Ухвала суду № 24950074, 21.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18422/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Гром Л.М., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ Новомиколаївський елеватор» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ Новомиколаївський елеватор»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «АСТІ Новомиколаївський елеватор»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0157731511 від 25.11.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача законних підстав для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011 року від`ємного значення об`єкта оподаткування 2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту № 16/1511/33603748 від 07.11.2011 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача. Перевіркою встановлено, що підприємством в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року (зареєстрована за №9005542998 від 29.07.2011) до складу валових витрат включено від`ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 4 873 892 грн., яке складається із від`ємного значення об'єкта оподаткування отриманого суб'єктом господарювання за результатами господарської діяльності за перший квартал 2011 року у розмірі 99 438 грн. та від'ємне значення об'єкту оподаткування за результатами господарської діяльності у 2010 році у розмірі 4 774 454грн., чим порушено пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX ПКУ. Зазначене порушення призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відповідно, до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 774 454 грн.

Частиною 2 п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94- ВР у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, а з 01.04.2011 втратив чинність Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції п. 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розділ III ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Виходячи із системного правового аналізу п. 150.1 ст.150 ПКУ, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України ( справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) №1-рп/99 від 09.02.1999, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у зв'язку з набранням 01.04.2011 чинності розділу III Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається, а тому у позивача відсутні визначені законом підстави, для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ Новомиколаївський елеватор»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 26.06.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.