Ухвала суду № 24941259, 20.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р.Справа № 2-а/1570/3154/11

Категорія: 9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вист» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вист»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.04.2011 року № 0001932360.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітниками державної податкової адміністрації Одеської області була проведена перевірка діяльності ТОВ «Вист»за результатами, якої 31.03.2011 року складено акт про результати фактичної перевірки. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення від 13.04.2011 року № 0001932360, яким позивачу визначена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29929 грн. 04 коп. за порушення пп. 9,11,12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вимоги пп. 9,11,12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивачем виконуються у повному обсязі, а саме позивач зазначає, що на виконання вимог п. 9 ст. 3 зазначеного Закону фіскальні звітні чеки оформлюється товариством щоденно; на підтвердження виконання приписів п. 11 ст. 3 вказаного Закону позивач зазначає, що вимоги стосовно попереднього програмування інформації про товари, позивачем виконуються, що підтверджується відповідними фіскальними чеками та супровідними документами на такий товар; крім того, позивач вказує, що на виконання п. 12 ст. 3 Закону, облік товарних запасів здійснюється ТОВ «Вист»у повній відповідності до законодавства.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, та наполягав на тому, що штрафні санкції застосовані правомірно за порушення позивачем пп. 9, 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях. При цьому представниками позивача було визнано порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вист»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.04.2011 року № 0001932360 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 13.04.2011 року № 0001932360 в частині застосування до ТОВ «Вист»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29843 грн. 04 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідачем на зазначену постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено, з 22.03.2011 року по 31.03.2011 року на підставі направлень на проведення перевірки, виданих Державною податковою адміністрацією в Одеській області від 21.03.2011 року №682/23-7023 та від 21.03.2011 року №681/23-7023 та згідно наказу Голови Державної податкової адміністрації в Одеській області про проведення фактичної перевірки від 21.03.2011 року № 804, головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області Шевченко О.Б. та Черновою Л.П. проведена фактична перевірка щодо контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) господарської одиниці кафе-бару, що розташований за адресою м. Одеса вул. М. Арнаутська, 38, та належить суб'єкту господарювання - ТОВ «Вист».

Згідно копій направлень на перевірку директор ТОВ «Вист»був ознайомлений із вказаними направленнями 22.03.2011 року, а також 22.03.2011 року був ознайомлений з наказом про проведення фактичної перевірки.

За результатами перевірки 31.03.2011 року складено акт про результати фактичної перевірки, який зареєстрований в органах ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання за № 423/15/32/23/25415073, та яким встановлено порушення позивачем пп. 9,11,12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: встановлено порушення режиму попереднього програмування РРО відсутнє найменування товару (коньяк, вода, тощо); встановлено незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 01.03.2011р., 23.01.2011р., 14.01.2011р., 13.01.2011р., 08.01.2011р., 19.12.2010р.; встановлено здійснення реалізації товару, який обліковано з порушенням встановленого порядку, за місцем реалізації встановлено нестачу алкогольних напоїв на суму 12952,76 грн., та надлишок алкогольних виробів на загальну суму 948,76 грн.; встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 1,00 грн.

Перевірку було здійснено в присутності директора товариства Ляшенко В.О. та згідно з вказаним актом, з актом перевірки Ляшенко В.О. був ознайомлений і отримав один примірник акта перевірки.

На підставі акту перевірки від 31.03.2011 року № 423/15/32/23/25415073 ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011 року № 0001932360, яким до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29929 грн. 04 коп. за порушення пп. 9, 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: позивачем не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 01.03.2011 року, 23.01.2011 року, 14.01.2011 року, 13.01.2011 року, 08.01.2011 року, 19.12.2010 року. З розрахунку, наведеного позивачем у запереченнях, вбачається, що сума застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення склала 2040 грн. 00 коп.

Згідно до п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18.02.2002 р. № 199, Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора. Зміна -це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z -звіту. У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог № 199), зазначено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Відповідно до п. 11 зазначеного нормативно-правового акту, реєстратор розрахункових операцій повинен в будь-якому випадку забезпечувати формування та друкування Z-звіту, а п. 13 передбачено, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Відповідно до копій фіскальних звітних чеків (Z-звітів), роздрукування позивачем Z-звіту за 01.03.2011 року відбулося 02.03.2011 року о 00 год. 02 хв., при цьому початком зміни є 01.03.2011 року 10 год. 04 хв. та закінченням є 02.03.2011 року 00 год. 01 хв.; за 23.01.2011 року відбулося 24.01.2011 року о 00 год. 01 хв., при цьому початком зміни є 23.01.2011 року 12 год. 07 хв. та закінченням 24.01.2011 року 00 год. 00 хв.; за 14.01.2011 року відбулося 15.01.2011 року о 00 год. 00 хв., при цьому початком зміни є 14.01.2011 року 10 год. 01 хв. та закінченням - 15.01.2011 року 00 год. 00 хв.; за 13.01.2011 року відбулося 14.01.2011 року о 00 год. 00 хв., при цьому початком зміни є 13.01.2011 року о 10 год. 06 хв. та закінченням 23 год. 59 хв.; за 08.01.2011 року відбулося 09.01.2011 року о 00 год. 00 хв., при цьому початком зміни є 10 год. 16 хв. та закінченням 08.01.2011 року 23 год. 59 хв.; за 19.12.2010 року відбулося 20.12.2010 року о 00 год. 01 хв., при цьому початком зміни є 19.12.2010 року 11 год. 58 хв. та закінченням 20.12.2010 року 00 год. 00 хв.

Як вбачається з вказаних Z-звітів, роздрукування спірних Z-звітів здійснювалося позивачем в момент тривання зміни, за яку друкувався відповідний Z-звіт -в межах 24 годин з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок податкового органу щодо незабезпечення позивачем щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій Z-звітів є безпідставними, оскільки роздрукування вказаних Z-звітів було зроблено в межах зміни.

В зв'язку з цим, вірним є висновок про те, що роздрукування позивачем фіскальних чеків за 01.03.2011 р., за 23.01.2011 р., за 14.01.2011 р., за 13.01.2011 р., за 08.01.2011 року, за 19.12.2010 р., було здійснене без порушень п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, а отже, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2040 грн. є безпідставним та неправомірним.

Перевіркою також встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - здійснення позивачем реалізації товару, який обліковано з порушенням встановленого порядку, за місцем реалізації встановлено нестачу алкогольних напоїв на суму 12952 грн. 76 коп. та надлишок алкогольних виробів на загальну суму 948 грн. 76 коп. Згідно розрахунку, наведеного позивачем у запереченнях, сума застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення склала 27803 грн. 04 коп.

Апелянт вказує, що облік товарів за місцем реалізації та зберігання на підприємстві ведеться з порушенням встановленого законом порядку, та встановлено не обліковані товари. Надлишок 12952 грн. 76 коп. та нестача 948 грн. 76 коп., що підтверджується відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) ТОВ «Вист»станом на 22.03.2011 року.

Як вірно вказав суд першої інстанції, законом передбачено ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, тобто ця норма не зазначає, що цей облік повинен вестися тільки за місцем реалізації товарів.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою -підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) -у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Як було встановлено, позивачем самостійно складено інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей станом на 28.02.2011 року та на 31.03.2011 року, які підписані головою та членами комісії, а також підписані матеріально-відповідальними особами. За січень, лютий та березень 2011 року позивачем складені аналітичні відомості обігу товарів. Данні про реалізацію товарів з боку ТОВ «Вист»ґрунтуються на базі первинних документів, а саме: касових стрічках, місячних звітах реєстратора розрахункових операцій та актах про відпуск лікеро-горілчаних напоїв, пива, вина та актах відпуску лікеро-горілчаних напоїв для виробництва коктейлів та змішаних напоїв згідно калькуляційних карт, затверджених належним чином. Дані актів відпуску (реалізації) збігаються з місячними звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій, та використовуються для складання «Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства». Також встановлено, що використання товарів не за реалізацією зафіксовано актами списання витрат, а дані про надходження товару ґрунтуються на основі розрахункових чеків та товарно-транспортних накладних постачальників.

При цьому, 30.03.2011 року складено опис прийнятих документів для проведення перевірки ТОВ «Вист», в якому зазначено: касова книга з додатками за 2011 рік, касова книга № 2 за 2011 рік, накладні від постачальників за 2011 рік, «підзвітні особи, рахунок 3п за 2011 рік». Вказаний опис підписаний 30.03.2011 року співробітниками податкової адміністрації Черновою Л.П. та Шевченко О.Б., які отримали зазначені в описі документи, та директором товариства Ляшенко В.А.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з показань свідка ОСОБА_6, яка згідно наказу № 6 від 20 травня 2009 року працює у ТОВ «Вист»на посаді бармена-офіціанта, данні щодо встановлення фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) суб'єкта господарювання ТОВ «Вист»станом на 22.03.2011 року, зазначені в додатку до акту перевірки, здійснювалися перевіряючими без спеціальних вимірних засобів для алкогольних напоїв при проведенні перевірки, що також не заперечувалося представниками відповідача.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було здійснено реалізацію товару, який обліковано у встановленому порядку, оскільки усі первинні документи були в наявності на підприємстві, про що було відомо податковим інспекторам, які проводили перевірку. При цьому, відповідач, маючи надані законом повноваження, не вжив заходів щодо повної та об'єктивної перевірки обставин, що мають значення для прийняття ним рішення.

Стосовно порушення позивачем п. 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушення режиму попереднього програмування найменування товару колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно п. 11 ст.3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Як вбачається з фіскальних чеків, що підтверджують факт проведення розрахункових операцій, замість найменування товару в них зазначено тільки найменування виробника, як то, «Магнат», «Немиров», «Одесса», «Старопрамен», «Балтика», «Гринвич», «Туборг»тощо. При цьому, у вказаних фіскальних чеках належним чином зазначено ціну товару, а також кількість одиниць реалізованого товару.

В зв'язку з зазначеним, судом першої інстанції було вірно встановлено правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 11 ст.3 Закону у розмірі 85,00 грн.

Позивачем також порушено п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: було встановлено невідповідність сум готівкових коштів у розмірі 1 грн. Перевіркою встановлено, що на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів складала 75 грн., що підтверджується описом наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, проте показники «Х»-денного звіту РРО становлять 74 грн.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня

Згідно п. 1 ст. 17 Закону у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривня у разі вчинення порушення вперше.

Під час розгляду справи представниками позивача було зазначено, що позивач визнає вчинене ним порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та зазначено, що таке порушення дійсно мало місце, а тому в цій частині податкове повідомлення-рішення від 13.04.2011року №0001932360 скасуванню не підлягає.

Щодо правомірності проведення перевірки, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про її правомірність з наступних підстав.

Як було встановлено, 17.01.2011 року № 1185/7/23-7013 ДПА в Одеській області направлено лист начальникам державних податкових інспекцій у містах та районах області, міжрайонних, об'єднаних ДПІ та ДПІ у районах міста Одеси, в якому зазначається, що ДПА в Одеській області терміново зобов'язує заступників начальників інспекцій, які здійснюють керівництво роботою підрозділів контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі провести детальний аналіз здійснення господарської діяльності суб'єктів господарювання за переліком, зазначеному у вказаному листі.

21.01.2011 року за № 9909/8/23-608 ДПІ у Приморському районі м. Одеси на виконання вказаного листа було надано інформацію щодо можливих порушень платниками податків, згідно додатку, зокрема, ТОВ «Вист».

За таких обставин безпідставними є посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки, передбачених пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України.

Крім того, необґрунтованими є також посилання представників позивача на непред'явлення направлення на проведення перевірки позивачу, як на відсутність підстав для проведення перевірки, оскільки директор ТОВ «Вист»Ляшенко В.А. 22.03.2011 року був ознайомлений з направленнями на перевірку, про що свідчить його особистий підпис, а також був ознайомлений з наказом про проведення фактичної перевірки.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 25.06.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький