Ухвала суду № 24949962, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1940/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Киш С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення до Державної виконавчої служби України про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №30681438 від 12.01.2012 та ВП №30679573 від 12.01.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 11.08.2011 у справі № 2а- 6786/11/2670 за позовом ОСОБА_2 до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, третя особа - Голова Національної ради з питань телебаченні і радіомовлення Шевченко Віталій Федорович, про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено частково.

22.09.2011 Окружним адміністративним судом міста Києва були видані виконавчі листи по примусовому виконанню постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2011 у справі №2а-6786/11/2670 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кадрів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 20.05.2008та в частині зобовязання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.

01.09.2011 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2011.

12.01.2012 за заявою про примусове виконання від 11.01.2012 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 30681438 про примусове виконання виконавчого листа № 2а-6786/11/2670 виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 22.09.2011 про зобов'язання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць та ВП № 30679573 про примусове виконання виконавчого листа № 2а-6786/11/2670 виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 22.09.2011 про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кадрів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 20.05.2008.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 17 зазначеного Закону, встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частинами першою та другою статті 25 зазначеного Закону, встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, на державного виконавця покладається обов'язок прийняти виконавчий документ, до яких, зокрема, відноситься виконавчий лист суду, і за заявою стягувача відкрити протягом 3 днів виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відмовити у відкритті виконавчого провадження державний виконавець має право тільки за наявності підстав вичерпний перелік яких встановлений частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заперечується факт відповідності виконавчих документів на підставі яких було відкрито виконавче провадження №30681438 та №30679573 вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», як і те, що вони були пред'явленні до виконання у встановлений строк та до відповідного органу державної виконавчої служби, однак зазначається про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження з огляду на те, що ним було подано заяву про роз'яснення судового рішення.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Виходячи з вищевикладеного, заява про роз'яснення судового рішення не перешкоджає відкриттю виконавчого провадження та не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Повний текст виготовлено 19.06.2012р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.