Ухвала суду № 24946095, 13.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р.Справа № 2-а-14220/09/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона про визнання недійсним рішення та за зустрічним позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона до Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»про стягнення фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

19.11.2009 року Міське комунальне підприємство «Херсонелектротранс»звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона про визнання недійсним рішення №133 від 31.07.2009 року.

04.12.2009 року Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона звернулося до суду з позовом до Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»про стягнення фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 104 178,14 грн., з яких - 89 379,09 грн. - фінансові санкції та 14781,5 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 04.12.2009 року провадження у справі було відкрито та ухвалою суду від 16.03.2009 року справи №2-а-14220/09/2170 та №2-а-14625/09/2170 були об'єднані в одне провадження.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у задоволенні адміністративного позову МКП «Херсонелектротранс»- відмовлено.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Херсона - задоволено. Стягнуто з Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»(м.Херсон, вул.Залаегерсег,12, р/р 35438003002413 УДК в Херсонській області, МФО 852010, код ОКПО 03328635) борг у розмірі 89 397 грн. 09 коп. та нараховану пеню у розмірі 14 781 грн. 05коп. за період з 20.03.2009р. по 20.07.2009р., а всього в сумі 104 178 грн. 14 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона (м.Херсон, вул.Перекопська,166, р/р 256063071212 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, код 21294862).

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник МКП «Херсонелектротранс»подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30.04.2009 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги підприємства в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

31 липня 2009 року начальником Управління ПФУ в Дніпровському районі м. Херсона винесено Рішення №133 про застосування до МКП «Херсонелектротранс»фінансових санкцій та нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду (а.с.6).

Вказане рішення застосовано в зв'язку з тим, що МКП «Херсонелектротранс», як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в Управлінні ПФУ в Дніпровському районі м.Херсона. Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058, страхувальник, т.б. в даному випадку МКП «Херсонелектротранс», зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у порядку та за формою, встановленими Пенсійним Фондом.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що надсилаючи вимогу про сплату боргу, пенсійний фонд діяв на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому, сума боргу була розрахована правильно, у зв'язку з чим, вона підлягає безумовному стягненню

Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх правильними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»(затв. Постановою Правління ПФ України №21-1 від 19.12.2003р.), страхові внески обчислюються платниками щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу). Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками самостійно шляхом перерахування безготівкових рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно п.5 ст. 106 цього ж Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

- якщо страхувальник має на кінець звітного базового період недоїмку зі сплати

страхових внесків;

- якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати

фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Таким чином, уважно дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги вищезазначене, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про те, відповідач за 1-м позовом (т.б. УПФ) правильно розрахував суму заборгованості апелянта по страховим внескам (яка фактично сторонами не заперечується і не оспорюється) і, надсилаючи вимогу про її сплату, діяв відповідно до Закону та в межах своїх повноважень, що і було вірно встановлено судом першої інстанції.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування»встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До того ж, ще слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»- залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.