Ухвала суду № 24937705, 25.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р.Справа № 2042/2а-4684/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.06.2011р. по справі № 2042/2а-4684/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області код 03196564. вул. Соборна, 20, м. Ізюм, інд. 64309, здійснити обчислення та виплату належної до видачі щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч 4 та ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009-2010рр. виходячи з кратного розміру мінімальних заробітних плат; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області код 03196564. вул. Соборна, 20, м. Ізюм, інд. 64300, здійснити обчислення та виплату належної до видачі щорічної допомоги передбаченої частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2009р. і 2010р. виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.06.11 р. по справі № 2042/2а-4684/11 позовні вимоги за період 01.01.09 р. по 09.11.09 р. залишені без розгляду.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.06.11 р. по справі № 2042/2а-4684/11 позовні вимоги задоволені частково: визнані неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 не в повному обсязі належної щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області нарахувати т|а здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з розміру, встановленого ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» на момент виплати, згідно вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених сум.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, а також на прийняття судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії. Враховуючи його статус, він має право на отримання у 2011 р. щорічної допомоги на оздоровлення, що передбачено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік позивач отримав25 січня 2011 року у розмірі 90,0 грн.

В ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до 1 категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Згідно ч. 7 вказаної норми розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до положень ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону. Законом України „Про державний бюджет України на 2011 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати у межах асигнувань, передбачених відповідними програмами.

З урахуванням приписів наведених норм колегія суддів зазначає, що Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік" не встановлений конкретний розмір щорічної допомоги на оздоровлення, а лише надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком.

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанова КМУ № 562 від 12.07.05 р. „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин та з урахуванням ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Відповідачем ні до матеріалів справи, ні до апеляційної скарги не надані докази того, що нарахування та виплати допомоги на оздоровлення була проведена з урахуванням вищенаведених норм, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.06.2011р. по справі № 2042/2а-4684/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.