Рішення № 24945061, 14.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2012 р. Справа № 5023/107/11

вх. № 107/11

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Жельне С.Ч.

суддя Лаврова Л.С.

суддя Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Лубченко Є.М. посвідчення № 862 від 13.07.2011р.;

позивача - не з"явився;

3-й особи - на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 за дов. б/н від 14.04.11 року;

відповідача - ОСОБА_2, дов № 5/1 від 05.01.2009 року, Крутієв Ю.В., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строні позивача - ДП "Благодатне", с.Благодатне

до ТОВ "ВС Благодатний", с. Благодатне

про повернення ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Військовий прокурор Харківського гарнізону в позові, заявленому в інтересах держави в особі Міністерства оборони України просить суд зобов"язати ТОВ "ВС Благодатний" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку 4671 га, прийняту від Державного підприємства Мністерства оборони України "Благодатне" за актом прийому-передачі від 31.03.2008 року вартістю 55 697 169,78 грн. В позовній заяві вказується, що земельна ділянка передавалась за договором на використання земель №8 від 25.04.07 р., укладеним між Військовим радгоспом "Благодатний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2011р. у зв"язку зі складністю призначено колегіальний розгляд справи №5023/107/11.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області №5023/107/11 від 09.02.2011р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Лаврова Л.С., Тихий П.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2012р. залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Благодатне" (код в ЄДРПОУ 22994509, с. Благодатне, вул. Жовтнева, 16, 63461).

22.02.2011р. на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява військової прокуратури Харківського гарнізону (вх.№3300) про зупинення провадження у справі №5023/107/11 до закінченням розгляду пов"язаною з нею справи №15/376-08.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2011р. задоволено заяву прокуратури про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2011р. поновлено провадження у справі у зв"язку з закінченням розгляду справи №15/376-08.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2011р. задоволено клопотання прокурора про продовження строку розгялду справи №5023/107/11 на 15 днів, провадження по справі зупинене до набрання законної сили рішенням по справі №5023/5672/11.

11.04.2012р. на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання вих.№24-1645вих-12 від 10.04.2012р. Військової прокуратури Харківського гарнізону (вх.№3759) про поновлення провадження у справі №5023/107/11 з копією постанови Вищого господарського суду України від 01.03.2012р. по справі №5023/5672/11.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 16.05.2012р. змінено склад судової колегії по справі №5023/107/11 у зв"язку з обранням судді Тихого П.В. на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Лаврова Л.С., Присяжнюк О.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2012р. поновлене првадження у справі №5023/107/11 рпозгляд справи призначено на 29.05.2012р. об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2012р. розгляд справи відкладено на 14.06.2012р. об 11:00.

У судове засідання призначене на 14.06.2012р. представник прокуратури з"явився просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні свого представника, причини його неявки суду не повідомив, про дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судове засідання з"явився, проти задоволення позовних вимог заперечує, подав 11.06.2012р. через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх.№7045) у якому вказує, що Міністерство оборони України не є власником чи постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, у зв"язку з чим на думку третьої особи відсутній предмет спору, а справа підлягає припиненню првадженням.

Представник відповідача у судове засідання з"явився, проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні, подав 11.06.2012р. через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх.№7046) у якому вказує, що спірна земельна ділянка із користування третьої особи на стороні позивача не вилучалась, співний акт не складався та не підписувався посадовими особами відповідача, також 14.06.2012р. через канцелярію суду надав клопотання (вх.№7451) про залучення до матеріалів справи копії рішення по справі №5023/5158/11 від 04.08.2011р. Вказане клопотання розглянуте судом та долучено до матеріалів справи.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення прокурора, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

25.04.07р. між Військовим радгоспом „Благодатний" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „ВС Благодатний" (виконавець) був укладений договір №8 на використання земель (далі - Договір), до якого в подальшому були укладені Додаткові угоди №1 від 25.04.08р. та №2 від 12.03.10р.

Відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 Договору (з урахуванням внесених Додатковими угодами змін) відповідач приймає від Військового радгоспу «Благодатний»землі, що перебувають у нього в постійному користуванні згідно акту на право постійного користування серія ХР-12-00-002658 площею 4671 га, в тому числі 410 га площі для заготовки сіна природних трав. Відповідач здійснює власними або силами третіх осіб обробку земель, сів та збирання зернових, олійних культур, а також заготовку сіна природних трав.

Згідно п.п.п. 2.1.1. п.п. 2.1., 2.2 п. 2 Договору (з урахуванням внесених Додатковими угодами змін) позивач зобов'язується надати відповідачу доступ до своїх ділянок землі для проведення сільськогосподарських робіт, а відповідач зобов'язується проводити своїми силами обробку земель, посів та збирання зернових, олійних і кормових культур на виділених позивачем ділянках.

Підпунктом 3.4. пункту 3 Договору (з урахуванням внесених Додатковими угодами змін) передбачено, що відповідач зобов'язується за використання землі погасити кредиторську заборгованість позивача, відповідно до графіку погашення заборгованості (додаток № 1 до договору).

Згідно п.3.6. Договору (з урахуванням внесених Додатковими угодами змін), відповідач зобов"язався, крім обумовлених умовами цього договору графіка виплат, погасити заборгованість із заробітної плати, здійснювати фінансування на господарські потреби для забезпечення життєдіяльності, забезпечення газом і енергією позивача не забороненим законодавством України способом.

У підпункті 7.2. пункту 7 договору сторони погодили строк дії договору - з 01.09.2007р. по 01.09.2027р.

Умовами договору на використання земель №8 від 25.04.2007р. передача земельної ділянки не передбачалась. Згідно п. 2. Договору Військовий радгосп «Благодатний» брав на себе зобов'язання надати TOB «BС Благодатний» доступ до земель підприємства та виділити площадки для розміщення техніки та автотранспорту.

Актом прийому-передачі від 31 березня 2008 року підписаними між Військовим радгоспом «Благодатний», з посиланням на договір №8 від 27 квітня 2007 року, здійснено передачу TOB «BС Благодатний» земельної ділянки площею 4671 га (4261 га пахотних земель та 410 га природних сінокосів).

Відповідно до наказу Міністра оборони України №373 від 24.07.2008р. "Про перейменування Військового радгоспу "Благодатний" у Державне підприємство "Благодатне" та затвердження його Статуту в новій редакції" перейменовано Військовий радгосп "Благодатний" (код в ЄДРПОУ 22994509) у Державне підприємство "Благодатне". Встановлено, що Державне підприємство "Благодатне" є правонаступником усіх прав та обов"язків військового радгоспу "Благодатний".

Статтею 77 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Зазначену земельну ділянку Державному підприємству «Благодатне» було надано у користування відповідно до Державного акту серія ХР-12-00-002658 згідно з рішенням Готвальдовської районної ради від 3 квітня 1990 року № 97.

Відповідно до Статуту державного підприємства Міністерства оборони «Благодатне», затвердженого наказом Міністра оборони України № 372 від 24 липня 2008 року зазначене підприємство засноване на державній власності, діє як державне унітарне комерційне підприємство, належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Підприємство створене уповноваженим органом з метою одержання прибутку, виконання державного замовлення Міністерства оборони України, з виробництва сільськогосподарської продукції та тваринництва, замовлень сторонніх організацій, юридичних і фізичних осіб України та інших держав з виробництва продукції (робіт, послуг) для потреб національної економіки; іншої діяльності, яка не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. З Статуту, підприємство є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації (свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької-юридичної особи серія А01 № 111351).

Згідно ст. 4 Статуту майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарчого відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном з обмеженням правомочності розпорядження щодо основних фондів за згодою Уповноваженого органу управління у випадках передбачених законодавством України.

Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів і нерухоме майно підприємство має право відповідно до вимог законодавства України, Статуту та інших актів, що регулюють діяльність підприємства, лише за попередньою згодою Уповноваженого орган управління, на конкурсних засадах.

За вимогами п. 7.1. Статуту, функції управління майном, що є загальнодержавною власністю, здійснює Уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього повноважень, тобто Міністерство оборони України.

Згідно ст.92 Земельного кодексу України (в редакції станом на 25.04.07р.), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

При цьому суд зазначає, що право постійного користування земельними ділянками є специфічним речовим правом. Воно характеризується обмеженим суб"єктно-об"єктним складом: об"єктом права постійного користування можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності; суб"єктами можуть бути лише юридичні особи, засновані на державній або комунальній власності та громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Правова сутність права постійного користування земельною ділянкою передбачає використання земельної ділянки особою, якій вона передана у постійне користування, що, відповідно, унеможливлює передачу цієї земельної ділянки у користування іншій особі.

Права землекористувачів визначені ст..95 Земельного кодексу України (в редакції станом на 25.04.07р.), якою передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Ані наведені вище, ані інші положення чинного законодавства України, якими врегульовано право постійного користування земельною ділянкою, не надають особі, яка використовує земельну ділянку на праві постійного користування, повноважень щодо передачі такої земельної ділянки іншим особам.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2011р. по справі №5023/5672/11 (н.р.№15/376-08) залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2012р. визнано недійсним договір на використання земель №8 від 25.04.07р., укладений між Військовим радгоспом "Благодатний" (63461, Харківська область, Зміївський район, с.Благодатне, код 22994509) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" (63461, Харківська область, Зміївський район, с.Благодатне, код 34713214).

Відповідно до ч. 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначено в статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В матеріалах справи відсутні документи в підтвердження правомірності користування спірними земельними ділянками на час розгляду справи з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний", також ним не надано доказів повернення вказаних земельних ділянок Державному підприємству Міністерства оборони України "Благодатне".

Таким чином, оскільки Договір на використання земель №8 від 25.04.07р., укладений між Військовим радгоспом "Благодатний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" було визнано в судовому порядку недійсним, а Акт прийому-передачі від 31 березня 2008 року підписаний між Військовим радгоспом «Благодатний», з посиланням на договір на використання земель №8 від 27 квітня 2007 року, за яким здійснено передачу TOB "ВС Благодатний» земельної ділянки площею 4671 га (4261 га пахотних земель та 410 га природних сінокосів) було підписано з суттєвими порушеннями законодавства України, що зумовили вибуття у законного власника - Держави зазначених в Акті земельних ділянок колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування реституції шляхом зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС БЛАГОДАТНИЙ" повернути земельну ділянку загальною площею 4671 га, у т.ч.: 4261 га пахотних земель та 410 га природних сінокосів, прийняту від Державного підприємства "БЛАГОДАТНЕ" згідно з Актом прийому-передачі від 31.03.2008р. Міністерству Оборони України в особі Державного підприємства "БЛАГОДАТНЕ" на підставі складання відповідного акту приймання-передачі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити повністю.

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС БЛАГОДАТНИЙ" (63461, Харківська обл., Зміївський район, сел. Благодатне, вул. Жовтнева, буд. 16, код в ЄДРПОУ 34713214, п/р 26004303730130 у філії ПІБ с.Комсомольське, МФО 351210) повернути земельну ділянку загальною площею 4671 га, у т.ч.: 4261 га пахотних земель та 410 га природних сінокосів, прийняту від Державного підприємства "БЛАГОДАТНЕ" згідно з Актом прийому-передачі від 31.03.2008р. Міністерству Оборони України (03168, м.Київ, просп. Повітрофлотський, буд.6, код в ЄДРПОУ 00034022) в особі Державного підприємства "БЛАГОДАТНЕ" (63461, Харківська обл., Зміївський район, сел. Благодатне, вул. Жовтнева, буд. 16, код в ЄДРПОУ 22994509, ) шляхом складання у місячний строк з дати набрання даним рішенням законної сили відповідного акту приймання-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС БЛАГОДАТНИЙ" (63461, Харківська обл., Зміївський район, сел. Благодатне, вул. Жовтнева, буд. 16, код в ЄДРПОУ 34713214, п/р 26004303730130 у філії ПІБ с.Комсомольське, МФО 351210) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 85 грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС БЛАГОДАТНИЙ" (63461, Харківська обл., Зміївський район, сел. Благодатне, вул. Жовтнева, буд. 16, код в ЄДРПОУ 34713214, п/р 26004303730130 у філії ПІБ с.Комсомольське, МФО 351210)на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації - 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано колегією суддів 19.06.2012р.

Головуючий суддя Жельне С.Ч.

суддя Лаврова Л.С.

суддя Присяжнюк О.О.