Постанова № 24940961, 20.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р.Справа № 2-а-3713/09/1470

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Осіпова Ю.В.судді -Турецької І.О.розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Актон" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

про визнання противоправним та скасування рі шення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Актон" звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва та просило визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001162303 від 24.06.09 р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року позов був задоволений .

Не погоджуючись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу , в який вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову , якою відмовити у задоволенні позову .

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України , але до судового засідання не з'явилися.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі : відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб , які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату , час і місце судового розгляду.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу ДПС;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.І ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими Законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Згідно ч.4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

В преамбулі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначається, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Судом першої інстанції було встановлено , що 5.06.09 р. ДПА у Миколаївській області проведено планову перевірку Закритого акціонерного товариства "Актон" з питань додержання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 6.07.95 р. (далі Закон №265), на підставі плану проведення перевірок на червень 2009 р.

5.06.09 р. за результатами перевірки було складено акт № 0573/14/00/23/01560712,яким встановлена реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку на 05.06.2009 року (всього на суму 1488 грн.70 коп.) та проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості .

24.06.09 р. на підставі даного акту рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва районі було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001172303 за порушення п.11, 12 ст.3 Закону №265, та на підставі п.6 ст.17, ст.20 нарахуванні штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 3 062,40 грн.

Відповідно до п. 11,12 ст. 3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарі (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до п.6 ст. 17 Закону №265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

Відповідно до ст.6 Закону №265 облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно ст.20 Закону №265 до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.99 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Пунктом 3.1 в Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів затверджених Наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.07р. передбачено, що надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обовязкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами. Таким документом є накладна.

Судом першої інстанції було встановлено , що позивач вів облік товару на підставі накладних, весь товар зазначений в опису (додаток до акту перевірки), відповідає по найменуванню та кількості товару вказаному в накладних.

Суд апеляційної інстанції вважає , що дії податкового органу по проведенню планової перевірки , яка була передбачена планом-графіком та проведена відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і глодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ,«Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».та складанню акту перевірки в цілому були здійсненні правомірно, незважаючи на деякі формальні порушення , але із дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та у межах повноважень, що передбачені законодавством України, та вважає частково неправомірним рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №0001162303 від 24.06.09 р. ( за порушення п.12 ст.3 Закону України №265/95-ВР) у частині 1180 грн.(590х2), так як штрафні санкції повинно розраховувати із врахуванням залишків запасів ТМЦ на 04.06.2009 року.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: розгляд справи неповноважним судом.

Згідно п. 2 ч. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, про необхідність скасувати постанову суду, та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Керуючись ч.1 ст. 195,197, 198, 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва - задовольнити частково , а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову:

Позов Закритого акціонерного товариства "Актон" -задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №0001162303 від 24.06.09 р. ( за порушення п.12 ст.3 Закону України №265/95-ВР) у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій до Закритого акціонерного товариства "Актон" в розмірі 1180 грн.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі , та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, або з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя :

Судді: