Ухвала суду № 24937568, 20.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 р.Справа № 1601/2а-7340/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и л а:

07.04.2010 року позивач, ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці (подалі -УПФУ), яким просить:

- визнати неправомірною відмову УПФУ в нарахуванні та виплаті щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796-XII).

- зобов'язати УПФУ нарахувати та виплатити з 01.01.2005 року щомісячну доплату до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 15 років, шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік моєї роботи понад 15 років, але не вище за 75% заробітку, відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону N 796-XII, відповідні виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж роботи згідно ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV).

За наслідками розгляду в порядку скороченого провадження постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність УПФУ частині не нарахування та не виплати позивачу пенсії зі збільшенням її розміру передбаченим ч. 2 ст. 56 Закону N 796-XII, а саме із збільшенням розміру пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років у період з 07 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року.

Зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону N 796-XII із збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років та провести відповідні виплати за період з 07 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить постанову суду першої інстанції змінити.

Також не погоджуючись з судовим рішенням, УПФУ в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову.

В порядку, визначеному ст. 183-2 та ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмово провадження та переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року №803 "Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України" створене шляхом злиття -Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці (код ЄДРПО 37895789, юридична адреса вул. 50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська обл., 39630), яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області та Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 2 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 02.10.1998 року перебуває на обліку в УПФУ і одержує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону N 1058-IV.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачу. пенсія призначена відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; збільшення пенсії має провадитись у розмірах, передбачених пунктом 2 статті 56 цього Закону, а не за правилами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач не погоджуючись з таким висновком суду зазначив, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Загальний страховий стаж пенсіонера складає 30 років, 03 місяця і 12 днів. Відповідно до ст.28 Закону N 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам, пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Отже, відповідач вважає, що щомісячна доплата позивачу за понаднормовий стаж за 10 років становить 44,09 грн.

Пільги щодо обчислення стажу роботи для призначення пенсії визначені статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, за змістом пункту 2 цієї норми, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таке збільшення запроваджено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за змістом абзацу другого частини 1 статті 28 якого за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частин (в редакції Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року N 2505-IV).

Отже, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону N 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Разом з тим, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача і на майбутнє виплачувати позивачу щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж, не відповідає змісту законодавства.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 183-2, 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці - залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2011 року -без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.