Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-10005/09/16/0170
11.04.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Щепанської О.А. ,
Привалової А.В.
при секретарі судового засідання Саматової М.А.
за участю сторін:
представник позивача, Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши матеріали справи № 2а-10005/09/16/0170 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 14.04.11 у справі № 2а-10005/09/16/0170
за позовом Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Ген. Васильєва, буд. 44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, буд. 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
про скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.11 у справі № 2а-10005/09/16/0170 позовні вимоги Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" задоволені в повному обсязі, а саме: визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим "Про сплату боргу" № Ю-907 від 06.08.2009 року, стягнуто на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, ОКПО 05905680) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 грн.
Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 9488049 та Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АРК № 05/3-6-25/381 (ідентифікаційний код 05905680).
Підприємство зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.
06.08.2009 року Управлінням ПФУ Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до підприємства висунуто вимогу про сплату боргу № Ю-907 на суму 965319,04 грн.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (далі - Закон № 1058) страхувальниками визнаються роботодавці -підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно з п. п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -один календарний місяць.
Згідно із ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону №1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Частинами 2, 3 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій за п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.
Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.
Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Розрахунок фінансових санкцій у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій (п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону 1058).
Відповідно до ч. 8 ст. 106 Закону №1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пп. "б", "в" п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
В той же час, абз. 3 ч.13 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
З матеріалів справи вбачається, що в спірну вимогу № Ю-907 включено суму за рішенням № 1032 від 13.12.07р., в той же час, на момент складання вимоги № Ю-907 від 06.08.09р. рішення №1032 від 13.12.07р. було оскаржено підприємством в судовому порядку, про що було відомо Управлінню ПФУ. Постановою Господарського суду АР Крим від 11.04.08р. по справі №2-29/466-2008А, у позові про скасування рішення №1032 від 13.12.07р. відмовлено. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.06.08р. апеляційна скарга на постанову Господарського суду АР Крим від 11.04.08р. по справі №2-29/466-208А залишена без задоволення. Не погоджуючись з цім 04.06.08р. Підприємством до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на постанову Господарського суду АР Крим від 11.04.08 р. та на постанову Севастопольського апеляційного суду від 05.06.08р. по справі № 2-29/466-2008 А.
В той же час, рішення № 1032 від 13.12.07., погашено Управлінням ПФУ методом самостійного перерозподілу сплачених поточних страхових внесків Підприємства за період з лютого 2008р. по серпень 2008р. Підприємством сплачувалися поточні страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але Управління ПФУ, починаючи з 11.02.08. по 04.08.2008р., на свій розсуд у період оскарження Рішення № 1032 від13.12.07р. та у той час коли було відкрито виконавче провадження (від 11.02.08. вих. № 3582-12), самостійно перерозподіляло поточні страхові внески Підприємства на користь погашення спірного Рішення № 1032. Таким чином, станом на 04.08.08. Рішення № 1032 від 13.12.07р. було погашено Управлінням ПФУ у повному обсязі, що підтверджується Довідкою Управління ПФУ, залученою до матеріалів справи.
Матеріали справи свідчать також про те, що до вимоги № Ю-907 від 06.08.09 р. також включена сума за рішеннями № 177 від 07.02.09р. окрім рішення № 1032 від 13.12.07р.
В той же час 05.11.2009р. Господарським судом АР Крим було розглянуто справу №2-26/4364-2008А за позовом Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя до ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про стягнення 384672,70 грн. по вимозі № 82 від 06.02.08 р. та по рішенням 167-177 від 07.02.08р. Постановою ГС АР Крим у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. В свою чергу, Управлінням ПФУ подано апеляційну скаргу на Постанову ГС АРК від 05.11.09. по справі № 2-26/4364-2008А та 04.03.2010р. Севастопольським апеляційним адміністративним судом Постанову ГС АРК від 05.11.09. по справі № 2-26/4364-2008А залишено без змін, апеляційну скаргу Управління ПФУ без задоволення. Відтак, з огляду на наявність судового рішення по справі №2-26/4364-2008А, доведено, що Управління ПФУ одночасно, під час стягнення в судовому порядку сум за рішеннями № 167-177 від 07.02.08., протиправно включило суму за рішенням № 177 в спірну вимогу про плату боргу № Ю-907.
Крім того, в спірній вимозі № Ю-907 від 06.08.09р. Управління ПФУ вимагає сплати недоїмку по страховим внескам (за період з листопада 2008р. по червень 2009р.) в сумі 952197,01 грн.
В той же час, 16.12.08 р. Окружним адміністративним судом АР Крим розглянуто справу №2а-3197/08/8 за позовом позивача до Управління ПФУ про визнання протиправними дій Управління ПФУ по перерозподілу страхових внесків позивача. Позовні вимоги Підприємства задоволені у повному обсязі. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 р. по справі № 2а-3197/08/8 Постанову від 16.12.08. залишено без змін. Таким чином, в судовому порядку визнано протиправними дії Управління ПФУ по самостійному перерозподілу грошових коштів підприємства, сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню Управління ПФУ, після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення № 1032 від 13.12.07р. та в період примусового виконання цього Рішення.
Крім того, визнано протиправними дії Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків підприємства, на користь погашення рішення №1032 від 13.12.07р. в період оскарження цього рішення в судовому порядку, а саме неправомірний перерозподіл поточних страхових внесків здійснених підприємством в період з лютого по серпень 2008р.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки фактично, на час формування спірної вимоги №Ю-907 заборгованість у підприємства за рішеннями № 1032 від 13.12.07., № 177 від 07.02.08р. була відсутня, відповідно були відсутні підстави включати суми за цими рішеннями в спірну вимогу про сплату боргу. Окрім того, про оскарження попередніх вимог про сплату боргу та рішень про нарахування штрафних санкцій та пені відповідача було повідомлено, однак сплачені позивачем кошти зараховувались не за призначенням платежу, а на погашення недоїмки в порядку календарної черговості, в той час як відповідно до ч. 13 ст. 106 закону України № 1058 строки сплати попередньої заборгованості були зупинені до винесення судом рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.11 у справі № 2а-10005/09/16/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 квітня 2012 р.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис О.А.Щепанська
підпис А.В.Привалова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко
Судове рішення № 24936477, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10005/09/16/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: