Ухвала суду № 24950043, 21.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19110/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Галаксі»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Компанія Галаксі»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003012307/50140 від 01.11.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Компанія Галаксі»(замовник) та ТОВ «РМА-ГРУП»(виконавець) 02.08.2010 укладено договір про надання послуг, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання інформаційного, консультаційно-довідкового обслуговування по реалізації продуктів харчування, а саме: консервів, м'яса птиці, с/м риби, продуктів рибної кулінарії, сирів, масла олії тощо.

01.11.2010 між ТОВ «Сана Груп»(перевізник) та ТОВ «Компанія Галаксі»(замовник) укладено господарський договір про надання послуг, відповідно до якого перевізник надав замовнику послуги з перевезення.

ТОВ «Компанія Галаксі»у вересні 2010 року також укладено усний договір із ТОВ «Косметік»про надання останнім послуг із перевезення першому.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія Галаксі»з питань фінансово-господарських відносин ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «САНА Групп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметік», ТОВ «Андрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «Дах майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Легран»за період з 01.01.2008 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт № 6602/2307/33738180 від 13.10.2011.

Відповідно до висновків Акта перевірки, позивачем, в порушення вимог підпунктів 7.2.3., 7.2.6. пункту 7.2, підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин); пункту 198.1 статті 198, п. п. 201.1, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, занижено суму податку на додану вартість у розмірі 45840,00 грн.

Вказані порушення відповідач обґрунтовує тим, що позивачем протиправно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «САНА Групп»та ТОВ «Косметік».

Згідно Акту перевірки вбачається, що відповідач не визнає суми податку на додану вартість, віднесенні позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період з вищевказаними контрагентами, тому що відповідно до свідчень директорів цих контрагентів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 діяльність підприємств спрямована на укладення нікчемних, недійсних правочинів.

На підставі викладеного, відповідачем сформульовано висновок, що суми податку на додану вартість, протиправно віднесенні позивачем до складу податкового кредиту за господарськими операціями з зазначеними контрагентами.

01.11.2011 відповідачем на підставі Акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003012307/50140, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52954,50 грн., в т.ч. 45840,00 грн. основного платежу та 7114,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до п.1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вказаний Закон визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції податкові накладні за договірними відносинами позивача з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «САНА Групп»та ТОВ «Косметік», оформлені у відповідності до п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2., п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім цього, відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на момент видачі на адресу позивача податкових накладних ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «САНА Групп» та ТОВ «Косметік»були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що мали відповідні свідоцтва, з Реєстру виключені не були, а отже мали право складати податкові накладні.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем дотримано усіх, передбачених Законами України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств»передумов для формування податкового кредиту та валових витрат.

З 01 січня 2011 року почав діяти Податковий кодекс України, норми якого є аналогічними нормам Закону 168 в частині регулювання суспільних відносин в сфері оподаткування платників податків податком на додану вартість.

У відповідності до п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6ст. 198 ПК України у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Податкові накладні, виписані ТОВ «РМА-Груп»та ТОВ «САНА Групп», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у 2011 році містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010.

На час виписки податкових накладних ТОВ «РМА-Груп»та ТОВ «САНА Групп»були зареєстрованими платниками податку на додану вартість та мали свідоцтва платника такого податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «Компанія Галаксі»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «РМА-Груп»та ТОВ «САНА Групп»у 2011 року підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій базуються лише на свідченнях директорів контрагентів, що само по собі є недостатніми для можливості констатувати відсутність продажу послуг в реальності.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 26.06.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.