Постанова № 24939736, 31.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р.Справа № 2-а-6659/10/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Аквілон-Юг»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Аквілон-Юг»звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 17.09.2010 року №0024893510/0, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 593 451 грн., з яких 2 395 634 грн. основного платежу та 1 197 817 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позову зазначено, що висновок податкового органу про безпідставне віднесення товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ Грейт-Мікс»не ґрунтується на законі та суперечить фактичним обставинам справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 16.09.2010 року №1496/35-10/36486729 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Аквілон-Юг»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.04.2009 року по 30.06.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 395 634 грн. Суть порушення, за висновком податкового органу, полягала у тому, що впродовж листопада 2009 року -січня 2010 року позивач сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Грейт-Мікс», які на момент перевірки були відсутні. До того ж податковим органом зазначено, що згідно пояснень засновника ТОВ «Грейт-Мікс»ОСОБА_3, останній фінансово-господарську та адміністративно-розпорядчу діяльність Товариства не вів, договорів на поставку та реалізацію товарів з іншими підприємствами не укладав і не підписував.

Зазначені обставини, за висновком відповідача, свідчать про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту по деклараціям за листопад 2009 року - січень 2010 року сум ПДВ по податковім накладним, виданим контрагентом позивача ТОВ «Грейт-Мікс».

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0024893510/0 від 17.09.2010 року, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 593 451 грн., з яких 2 395 634 грн. основного платежу та 1 197 817 грн. штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту відсутності у позивача податкових накладних, на підставі яких останнім сформовано податковий кредит. Натомість суд зазначив, що контрагент позивача ТОВ «Грейт-Мікс»задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ за господарськими операціями з позивачем, на момент видачі податкових накладних зазначене товариство перебувало на обліку як платник ПДВ, отже визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій є протправним.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його помилковим, при цьому зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -ЗУ № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, визначальними умовами для виникнення у платника права на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту є, зокрема, фактичне здійснення господарської операції та наявність належним чином оформлених податкових накладних.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з установлених колегією суддів обставин справи, ТОВ «Грейт-Мікс», податкові накладні якого стали підставою для формування ТОВ «Аквілон-Юг»податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені ОСОБА_3, який заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку надодану вартість, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у ТОВ «Аквілон-Юг»податкових накладних, виписаних від імені його контрагента, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

В свою чергу, колегією суддів встановлено, що у рамках розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 (директора ТОВ Аквілон-Юг») за ч.3 ст 212 КК України та ОСОБА_5 (директора та головного бухгалтера ТОВ «Грейт Мікс») за ч.5 ст27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України слідчим органом проведено обшук офісного приміщення ТОВ «Аквілон-Юг», розташованого за адресою м. Миколаїв, проспект Леніна, 158, кв.11(юридична адреса Товариства -м.Миколаїв, вул Гречишнікова, 42-А) та виїмку первинних бухгалтерських документів ТОВ «Аквілон-Юг».

Під час проведення позапланової виїзної перевірки позивач не надав податковому органу податкових накладних, за якими Товариством відображено податковий кредит у листопаді 2009 року - січні 2010 року. Відсутні ці накладні і у переліку документів, вилучених слідчим органом, які були предметом дослідження під час перевірки.

Крім цього, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 5438-5439 від 15.09.2010 року, який безпідставно не прийнятий судом першої інстації як доказ у даній справі, вбачається, шо на первинних бухгалтерських документах та документах податкової звітності ТОВ «Грейт-Мікс»(які також були вилучені в ході попереднього слідства по вищезазначеній кримінальній справі) підписи від імені ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

На думку колегії суддів, в будь-якому випадку надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вимогам статей 11, 159 КАС України суд першої інстанції не взяв до уваги та не перевірив доводи ДПІ щодо безпідставності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операцііями з ТОВ «Грейт-Мікс», наданим на їх підтвердження доказам правової оцінки не надав, хоча вони піддають сумніву висновки суду щодо неправомірності доводів ДПІ і мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено колегією суддів, доводи податкового органу щодо безпідставності формування позивачем податкового кредиту знайшли свого підтвердження і у вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.03.2012 року.

За змістом статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої

інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, то постановлене ним судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Аквілон-Юг»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення -рішення -скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Аквілон-Юг»- відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.