Ухвала суду № 24946083, 06.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 р.Справа № 2-а-8721/08/1570

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Коваленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції та Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2008 року ВАТ (нині ПрАТ) «Українське Дунайське пароплавство»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції та ГУ Державного казначейства України в Одеській області і, з урахуванням уточнень, просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000902304/0 від 16.07.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень, квітень, травень та липень 2007 року на загальну суму 412407 грн.;

- зобов'язати Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію надати ГУ Державного казначейства України в Одеській області висновок за січень, квітень, травень та липень 2007 року із зазначенням суми податку на додану вартість у загальному розмірі 412407 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»шляхом перерахування на розрахунковий рахунок №2600801531105 в Укрсімбанку в м. Ізмаїлі, МФО 328629, ЄДРПОУ 01125821;

- зобов'язати ГУ Державного казначейства України в Одеській області перерахувати суму ПДВ у загальному розмірі 412407 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України, на користь ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»на підставі наданого Ізмаїльською ОДПІ висновку та отриманого з Державного казначейства України реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, до якого включено ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року адміністративний позов ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000902304/0 від 16.07.2008 року Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень, квітень, травень та липень 2007 року на загальну суму 412407 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 412407 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок №2600801531105 в Укрсімбанку в м. Ізмаїлі, МФО 328629, ЄДРПОУ 01125821.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція 30.11.2009р. та Ізмаїльська міжрайонна прокуратура Одеської області 04.12.2009 р. подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просять скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2009 року, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представників відповідача та прокуратури в підтримку апеляційних скарг, виступ представника позивача, який заперечував проти їх задоволення та перевіривши матеріали і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачем - ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» були подані до Ізмаїльської ОДПІ декларації з податку на додану вартість за січень, квітень, травень та липень 2007 року, а саме:

- податкова декларація з ПДВ за січень 2007р., відповідно до якої, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за січень 2007 року, складає 849 577 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за квітень 2007р., відповідно до якої, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за квітень 2007 року, складає 928 846 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за травень 2007р., відповідно до якої, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за травень 2007 року, складає 1 110 109 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за липень 2007р., відповідно до якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2007 року, складає 1 202 291 грн.

У зв'язку із подачею вказаних декларацій, працівниками Ізмаїльської ОДПІ в період з 28.03.2007 року по 09.04.2007 року було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2007 року, за результатами якої, 13.04.2007 року було складено довідку №0102/2304/01125821, в якій зазначено, що в ході цієї перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму 203 672, що пов'язано з неотриманням відповідей по ланцюгам до виробників.

В період з 02.07.2007 року по 13.07.2007 року працівниками Ізмаїльської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2007 року.

За результатами вказаної перевірки 16.07.2007 року було складено акт №01092304/01125821, яким встановлено порушення з боку позивача п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством ніби то завищена сума бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на суму 484 706 грн.

В період з 27.07.2007 року по 09.08.2007 року працівниками Ізмаїльської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2007 року, за результатами якої, 16.08.2007 року складено акт №01192304/01125821, яким встановлено порушення з боку позивача п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством завищена сума бюджетного відшкодування за травень 2007 року на суму 489 775 грн.

В період з 10.10.2007 року по 19.10.2007 року працівниками Ізмаїльської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2007 року.

За результатами даної перевірки 23.10.2007 року складено акт №01492304/01125821, яким встановлено порушення з боку позивача п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством завищена сума бюджетного відшкодування у розмірі 613 306 грн.

В період з 07.07.2008 року по 11.07.2008 року працівниками Ізмаїльської ОДПІ було проведено ще одну невиїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за січень, квітень, травень і липень 2007 року.

За результатами даної перевірки 11.07.2008 року було складено акт №2304/01125821, яким встановлено, що відповідно до п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємство не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 412 407 грн. (т.б. січень 2007 року -32 498 грн., квітень 2007 року -76 593 грн., травень 2007 року -116 667 грн., липень 2007 року -186 649 грн.).

На підставі встановлених в ході проведення перевірки порушень, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.07.2008 року №0000902304/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, квітень, травень, липень 2007 року на суму 412 407 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд 1-ї інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а представники ДПІ, в свою чергу, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довели належними і беззаперечними доказами фіктивність (безтоварність) укладених угод та факт невиконання своїх зобов'язань перед бюджетом контрагентів, за яких позивач ніякої відповідальності нести не може.

Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими і правильними, з огляду на наступне.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені приписами діючого на той час Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97. таким чином. саме нормами зазначеного Закону регулюються усі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997р., сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 цього ж Закону №168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до с податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з п.п.7.8.1 п 7.8 ст.7 вказаного Закону, податковим періодом є календарний місяць.

У відповідності до вимог п.7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як слідує з приписів п.7.7.5, п.7.7 ст.7 цього ж Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушені норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірне нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначень суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України №209 від 02.07.1997р., відшкодування ПДВ із бюджету здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду. Зазначені висновки податкові органи зобов'язані направити у відділення Держказначейства по місцезнаходженню платника податків за п'ять днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ.

В подальшому, як вбачається зі змісту п.7.7.6. п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ», на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом 5 (п'яти) операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та пояснень сторін, наявність у позивача права на бюджетне відшкодування у відповідних сумах відповідачем фактично не заперечується, спірним є лише факт підтвердження зазначених сум.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаного вище діючого на той час законодавства, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою ПДВ, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками проведених перевірок - або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Отже, уважно дослідивши матеріали справи та, з урахуванням пояснень сторін, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що податковим органом вищезазначені вимоги Закону №168/97 були фактично проігноровані і після 4-х виїзних позапланових перевірок (довідка від 13.04.2007р., акти від 16.07.2007р, 16.08.2007р. і 23.10.2007р.), які фактично не виявили ніяких грубих порушень при нарахуванні сум бюджетного відшкодування з ПДВ, відповідачем, без будь-яких законних підстав, знову була проведена ще одна невиїзна документальна перевірка (акт від 11.07.2008р.) по вже перевіреним звітнім періодам, в ході якої, теж безпідставно та в порушення вимог ст.20 ЗУ «Про систему оподаткування»і ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», фактично були проведені «зустрічні»перевірки усіх контрагентів безпосередніх контрагентів позивача по всьому ланцюгу, які, в свою чергу, на думку суду 2-ї інстанції, також беззаперечно не підтвердили фіктивність господарських операцій або несплату до бюджету сум ПДВ.

При цьому, слід зазначити, що як вбачається із п.1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., «Довідка»- це службовий документ, який підтверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Аналогічне визначення терміну «довідка»міститься і в п.1.4.5 Наказі ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».

Отже, за таких обставин, судова колегія, дослідивши висновки, викладені у спірному Акті перевірки ДПІ від 11.07.2008 року, а також вищезазначене спірне податкове повідомлення-рішення №0000902304/0 від 16.07.2008 року, теж, як і суд 1-ї інстанції, вважає їх протиправними, з наступних підстав.

Так, в акті невиїзної документальної перевірки від 11.07.2008 року №2304/01125821 зазначено, що в ході проведення попередніх позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з ПДВ за січень, квітень, травень та липень 2007 року ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», відповідачем (т.б. Ізмаїльською ОДПІ) було надіслано запити на проведення зустрічних перевірок щодо отримання товарів, послуг від ТОВ «Морпромсервіс», ТОВ «Морське постачання та сервіс», ТОВ «Фірма Дінекс», ПП «Інтерсервіс Груп», ПП «Інтермет»по податковим накладним, зарахованим до складу податкового кредиту.

Згідно отриманих відповідей по зустрічних перевірках ТОВ «Морпромсервіс», ТОВ «Морське постачання та сервіс», ТОВ «Фірма Дінекс», ПП «Інтерсервіс Груп», ПП «Інтермет», описаних в акті перевірки від 11.07.2008р., судами обох інстанцій встановлене наступне.

По податковому кредиту грудня 2006 року, бюджетне відшкодування за січень 2007 року за результатами зустрічної перевірки безпосереднього контрагента позивача - ТОВ «Фірма Дінекс»(з загальної суми ПДВ 46877 грн. бере участь у бюджетному відшкодуванні 32498 грн.) було встановлено, що ТОВ «Фірма Дінекс»не є виробником або імпортером товару (послуг), а виступає в якості одного із постачальників (продавців) у ланцюгу постачання від виробника до споживача. Так, по ланцюгу взаємовідносин від одного постачальника до іншого, які не є виробниками (імпортерами), було з'ясовано, що одним з постачальників ТОВ «Фірма Дінекс»є ПП «Інтегра», яке з січня 2006 року не звітує та у нього анульовано свідоцтво платника ПДВ (а.с.189-202).

По податковому кредиту березня 2007 року, бюджетне відшкодування за квітень 2007 року при проведенні виїзної позапланованої перевірки відокремленого структурного Кілійського суднобудівного-судноремонтного заводу ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2007 року був направлений запит на проведення перевірки ПП «Інтерсервіс Груп»на суму ПДВ - 76593 грн. В результаті проведеної перевірки з'ясовано, що вказане підприємство не є виробником або імпортером товарів (послуг), а є одним з постачальників (продавців) у ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача. Так, по ланцюгу взаємовідносин від одного постачальника до іншого, було з'ясовано, що один з них, а саме, ТОВ «Муніципальний союз»за своєю юридичною адресою не знаходиться і його фактична адреса невідома (а.с.187-188 т.1).

По податковому кредиту квітня 2007 року, бюджетне відшкодування за травень 2007 при проведенні виїзної позапланової перевірки відокремленого структурного підрозділу Кілійського суднобудівного-судноремонтного заводу ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2007 року було направлено лист-запит на проведення зустрічної перевірки ПП «Інтермет»до ДПІ у Печерському районі м. Києва на суму ПДВ 116667 грн., на який, в свою чергу, була отримана відповідь про постачальника ПП «Інтермет»- ТОВ «АВС-Спектр», яке зареєстроване ДПІ у Кіровському районі м.Донецька, від якої отримана відповідь про підтвердження взаємовідносин між ПП «Інтермет»та ТОВ «АВС-Спектр», але на підприємстві відсутні документи про постачальника ТОВ «АВС-Спектр». На повторні запити Кілійського відділення Ізмаїльської ОДПІ була отримана відповідь від ДПІ у Кіровському районі м.Донецька про відсутність документів від постачальника та неможливості, відповідно, надати інформацію (а.с.179-186, т.1).

По податковому кредиту червня 2007 року, бюджетне відшкодування за липень 2007 при проведенні виїзної позапланової перевірки відокремленого структурного підрозділу Кілійського суднобудівного-судноремонтного заводу ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 року до ДПІ у Приморському районі м. Одеса було надано запит про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Морпромсервіс». В результаті якої з'ясовано, що вказане підприємство не є виробником чи імпортером товарів (послуг), а є одним з постачальників (продавців) у ланцюгу постачання. Так, по ланцюгу взаємовідносин від одного постачальника до іншого, було з'ясовано, що один з них, а саме, ПП «Стіл Глорія», на адресу якого було направлено письмовий запит, який повернувся з відміткою «не зареєстровано». Також до ДПІ у Приморському районі м. Одеса було надіслано запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Морське постачання та сервіс»(в бюджетному відшкодуванні бере участь 112475 грн.), на який була отримана відповідь, що ТОВ «Морське постачання та сервіс»є продавцем, а не виробником чи імпортером товарів, послуг.

Також, в ході зустрічних перевірок було встановлено, що в цьому ланцюгу один з продавців, а саме ПП «Лугас-Прод»- ліквідовано за рішенням суду, але з якої саме дати та чи були внесені ці відомості до ЄДР на момент здійснення, на думку ДПІ спірних, господарських операцій, не зазначено (а.с.203-224 т.1).

Але, разом з тим, з матеріалів справи та наданих представником позивача первинних документів встановлено, що ВАТ (нині ПрАТ) «Українське Дунайське пароплавство»по всіх укладених в перевіряємі періоди угодах зі своїми безпосередніми контрагентами повністю сплатило усі необхідні суми ПДВ в ціні придбаного товару, а останні, в свою чергу, вказані господарські операції відобразили в своїй податковій звітності.

До того ж, позивачем в ході розгляду справи судами 1-ї та 2-ї інстанції, також були надані усі необхідні документи та представлені належні докази (договори, агентські і додаткові угоди, податкові, видаткові і приходні накладні, платіжні доручення та інш.), які беззаперечно підтверджують реальність та товарність вказаних господарських операцій.

Окрім того, при цьому ще слід звернути увагу і на той факт, що відповідачем (т.б. податковим органом) було неодноразово проведено зустрічні перевірки по перевіряємим у позивача періодам і безпосередніх контрагентів позивача, а саме - ТОВ «Морпромсервіс»і ТОВ «Фірма Дінекс», за результатами яких були складені відповідні довідки (а не акти) про відсутність у цих підприємств будь яких порушень податкового законодавства у взаємовідносинах з ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»(т.1 а.с.169,172,189).

Також, судова колегія вважає за необхідне вказати, що згідно із ст.61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто, в даному конкретному випадку, позивач не може відповідати за дії (чи бездіяльність) 3-х осіб у другій, третій чи четвертій ланках ланцюга постачання товару, безпосередньо з якими, в свою чергу, він ніяких господарських взаємовідносин не мав взагалі.

Ще слід зазначити і про те, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість»право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, як і не може бути необхідною умовою бюджетного відшкодування сплата сум ПДВ до бюджету всіма контрагента позивача.

Як вже вказувалося вище, відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону, якими в даному випадку і були ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»та його безпосередні контрагенти на момент здійснення зазначених господарських операцій, що не оспорював в судовому засіданні представник ОДПІ.

До того ж, слід зазначити, що згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаєтьсяпокупцю, а копія - залишається у продавця товарів (робіт, послуг). При цьому, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до зазначених вище норм Закону, позивач, реально сплативши вказані вище суми ПДВ в ціні придбаних товарів і маючи у наявності усі належним чином оформлені податкові накладні, правомірно відніс до свого податкового кредиту ПДВ по вищезазначеним господарськім операціям, за рахунок яких, у позивача і виникло від'ємне значення ПДВ за вказані періоди.

Крім того, слід вказати, що в ході розгляду справи в суді 1-ї та 2-ї інстанції, представниками відповідача (ДПІ), в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, так і не було надано суду належних доказів визнання нечинними або недійсними (фіктивними) зазначених вище договорів, укладених між позивачем та його безпосередніми контрагентами (товарність яких ДПІ не оспорює), а також безперечних доказів того, що на момент здійснення зазначених цих господарських операцій вказані підприємства (т.б. постачальники контрагента) не були платниками ПДВ або були реально ліквідовані та виключені з ЄДР. Не містить таких доказів і Акт спірної (додаткової) перевірки від 11.07.2008 року, а також таких даних не має і в матеріалах справи.

До того ж, ще раз слід зазначити, що дійсність вказаних договорів, їх реальне виконання сторонами, а також сплата позивачем і його безпосередніми контрагентами ПДВ в ціні товару, повністю підтверджується наявними в матеріалах справи численними первинними документами.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачем та вказаними вище його безпосередніми контрагентами були дотримані усі вимоги встановлені ст.203 ЦК України і ці сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, ще раз слід зазначити, що ці договори між вищевказаними сторонами, реально виконані і до цього часу ні ким не оскаржені та не визнані в судовому порядку недійсними. Також, не має в матеріалах справи і відомостей про порушення за даними фактами або відносно посадових осіб цих підприємств кримінальних справ.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтереси держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення.

З урахуванням зазначеного та на підставі встановлених в судових засіданнях фактичних даних (обставин), колегія суддів приходить до висновку про те, що приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення №0000902304/0 від 16.07.2008 року - про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень, квітень, травень та липень 2007 року на загальну суму 412 407 грн., податкова інспекція діяла не на підставі закону та необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття законного рішення, зв'язку з чим, позовні вимоги про скасування цього рішення ДПІ дійсно підлягають задоволенню, а заявлена у позові сума -стягненню на користь позивача.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними і посилання ДПІ в спірному Акті перевірки на неможливість перевірки обсягів сплати ПДВ до бюджету зазначеними вище контрагентами безпосереднього контрагента позивача в попередніх ланцюгах, як на підставу зменшення підприємству бюджетного відшкодування, оскільки, відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», право платника ПДВ на включення до свого податкового кредиту ПДВ, сплаченого таким платником податку у ціні придбаних ним товарів чи послуг, залежить від сплати цих сум до бюджету.

Крім того, також слід зазначити, що згідно з цим Законом, право такого платника на бюджетне відшкодування цього податку не залежить від результатів господарської діяльності його контрагентів, їх бухгалтерського обліку, від нарахування та сплати ними до бюджету ПДВ за результатами їх господарської діяльності, і навіть якщо такі контрагенти не виконали свої зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне за собою відповідальність і негативні наслідки саме до таких контрагентів.

Таким чином, жодна норма Закону України №168/97-ВР не вимагає від платника податків контролювати сплату своїми контрагентами (та іншими контрагентами по ланцюгу) до бюджету ПДВ та правильного ведення ними бухгалтерського і податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює виключно податкова служба.

Відповідно до вимог ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач же, який є суб'єктом владних повноважень, в даному конкретному випадку, свою позицію судам 1-ї та 2-ї інстанцій не довів та належним чином її не обґрунтував.

Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що при здійсненні спірних перевірок і при ухваленні оскаржуваного податкового повідомлень-рішень відповідач діяв з порушенням діючого законодавства та не в межах наданих повноважень, правомірність своїх дій та рішень не довів, в зв'язку із чим, у суду 1-ї інстанції були усі законні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду -без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, відповідно до ст.200 КАС України, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, залишає апеляційні скарги відповідача та Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області - без задоволення, а оскаржувану постанову Одеського окружного адміністративного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції та Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.