Ухвала суду № 24936542, 25.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9435/11/0170/5

25.04.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Дочірнього підприємства Житлово-комунальна контора Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-9435/11/0170/5 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 06.10.11 у справі № 2а-9435/11/0170/5

за позовом Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Дочірнього підприємства Житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" (вул. Жидкова, буд. 76, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

про стягнення заборгованості в сумі 45429,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.11 у справі № 2а-9435/11/0170/5 позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим задоволені частково, а саме: стягнуто з Дочірнього підприємства Житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 16820,96грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Дочірнього підприємства Житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" на р/р 33219800700005 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, код платежу 5211010100, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.11 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивач посилається на те, що відповідачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в порядку податкової звітності були подані податкові декларації з податку на додану вартість: № 9000339870 від 19.05.2011 року на суму 14673,00 грн.; № 9003982342 від 17.06.2011 року на суму 14105,00 грн. Згідно з даними облікової картки платника станом на 06.10.2011 року загальна сума самостійно задекларованих та не сплачених зобов'язань відповідача з податку на додану вартість з урахуванням часткової сплати становить 28608,20 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 30.03.1999 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Дочірнього підприємства "Житлово-комунальна контора Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 436409.

Згідно з довідкою ДПІ м. Сімферополі АР Крим № 985/29-0 від 07.12.2005 року відповідач з 10.06.1992 року перебуває на податковому обліку за № 1954 та, відповідно, є платником податків і зборів, передбачених законодавством.

Відповідачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в порядку податкової звітності були подані податкові декларації з податку на додану вартість:

№ 9000339870 від 19.05.2011 року на суму 14673,00 грн.;

№ 9003982342 від 17.06.2011 року на суму 14105,00 грн.

Згідно з даними облікової картки платника станом на 06.10.2011 року загальна сума самостійно задекларованих та не сплачених зобов'язань відповідача з податку на додану вартість з урахуванням часткової сплати становить 28608,20 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 203 цього Розділу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

Порядок оподаткування з податку з доходів фізичних осіб визначений Розділом ІV Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

Відповідно до п.п.164.2.1 п.164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно з п.а) п.п.168.4.5 п.168.4 ст. 168 ПК України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації в органах державної податкової служби;

Відповідно до п.п.168.4.8 п.168.4 ст. 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позивачу в порядку податкової звітності були надані декларації з податку на доходи фізичних осіб:

№ 9001495639 від 21.03.2011 року на суму 8356,25 грн.,

№ 9001496040 від 21.03.2011 року на суму 8352,05 грн.,

№ 9002359016 від 20.04.2011 року на суму 7627,00 грн.

Згідно з даними облікової картки платника станом на 06.10.2011 року загальна сума самостійно задекларованих та не сплачених зобов'язань відповідача з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням часткової сплати становить 16708,25 грн.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня в сумі 112,71 грн.

Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст. 129 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011 року на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 1019, яка отримана останнім 08.04.2011 року, про що свідчить відмітка на корінці цієї вимоги.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою, однак визначена у ній сума заборгованості не сплачена.

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надані заперечення на адміністративний позов, а також не надані докази сплати заборгованості у повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача податкової вимоги, що підтверджує узгодження суми боргу з податку на додану вартість в сумі 28608,20 грн. За таких підстав, судова колегія, враховуючи відсутність узгодження суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість в сумі 28608,20 грн., погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.11 у справі № 2а-9435/11/0170/5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко