові Д.О.

за участю сторін:

представника позивача: Жадан О. О.

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства "Лисичанський шляхрембуд" про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств за рахунок майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2012 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства "Лисичанський шляхрембуд", у якому позивач просив надати дозвіл на погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 82 784,88 грн. за рахунок майна комунального підприємства "Лисичанський шляхрембуд", що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

Комунальне підприємство " Лисичанський шляхрембуд" зареєстровано як юридична особа Лисичанською міською радою Луганської області за № 13811050006000099 від 19.02.2008р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

У відповідача станом на 18.05.2012 утворився податковий борг з податку на прибуток підприємств, встановлений розділом III Податкового кодексу у загальній сумі 82 784,88 грн., який складається з суми основного боргу у розмірі 82 627,27 грн. та пені у розмірі 157,61 грн.

Сума основного боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до наданих відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємств до ДПІ в м. Лисичанську, а саме:

- податкова декларація № 21087 від 25.07.2011 на загальну суму 17654,00 грн.;

- податковий декларація № 26989 від 28.10.2011 на загальну суму 67 917,00 грн.

На виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року, ДПІ в м. Лисичанську виставлена відповідачу перша податкова вимога № 1/73 від 08 жовтня 2001р. на суму 0,38 грн., яка була отримана особисто уповноваженою особою відповідача.

Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобов'язання, ДПІ виписала другу податкову вимогу від 10 грудня 2001р. №2/158 на суму 66 235,21грн., яка отримана особисто уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до статті 88, 89 ПКУ майно боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №30295781 від 11.02.2011 року.

Серед переліку майна переданого у податкову заставу міститься комплекс будівель та споруд розташованих за адресою м. Лисичанськ вул. Першотравнева №49-а.

ДПІ у м. Лисичанську здійснено всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони результатів не дали.

На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Судом встановлено, що комунальне підприємство " Лисичанський шляхрембуд" зареєстровано як юридична особа Лисичанською міською радою Луганської області за № 13811050006000099 від 19.02.2008р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

У відповідача станом на 18.05.2012 утворився податковий борг з податку на прибуток підприємств, встановлений розділом III Податкового кодексу у загальній сумі 82 784,88 грн., який складається з суми основного боргу у розмірі 82 627,27 грн. та пені у розмірі 157,61 грн.

Сума основного боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до наданих відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємств до ДПІ в м. Лисичанську, а саме:

- податкова декларація № 21087 від 25.07.2011 на загальну суму 17654,00 грн.;

- податковий декларація № 26989 від 28.10.2011 на загальну суму 67 917,00 грн.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання у податкових деклараціях №21087 від 25.07.2011р. та №26989 від 28.10.2011р. то вони є узгодженими і не підлягають оскарженню.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що податковий борг за декларацією №21087 від 25.07.2011р. утворився в період з 19.08.2011 року по теперішній час. Відповідачем частково погашено податковий борг у зв'язку з чим сума боргу за податковою декларацією №21087 від 25.07.2011р. зменшилась та станом на 18.05.2012 року складає 14 710, 27 грн.

Податковий борг за декларацією №26989 від 28.10.2011р. утворився в період з 19.11.2011 року по теперішній час.

Судом встановлено, що до теперішнього часу податковий борг за податковими деклараціями №21087 від 25.07.2011р. та №26989 від 28.10.2011р. відповідачем не сплачений. Загальна сума податкового боргу за вказаними податковими деклараціями складає 82 627,27 грн.

Також, згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ та відповідно до п.2.1.1 розділу 2 Інструкції "Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", затвердженої Наказом ДПА України №953 від 17.12.2010р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010р. за №1350/18645, після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, яка станом на 18.05.2012р. складає 157,61грн. та підтверджується відповідним розрахунком, що знаходиться в матеріалах справи.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року, ДПІ в м. Лисичанську була виставлена відповідачу перша податкова вимога № 1/73 від 08 жовтня 2001р. на суму 0,38 грн., яка була отримана особисто уповноваженою особою відповідача.

Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобов'язання, ДПІ в м. Лисичанську була виписана друга податкова вимога від 10 грудня 2001р. №2/158 на суму 66 235,21грн., яка отримана особисто уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до статті 88, 89 Податкового кодексу України майно боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №30295781 від 11.02.2011 року.

Серед переліку майна переданого у податкову заставу міститься комплекс будівель та споруд розташованих за адресою: м. Лисичанськ вул. Першотравнева №49-а.

Пунктом 4.2 та 4.6 Статуту комунального підприємства "Лисичанський шляхрембуд" передбачено, що майно Підприємства є комунальною власністю Лисичанської міської ради і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Відчуження майна, що закріплено за Підприємством і є комунальною власністю, здійснюється Підприємством в порядку, встановленому власником, як безпосередньо, так і через уповноважений ним орган - управління власності Лисичанської міської ради.

Судом встановлено, що рішенням Лисичанської міської ради № 29/487 від 29.03.2012 року надана згода на реалізацію у рахунок погашення податкового боргу (податку на землю та податку на прибуток) комунальних підприємств «Лисичанський шляхрембуд» і «Лисичанська Житлово-експлуатаційна контора №5», майна переліченого у додатку.

Згідно додатку №1 до рішення Лисичанської міської ради №29/487 від 29.03.2012 року надана згода на реалізацію комплексу будівель та споруд КП «Лисичанський шляхрембуд», розташованих за адресою м. Лисичанськ вул. Першотравнева, 49-а.

Оглядом акта опису майна від 02.02.2011 встановлено, що у податковій заставі знаходиться майно, реалізацію якого дозволено рішенням Лисичанської міської ради від 29.03.2012 № 29/487.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства "Лисичанський шляхрембуд" про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств за рахунок майна платника податків - задовольнити повністю.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на погашення суми податкового боргу комунального підприємства "Лисичанський шляхрембуд" з податку на прибуток підприємств у сумі 82 784,88 грн. за рахунок комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Лисичанськ вул. Першотравнева №49-а, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна від 02 лютого 2011 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяІ.В.Тихонов