Ухвала суду № 24948496, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16753/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Данилової М.В., Оксененка О.М., Петриченко Ю.П., представника апелянта -Рабчуна Р.О., представника відповідача -Кожем'яка М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.04.2011 року № 0002232305, яким до ТОВ «ЕКО»застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 729,71 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.03.2011 року, на підставі Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Податкового кодексу України, Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, відповідно направлень від 14.03.2011 року № 25, № 26, службовими особами Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції було проведено перевірку господарської одиниці позивача -магазин «ЕКО», розташованого за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/14.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено відсутність податкових накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів на товар за місцем зберігання або за місцем реалізації на загальну суму 862,37 грн. та виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, яка склала 4,97 грн.

За результатами проведеної перевірки Бориспільської ОДПІ було складено акт від 25.03.2011 року (реєстраційний номер 0172/26/50/23/32104254) (а.с. 41-43), на підставі якого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2011 року № 0002232305 про застосування до ТОВ «ЕКО»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 729,71 грн. (а.с. 10).

Позивач не погоджуючись з вищевказаним рішенням звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про його скасування.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР).

Згідно п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Положенням ст. 2 Закону № 996-XIV передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно частин 1, 3, 5 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

З акту перевірки вбачається, що на момент проведення перевірки позивачем реалізовувалися вино «Цинандалі» біле сухе 0,75 л. / ТОВ «Винна Компанія ШУМИ»Грузи в кількості 7 пляшок пачок по ціні 67,31 грн. за пляшку на загальну суму 471,17 грн. та вино «Цинандалі»біле сухе (мат. пляшка 0,75 л.) /Кахеті-К/ в кількості 8 пляшок пачок по ціні 48,90 грн. за пляшку на загальну суму 391,20 грн.

Накладні (документи), які підтверджують факт надходження вищевказаних товарів до магазину «ЕКО», розташованого за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/14, під час перевірки були відсутні та до перевірки не надавалися.

При цьому, апелянт зазначає, що заступником директора ТОВ «ЕКО»Коваленко І.Д. були надані пояснення, з яких вбачається, що накладні на товар відсутні, а знаходяться в центральному офісі ТОВ «ЕКО», оскільки згідно з обліковою політикою ТОВ «ЕКО»магазини ТОВ «ЕКО»є структурними підрозділами, не виділені на окремий баланс і не ведуть окремого бухгалтерського обліку, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

На підтвердження того, що позивачем вівся облік товарів за місцем зберігання та реалізації, позивачем в суді першої інстанції були надані видаткові та товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв. Проте, колегія суддів не бере до уваги дані документи, оскільки вказані видаткові накладні на вищевказаний товар та накладні на переміщення алкогольних напоїв ні під час перевірки ні під час оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.04.2011 року № 0002232305 надані не були.

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), зокрема, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірах 1 гривні за порушення вчинене вперше; у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) за порушення вчинене вдруге та за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

З акту перевірки вбачається, що на момент проведення перевірки було встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів зазначеної в денному Х-звіті РРО на суму 4,97 грн.

Факт невідповідності готівкових коштів підтверджується Х-звітом РРО від 14.03.2011 року (а.с. 47) та підтвердженням фактичної наявності коштів, підписаного заступником директора ТОВ «ЕКО»(а.с. 44).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.04.2011 року № 0002232305, яким до ТОВ «ЕКО»застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 729,71 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Оксененко О.М.

2 Повний текст ухвали складено та підписано -18.06.12р.