Ухвала суду № 24938915, 13.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 р.Справа № 2а-13792/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.,

представника позивача - Савва Л.Є.,

представника відповідача - Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-13792/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

18.10.2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод" - звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харків № 0000570841 від 05.08.2011р. та № 0000580841 від 05.08.2011р., прийняті на підставі акту № 1854/41-018/00223243 від 22.07.2011р. про результати позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. по правовим відносинам з ТОВ "Веста" та ТОВ "Компанія Істсервіс".

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначав, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення від 05.08.2011р. № 0000580841 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 26592,00 грн. Згідно податкового повідомлення - рішення від 05.08.2011р. № 0000570841 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також застосовано штрафні санкції всього в загальному розмірі 41550,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харків № 0000570841 від 05.08.2011р. та № 0000580841 від 05.08.2011р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 року допущено заміну відповідача на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харків в липні 2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. по правовим відносинам з ТОВ "Веста" та ТОВ "Компанія Істсервіс".

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 1854/41-018/00223243 від 22.07.2011р., згідно висновків якого встановлено порушення ч.5 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216 та ст., ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинам, здійсненим позивачем з ТОВ "Веста"та ТОВ "Компанія "Істсервіс"; порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та порушення вимог п. 198.1, 198.3, 198.4 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 26 591,70 по придбанню у наступних постачальників : ТОВ "Веста" на загальну суму 25000,00 грн. , в тому числі за грудень 2010 року -25000,00 грн.; ТОВ "Компанія "Істсервіс" на загальну суму 1 592 грн., в тому числі за квітень 2010 року -186,00 грн., травень 2010 року -246,00 грн., червень 2010 року -299,00 грн., вересень 2010 року -497,00 грн.; в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, абз. "б"п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, 198.3, 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, абз. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 26592,00 грн., в тому числі по періодах: травень 2010 року на суму ПДВ 186,0 грн., червень 2010 року на суму ПДВ 246,0 грн., липень 2010 року на суму ПДВ 299,0 грн., вересень 2010 року на суму ПДВ 497,00 грн. , грудень 2010 року на суму ПДВ 364,0 грн., січень 2011 року на суму ПДВ 25000,00 грн.; в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено заниження об'єкту оподаткування за 2010 рік (декларації з податку на прибуток підприємства № 9006936986 від 09.02.2011р.) на суму 132 960,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 33 240,00 грн. (Т.1 а.с. 21-31)

Згідно акту перевірки за даними автоматизованих систем на рівні ДПА України виявлено розбіжність за грудень 2010 року між сумами, задекларованими ТОВ "Веста"та ТОВ "Аверс плюс ЛТД" на суму ПДВ 433 333,33 грн. У ТОВ "Аверс плюс ЛТД"ДПІ в Оболонському районі м. Києва декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року та додаток 5 до неї не визнані як податкова звітність. Також податковими органами встановлена розбіжність за грудень 2010 року між сумами, задекларованими ТОВ "Газопостачальна компанія "Промгаз України" та ТОВ "Веста"на суму ПДВ 88178,90 грн. Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Газопостачальна компанія "Промгаз України" за грудень 2010 року та додаток 5 до неї не визнано податковою звітністю.

Відносно контрагента позивача - ТОВ "Компанія Істсервіс"ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова, на обліку якої, як платник податків, знаходиться зазначене підприємство, складено акт № 603/23-05/36988381 від 09.03.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за період березень-грудень 2010 року. Згідно висновків зазначеного акту встановлено, що ТОВ "Компанія Істсервіс"не знаходиться за юридичною адресою, за період з 13.03.2010р. по 31.12.2010р. ТОВ "Компанія Істсервіс"задекларовано скоригований валовий дохід в сумі 31 433,76 грн., щодо якого встановлено його завищення на суму 31 433,76 грн. Крім того, за період з 13.03.2010р. по 31.12.2010р. ТОВ "Компанія Істсервіс" задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 5 574333,00 грн. , щодо якого перевіркою встановлено податкових зобов'язань на суму 5 574333,00 грн., в тому числі за квітень 2010 року -213502,00 грн., травень 2010 року -318173,00 грн., червень 2010 року -362386,00 грн., липень 2010 року -518350,00 грн., серпень 2010 року -479318,00 грн., вересень 2010 року - 757749,00 грн., жовтень 2010 року -839477,00 грн., листопад 2010 року -901961,00 грн., грудень 2010 року -183417,00 грн.

Також, згідно висновку спеціаліста № 80 від 09.03.2011р. підпис від імені директора ТОВ "Компанія Істсервіс"на договорі № 4386 про призначення електронних документів виконано іншою особою, в зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок про те, що податкові декларації, які подавались ТОВ "Компанія Істсервіс" до органів державної податкової служби в електронному вигляді, не підписані директором (засновником) ТОВ "Компанія Істсервіс" та є недійсними. При проведенні аналізу декларацій про прибуток, які підприємство надавало до податкових органів, встановлено відсутність основних фондів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності та виконання угод щодо поставки товарів, укладених з позивачем.

На підставі зібраної інформації відповідачем зроблено висновок про те, що угоди, укладені позивачем з контрагентами ТОВ "Компанія Істсервіс" та ТОВ "Веста" є нікчемними та такими, що не спричиняють настання реальних наслідків, які обумовлені ними, оскільки зазначені контрагенти не могли здійснювати реальну господарську діяльність відповідно до вимог закону, натомість здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди іншим учасникам господарських відносин, отже, відповідно, угоди, укладені ними з позивачем також порушують публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави шляхом отримання незаконного відшкодування з державного бюджету сум податку на додану вартість.

Таким чином, на думку відповідача, відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) в розумінні ст., ст. 3,4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст., с. 3,4, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Також, як зазначає відповідач, у позивача відсутнє право на формування валових витрат по операціях з вищезазначеними підприємствами - постачальниками в розумінні ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення : № 0000570841 від 05.08.2011р. та № 0000580841 від 05.08.2011р. (Т.1 а.с. 19-20)

Згідно податкового повідомлення-рішення від 05.08.2011р. № 0000580841 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 26592,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі - 1 грн., згідно податкового повідомлення - рішення від 05.08.2011р. № 0000570841 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33240,00 грн., а також застосовано штрафні санкції - в сумі 8310,00 грн.За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач, не погодившись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані в даній справі рішення відповідача, прийняті без врахування та належного дослідження дійсних обставин справи, при невірному застосуванні норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи убачається, що між позивачем та ТОВ "Веста" укладено договір на постачання природного газу № 16/07-г від 11.12.2006 р.

01.08.2010р. до договору сторонами складено додаткову угоду № 3/10. (Т.1 а.с. 70-71, а.с. 72)

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ "Веста" (постачальник) зобов'язувався передавати позивачу (споживач) природний газ, а позивач зобов'язується прийняти його та сплатити вартість газу на умовах укладеного договору. Згідно вимог п. 2.1 вказаного договору постачальник передає споживачу в 2007 році газ в обсязі 875,0 тис. м3. Згідно зазначеної додаткової угоди вона набирає чинність з 01.08.2010р. та вона діє в частині поставки природного газу до 31.12.2010р., а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2010 р. позивач здійснив передплату за поставлений газ в сумі 150000 грн. (у тому числі ПДВ -25000,00 грн.) та отримав від ТОВ "Веста" податкову накладну №6448 від 20.12.2010р. Дана передплата зарахована в оплату за спожитий природний газ згідно актів прийому-передачі природного газу № 4528 від 31.12.2010 р. на суму 119545,84 грн. ( в тому числі ПДВ - 19924,31 грн.) та частково акту № 38 від 31.01.2011 р. на суму 176070,3 грн. (в тому числі ПДВ - 29345,05грн.) Отриманий природний газ по вищевказаним актам позивач використовував для власних виробничих потреб (обігрівання власних приміщень, для пічей, які здійснюють термічну обробку деталей і т.д.)

Позивачем надано копію податкової накладної, отриманої від ТОВ "Веста" в зв'язку з вище зазначеним договором, яка оформлена належним чином, копії актів прийому-передачі природного газу, з яких встановлено, що природний газ за укладеним договором дійсно передавався від ТОВ "Веста"до позивача, ним отримувався для використання у власній господарській діяльності.

Щодо правових відносин позивача з контрагентом ТОВ "Компанія Істсервіс", колегія суддів зазначає, що протягом 2010 р. позивач придбавав у ТОВ "Компанія Істсервіс" канцтовари та промтовари згідно витратних накладних.

Зокрема, в квітні 2010 року товарів придбано на суму 928,33 грн., ПДВ 185,67 грн. (видаткова накладна №КИ0/0000549 від 29.04.2010р.), у травні 2010 року на суму 1230,11 грн. ( ПДВ 246,01 грн., видаткова накладна № КИ0/0001316 від 31.05.2010 р., видаткова накладна №КИ0/0001337 від 31 .05.2010); в червні 2010 року на суму 1494,72 грн., (ПДВ 298,94 грн., видаткова накладна № КИ0/0002008 від 23.06.2010р.), у вересні 2010 року на суму 2485,01грн. ( ПДВ 497,00 грн., видаткова накладна №КИ0/0005611 від 01.10.2010 р., видаткова накладна №КИ0/0005612 від 01.10.2010р., видаткова накладна №КИ0/0005613 від 01.10.2010р.); у листопаді 2010 року на суму 1820,42 грн. (ПДВ 364,08 грн. , видаткова накладна № КИ0/0007330 від 11.11.2010 р., видаткова накладна №КИ0/0007326 від 11.11.2010р.

Передплату за дані канцтовари та супутні товари позивач здійснював з розрахункового рахунку 29.04.2010 р. в сумі 1114 грн., 28.05.2010 р. в сумі 1265,37 грн., 31.05.2010 р. в сумі 210,75 грн., 18.06.2010 р. в сумі 1793,66 грн., 30.09.2010 р. в сумі 298,22 грн., 30.09.2010 р. в сумі 2683,79 грн., 10.11.2010 р. в сумі 116,79 грн., 10.11.2010 р. в сумі 2067,71 грн.

В зв'язку з господарськими операціями з придбання товарів ТОВ "Компанія Істсервіс" надало позивачу податкові накладні з ПДВ № 549 від 29.04.2010 р. на суму 928,33 грн, ПДВ 185,67грн.; № 1316 від 28.05.2010 р. на суму 1054,48 грн., ПДВ 210,89 грн..; № 1337 від 31.05.2010 р. на суму 175,63 грн., ПДВ 35,12грн..; № 2008 від 18.06.2010 р. на суму 1494,72 грн., ПДВ 298,94 грн.; № 5612 від 30.09.2010 р. на суму 2041,7 грн, ПДВ 408,34грн.; №5613 від 30.09.2010 р. на суму 248,52 грн., ПДВ 49,7 грн.; № 5611 від 30.09.2010 р. на суму 194,79 грн., ПДВ 38,96грн.; № 7330 від 10.11.2010 р. на суму 97,33 грн., ПДВ 19,46 грн.; №7326 від 10.11.2010 р. на суму 1723,09 грн., ПДВ 344,62грн.

Наявність зазначених податкових накладних з ПДВ, належним чином оформлених, сторонами у справі не заперечується. Відповідно до пояснень, наданих головним бухгалтером позивача канцтовари та інші товари в зв'язку із взаємовідносинами з ТОВ "Компанія Істсервіс" постачалися у разі виробничої необхідності в невеликих обсягах, тому поставка таких товарів здійснювалась позивачем самостійно власним автотранспортом або працівником позивача, який користувався міським транспортом, що дозволяли невеликі обсяги поставок товару. Згідно довідки позивача від 25.11.2011р. № 53 юр на обліку позивача обраховуються три одиниці легкового автотранспорту.

Витрати, понесені позивачем в зв'язку з передплатою за природний газ ТОВ "Веста" та отриманими від ТОВ "Компанія Істсервіс" товарами віднесено до валових витрат та включено до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року та 2010 рік.

Закон України "Про податок на додану вартість", що був чинний на час виникнення та реалізації спірних правовідносин, а також п. 198.1, 198.3, 198.4 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, яким врегульовано відносини з формування податкового кредиту починаючи з січня 2011 року, не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що позивачем податковий кредит сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування. Висновки відповідача щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у перевіреному періоді та щодо завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у перевіреному періоді є хибними.

Щодо доводів відповідача про заниження позивачем об'єкту оподаткування за 2010 рік в зв'язку з господарськими операціями з придбання канцелярських та супутніх товарів у ТОВ "Компанія Істсервіс" за декларацією № 9006936986 від 09.02.2011р. на суму 132 960,00 грн., що, на думку відповідача, призвело до заниження податку на прибуток в сумі 33 240,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( чинного на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Придбання товарів (робіт, послуг) у контрагента - ТОВ "Компанія Істсервіс" безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з врахуванням порядку відображення в податковому обліку суб'єкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання товарів та робіт для використання у власній господарській діяльності, підтверджується правомірність віднесення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Істсервіс" за перевіряємий період, на підставі первинних документів, зокрема, податкових накладних, видаткових накладних та платіжних доручень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харків № 0000570841 від 05.08.2011р. та № 0000580841 від 05.08.2011р. не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-13792/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 18.06.2012 р.