Рішення № 24945062, 05.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 5023/1739/12

вх. № 1739/12

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Новикова К.О.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши справу за позовом ТОВ "Авіта Нова", м. Чугуїв

до ФОП ОСОБА_3, смт. Панютине

про стягнення 22685,51 гривень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіта Нова", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі -Відповідач) 22685,51 гривень суми заборгованості, у тому числі, 10399,97 гривень суми основного боргу, 7783,30 гривень нарахованої пені, 3111,96 гривень інфляційних нарахувань, 1390,28 гривень суми 3% річних. Заявлену вимогу обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу № 54/09-Д, укладеного з Позивачем 01 листопада 2009 року. Окрім цього, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 квітня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 травня 2012 року.

27 квітня 2012 року Позивач надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№ 9256) витребувані судом документи на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

03 травня 2012 року Позивач надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№ 9325) документи, що підтверджують відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на іншу адресу Відповідача. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 03.05.12р. було відкладено розгляд справи на 22.05.12р.

04.05.12р. Відповідач надав відзив на позов (вх.№ 1505) та докази сплати основного боргу у розмірі 10399,97 грн. (платіжні доручення), та акт звірки взаєморозрахунків.

04.05.12р. Відповідач також надав відзив на позов (вх.№ 11042), в якому просить суд застосувати позовну давність щодо нарахування пені.

22.05.12р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.06.12р.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, проти застосування позовної давності заперечував, оскільки пеня згідно умов договору нараховується по день фактичного виконання зобов"язання, тобто посилання в договорі на подію, а не на конкретну дату.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд застосувати позовну давність у 1 рік щодо пені, а також вважає нарахування пені понад 6 місяців неправомірним та зазначає, що позивач навмисно затягував строк пред"явлення претензії.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 01.11.2009 р. сторонами був підписаний договір №54/09-Д купівлі-продажу (далі - Договір). Відповідно до умов Договору, продавець (Позивач) зобов"язався передати у власність покупця (Відповідача) товари - безалкогольні сильогазовані напої в асортименті у тарі, а Відповідач зобов"язався прийняти та оплатити отриманий товар за ціною та у термін, визначений цим договором.

Цей договір був пролонгований до 31 грудня 2010 року додатковою угодою від 30.12.2009 р.

На виконання умов Договору Продавець передав Покупцю безалкогольні напої (надалі - Товар) у кількості, асортименті та за вартістю згідно видатковою накладною № АН-0000383 від 06.11.2009 р. на загальну суму 21 639,97 грн.

Доставка товару здійснювалася автотранспортом за рахунок Продавця, що підтверджується товарно- транспортною накладною ТТН № 383 від 06.11.2009 р.

Відповідно до п.2.6 Договору, сплата за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочення платежу на 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки товару. Враховуючи, що датою поставки є 06.11.2009 р., строк для сплати товару настав 20 листопада 2009 року.

Проте Відповідач не здійснив своєчасний розрахунок.

Позивач направив до Відповідача вимогу № 89 від 23.09.2011 р., в якій вимагав термінової сплати заборгованості за товар за Договором в розмірі 21 639,97 грн.

Листом №116 від 27.09.2011 р. Позивач підтвердив розмір простроченої заборгованості за товар по Договору в сумі 21 639,97 грн., де зобов'язався сплатити її в строк до 15.10.2011 р.

Часткова оплата за товар по Договору (видаткова накладна № АН-0000383 від 06.11.2009 р.) в сумі 11 240,00 грн. надійшла від Відповідача 21.10.2011 р., що підтверджується відповідною випискою банківського рахунку Позивача.

Після чого залишок простроченої заборгованості за Договором склав 10 399,97 гри. Актом звіряння розрахунків між Позивачем та Відповідачем підтверджено, що станом на 31.12.2011 р. заборгованість Відповідача за Договором складає 10 399,97 грн.

21 березня 2012 року Позивач направив на адресу Відповідача ще одну вимогу про сплату заборгованості (вих.№17 від 21.03.2012 р.), яку останній отримав 27 березня 2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте Відповідач оплату заборгованості не здійснив.

Таким чином, розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором на час подання позову складає 10 399,97 грн., що підтверджується актом звіряння від 31.12.2011р.

Враховуючи те, що Відповідачем 04.05.12р. було сплачено 10399,97 грн. основного боргу та те, що відповідно до п.1.1. ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, суд припиняє провадження у справі в частині заявлених до стягнення 10399,97 грн. основного боргу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розглянувши позовні вимоги Позивача щодо стягнення 7783,30 гривень пені, суд встановив наступне.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що при порушенні Покупцем строків сплати товару Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення по день фактичного виконання зобов'язання.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання чи неналежне виконання. У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Розглянувши заяву Відповідача про застосування позовної давності, суд керується наступним.

В обгрунтування заяви Відповідач вказує на те, що нарахування пені за період понад 6 місяців є неправомірним відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Договору пеня нараховується до дня фактичного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також Відповідач у заяві про застосування позовної давності посилається на спеціальний строк позовної давності для вимог про стягнення пені.

П.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України визначений спеціальний строк позовної давності для вимог про стягнення пені, який становить один рік.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, та те, що Відповідач тривалий час не сплачував Позивачу заборгованість та суму штрафних санкцій заявлених до стягнення, суд відмовляє в задоволенні заяви Відповідача про застосування позовної давності в частині застосування положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та задовольняє її в частині застосування положень п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України.

Отже, суд прийшов до висновку, що пеня у розмірі 1612,50 грн. підлягає задоволенню, в іншій частині її нарахування слід відмовити.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 3111,96 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 1390,28 грн. річних, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що погашення відповідачем основної заборгованості відбулося після звернення позивача до суду з позовною заявою та керуючись ст.ст.44, 49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Враховуючи викладене вище, суд, керуючись п.1 ч.2 ст. 258, 525, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Відмовити частково в задоволенні заяви про застосування позовної давності.

Позов задовольнити частково.

Сягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіта Нова" (юридична адреса: 63500, Харківська обл., м.Чугуїв, мкр-н "Авіатор", Чугуївський АРЗ, фактична адреса: 61001, м.Харків, пр. Гагарина, 1, оф.605-В, код 36202446, п/р 26000237010000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) - 1612,50 гривень пені, 3111,96 гривень інфляційних нарахувань, 1390,28 гривень суми 3% річних, 1609,50 гривень судового збору.

В позові в частині стягнення 6170,80 грн. пені відмовити.

Провадження по справі в частині стягнення 10 399,97 грн. припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 червня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.