Ухвала суду № 24936560, 25.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10982/11/0170/2

25.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Закладу федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак"- ОСОБА_2, довіреність № 42 від 16.01.12

представник позивача, Закладу федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак"- ОСОБА_3, довіреність № 291 від 18.04.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-10982/11/0170/2 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 20.10.11 у справі № 2а-10982/11/0170/2

за позовом Закладу федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, буд. 9, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98510)

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, буд. 22-а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11 у справі № 2а-10982/11/0170/2 позовні вимоги Закладу федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 25.08.2011 №0001422301, стягнуто з Державного бюджету України на користь Закладу федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" 3,40грн. - судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що він провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати земельного податку за період часу з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 12.08.2011 р. склав акт № 930/23/02651769. У висновках зазначено акту податковим органом вказано про встановлення порушення позивачем п.4 ст12 Закону України «Про плату за землю», що призвело до його заниження на 225646,50 грн. За результатами вивчення матеріалів перевірки відповідачем 25.08.2011 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001422301, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на землю , за основним платежем - на 225646,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 56411,63 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати земельного податку за період часу з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 12.08.2011 р. склав акт № 930/23/02651769. У висновках зазначено акту податковим органом вказано про встановлення порушення позивачем п.4 ст12 Закону України «Про плату за землю», що призвело до його заниження на 225646,50 грн.

За результатами вивчення матеріалів перевірки відповідачем 25.08.2011 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001422301, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на землю , за основним платежем - на 225646,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 56411,63 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. п. 14.1.39. Податкового кодексу України (далі ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 ПК України в редакції, яка діяла на час проведення перевірки).

Відповідно до п. п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

У ст.20 ПК України визначені права органів державної податкової служби. Згідно з п. 20.1.28. ст.20 цього Кодекс органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. п. 58.1. ст58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Ст. 61 ПК України дає визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення

Відповідно до п. п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.. 62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п.п.123.2. ст. 123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, тягне за собою в тому числі стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

З аналізу зазначених вище норм ПК України можна зробити висновок, що податковий орган, здійснюючи функцію податкового контролю, у разі встановлення порушення платником податків правильності нарахування , повноти і своєчасності сплати податків і зборів, має право прийняти податкове повідомлення-рішення при наявності підстав, визначених у п. 58.1 ст. 58 ПК України.

В період часу, що перевірявся відповідачем, діяв Закон України "Про плату за землю", ст. 2 якого визначала, що використання землі в Україні було платним. Плата за землю справлялась у вигляді земельного податку або орендної плати , що визначались залежно від грошової оцінки землі. Власники земельних ділянок , земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції, сплачували земельний податок.

У ст. 12 цього Закону були визначені пільги щодо плати за землю, та також було передбачено, що від земельного податку звільнялись підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджувався Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 250 від 02.03.2010 р. був затверджений Порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, який визначав механізм спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклубами та авіаційно-спортивними клубами Товариства сприяння обороні України, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань, навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву (далі - суб'єкти господарювання), сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.

У п. 3 Порядку №250 були визначені заходи , на яки використовувались кошти податку .

Згідно з п. 4. Порядку №250 було зазначено, що суб'єкти господарювання подають щороку до 1 лютого відповідному органові Державного казначейства план спрямування суми податку, складений з урахуванням вимог п. 3 цього Порядку та погоджений з центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить суб'єкт господарювання, органом управління суб'єкта господарювання, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Залишки невикористаних сум податку на кінець звітного року на рахунку, зазначеному в п. п 2 цього Порядку, використовуються у наступному році з урахуванням їх цільового призначення. (п. 4 Порядку №250 )

У п. 6 Порядку № 250 було визначено, що складення та подання фінансової звітності про використання сум податку здійснювалось в установленому законодавством порядку.

У 2010 р. позивач згідно з Порядком №250 входив до переліку закладів фізичної культури та спорту, яким надано статус бази олімпійської та параолімпійської підготовки, в наслідок чого йому згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про плату за землю»були надані пільги щодо сплати податку за землю.

Відповідно до наведених вище вимог Порядку № 250 позивач мав відкрити спеціальний рахунок, на якому накопичувались кошти податку для подальшого їх використання на виконання заходів, направлених на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.

Надані позивачем документи свідчать про те, що він звернувся до Державного казначейства України з завою про відкриття рахунку згідно з Порядком № 250 тільки на при кінці 2010р. Ним не надано доказів дотримання вимог Порядку №250 , щодо використання коштів податку.

Таким чином, позивачем порушений встановлений у 2010 р. порядок користування пільгою , встановленої у ст.12 Закону України «Про плату за землю».

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку про безпідставніть доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податковий орган, здійснюючи відповідно до ст. 61 ПК України податковий контроль щодо використання позивачем податкової пільги, встановивши недотримання ним вимог порядку № 250 , мав, керуючись п. 123.1 ПК України, згідно з правами, визначеними у п. п. 20.1.28 ПК України, звернутись до суду з позов про стягнення з платника податків сум, що не сплачені ним до бюджету внаслідок застосування податкової пільги не за призначенням , всупереч умовам чи цілям її надання , визначеним в Порядку № 250. На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що, приймаючи за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності , достовірності та повноти нарахування і сплати земельного податку податкове повідомлення - рішення № 0001422301, відповідач діяв у спосіб, який не передбачений ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11 у справі № 2а-10982/11/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко