Ухвала суду № 24939704, 14.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р.Справа № 2-а-7147/10/1570

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого -Алєксєєва В.О.

суддів -Бітова А.І.,

-Ступакової І.Г.

при секретарі -Кауновій Ю.С.

з участю: представника Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби -Колесник Олени Тихонівни, представника приватного підприємства "Агровіта" -Драганова Дмитра Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агровіта" до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2010 року ПП "Агровіта" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС (яка є правонаступником Ізмаїльської ОДПІ Одеської області) про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692302/0 від 29 червня 2010 року на суму 138 420 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000832301/0 від 20 серпня 2010 року на суму 915 352 грн.

- зобов'язання утриматись від вчинення дій на зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання з ПДВ та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядки 21 та 22.2 декларації з ПДВ) ПП "Агровіта" за жовтень місяць 2009 року на суму 193 912 грн.;

- зобов'язання утриматись від вчинення дій на зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податково кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ) ПП "Агровіта" за жовтень місяць 2009 року суму в розмірі 216 223 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року адміністративний позов ПП "Агровіта" до Ізмаїльської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії -задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ №0000692302/0 від 29 червня 2010 року.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ №00008323301/0 від 20 серпня 2010 року в частині донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 627 929 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 188 406 грн.

Зобов'язано Ізмаїльську ОДПІ утриматись від вчинення дій на зменшення:

- від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання з ПДВ та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядки 21 та 22.2 декларації з ПДВ) ПП "Агровіта" за жовтень місяць 2009 року на суму 193 912 грн.;

- залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податково кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ) ПП "Агровіта" за жовтень місяць 2009 року суму в розмірі 216 223 грн.

В апеляційній скарзі Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що з 04 червня 2010 року по 14 червня 2010 року посадовими особами Ізмаїльської ОДПІ проведена виїзна документальна перевірка "Агровіта" щодо правових взаємовідносин з ТОВ "Агро-Дар", ПП "Кастакс-Юг", ТОВ "Дана-Сервіс", ПП "Агроінком", ПП "Гідеон-Агро", ПП "Скайлайн-Плюс" за період серпень - жовтень 2009 року, за наслідками якої складений №12682302/31847368 від 17 червня 2010 року.

Відповідно до вказаного акта, податковою встановлено порушення позивачем п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми ПДВ, належну до сплати в бюджет за жовтень 2009 року в сумі 92 280 грн. Зменшено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 26 декларації) в сумі 216 223 грн., зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який переноситься до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2009 року в сумі 193 912 грн.

За наслідками проведеної перевірки та встановлених порушень Ізмаїльською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000692302/0 від 29 червня 2010 року, яким ПП "Агровіта" визначено податкове зобов'язання по ПДВ сумі 138 420 грн. у тому числі за основним платежем у сумі 92 280 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 46 160 грн.

З 07 липня 2010 року по 17 серпня 2010 року посадовими особами Ізмаїльської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ПП "Агровіта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, за наслідками якої складений акт №1726/2301/31847368 від 20 серпня 2010 року.

Відповідно до вказаного акта встановлено порушення ПП "Агровіта" п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5, п.п.5.2.5 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.5.4.6 п.5.4 ст. 5, п.п.5.7.1 п.5.7 ст. 5, п.пп.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 704 396 грн., у тому числі в 3 кварталі 2009 року на суму 24 375 грн.; в 4 кварталі 2009 року на суму 652 019 грн.; в 1 кварталі 2010 року на суму 28 002 грн.

За наслідками проведеної перевірки та встановлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 20 серпня 2010 року, яким ПП "Агровіта" визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 915 352 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 704 396 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 210 956 грн.

Висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, а також зменшення податковим органом ПП "Агровіта" залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 26 декларації) в сумі 216 223 грн., та зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який переноситься до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2009 року в сумі 193 912 грн. було зроблено Ізмаїльською ОДПІ по операціям позивача з ПП "Скайлайн-Плюс" та ПП "Гідеон-Агро" за договорами купівлі-продажу винограду №1/10 від 05 жовтня 2009 року та №1 від 01 жовтня 2009 року, які податкова інспекція вважає нікчемними. Нікчемність вказаних договорів обумовлюється, на думку податкової інспекції, їх безтоварністю, оскільки безтоварність даних угод підтверджується актом документальної невиїзної перевірки ДПІ у м. Нова Каховка у №79/230-36227235 від 08 лютого 2010 року, яким встановлено, що податкові зобов'язання ПП "Скайлайн-Плюс" згідно договору №1/10 від 05 жовтня 2009 року з покупцем ПП "Агровіта" відсутні. З огляду матеріалів податкової звітності, наданої до ДПІ у м. Нова Каховка у ПП "Скайлайн-Плюс" відсутні трудові ресурси, земельні ділянки, транспортні засоби, інші основні фонди, умови для виробництва, зберігання та транспортування товарів, що унеможливлює фактичне здійснення видів діяльності, задекларованих платником. З таких самих причин актом ДПІ у м. Херсоні №2692/23-2/36580619 від 10 червня 2010 року встановлено безтоварність поставок винограду по угодам позивача ПП "Гідеон-Агро".

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковою не надано доказів правомірності податкових повідомлень-рішень та оскільки позивач фактично отримав товари (послуги) від поставщиків у вартості яких знаходились суми ПДВ та оплатив їх вартість, що дало право на формування податкового кредиту з ПДВ, тому заявлені ним суми є обґрунтованими, а висновки посадових осіб щодо порушення ним податкового законодавства є помилковими.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1). До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (пп.5.2.1 п.5.2). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9. п.5.3).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані копії договорів купівлі-продажу винограду (1 том а.с.113, 203), копії видаткових накладних (1 том а.с.115-156, 205-216, 2 том а.с.11-39), товарно-транспортні накладні (1 том а.с.157-199, 217-250, 2 том а.с.1-8), квитанції до прибуткових касових ордерів (1 том а.с.200-201, 2 том а.с.9-10), рахунки-фактури (1 том а.с.114, 204), довідки про приймання винограду (3 том а.с.9), що спростовує доводи апелянта про відсутність доказів щодо доцільності використання відповідних сум та підтверджує факт віднесення їх до валового доходу, валових витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 20 серпня 2010 року є протиправним та підлягає скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи, підприємством були надані копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, згідно яких марки транспортних засобів (43981ОВ та 43978ОВ), які вказані в товарно-транспортних накладних є КАМАЗ 5511, що спростовує твердження апелянта стосовно неможливості перевезення винограду, оскільки вказані транспорті засоби є легковими.

Судова колегія не погоджується з твердженням апелянта стосовно завищення податкового кредиту з ПДВ від здійснення господарських операцій з придбання винограду, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів), підтвердженим належним чином оформленими документами.

З матеріалів справи вбачається, що представлені позивачем первинні документи, які фіксують фактичне здійснення господарської операції купівлі-продажу винограду позивачем у ПП "Скайлайн-Плюс" та ПП "Гідеон-Агро" (1 том а.с.113, 203) підтверджують правомірне формування податкового кредиту, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0000692302/0 від 29 червня 2010 року є протиправним, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта, щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених Законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ч.1 ст. 207, ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Разом з тим, положення ст. 207 та ст. 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З наведеного слідує, що висновки про нікчемність правочинів відноситься до компетенції судів а не податкових органів, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові докази, які підтверджують фактичне виконання укладених договорів, а саме видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні та копії квитанцій.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 травня 2012 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: