ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 р. Справа № 5095/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Янош М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу фермерського господарства «Згода» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року по справі за позовом фермерського господарства «Згода» до Державної податкової інспекції в Золочівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2009 року фермерське господарство «Згода» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Золочівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень №00005622301/1 та №0000870000/1 від 16.09.2008 року.
В процесі судового розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, згідно яких позивач просив частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0000562301/1 від 16.09.2008 р. в сумі за основним платежем 10255,33 грн. та частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0000870000/1 від 16.09.2008 р. в сумі за основним платежем 711,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані в частині податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, яке регулює дані відносини.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вказана постанова мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення є такими, що відповідають чинному законодавству України, яке регулює дані відносини та підстав для їх скасування немає.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, фермерське господарство «Згода» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено комплексну документальну перевірку Фермерського господарства «Згода» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2008 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт №26/23-22329781 від 09.07.2008 року, яким встановлено порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 та п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ФГ «Згода» занижено та не сплачено податок на додану вартість до бюджету 2007 року в розмірі 14954,75 грн., в тому числі за серпень 2005 року в розмірі 1519,67 грн., за листопад 2005 року - 1973,25 грн. та за грудень 2007 року - 11461,83 грн.; п.7.1 ст.7, п8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано і не перераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб на суму - 781,68 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2008 року за №0000970000/0, відповідно до якого фермерському господарству «Згода» визначено суму податкового зобов»язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 781,68 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1563,36 грн. та №0000432301/0, відповідно до якого фермерському господарству «Згода» визначено суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем 14954,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7477,38 грн.
Фермерське господарство «Згода» оскаржило вищевказані податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги відповідач залишив без змін податкове повідомлення-рішення від 10.07.2008 року №0000870000/0, а податкове повідомлення-рішення від 10.07.2008 року №0000432301/0 частково скасував в частині 5730,92 грн. штрафних санкцій, і прийняв нове податкове повідомлення-рішення №0000562301/1, відповідно до якого позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 14954,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1746.46 грн.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке регулює дані відносини.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з наступних підстав.
Відповідно до п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов»язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів(робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує латника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно до складу податкового зобов»язання з податку на додану вартість в загальну декларацію з податку на додану вартість за листопад 2005 року та в інших деклараціях з ПДВ не включено суму податку на додану вартість від реалізації борошна підприємству «Хлібодар» Жидачівської РСС згідно накладної №2/1 від 02.11.2005 року на суму 7938,00 грн., в тому числі ПДВ - 1323,00 грн. та від реалізації борошна ДП «Ресурсна компанія» ВАТ «Концерн Хлібпром» згідно податкової накладної №3/1 від 03.11.2005 року на суму 3901,50 грн., в тому числі ПДВ - 650,25 грн., чим порушено п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Стосовно посилань позивача на амбарну книгу, то воно вірно не взято до уваги судом першої інстанції, оскільки цей документ під час перевірки працівникам податкового органу не пред»являвся.
Судом першої інстанції також зроблений вірний висновок про те, що ФГ «Згода» безпідставно до складу податкового зобов»язання з ПДВ в загальну декларацію з ПДВ за серпень 2005 року та інших деклараціях з ПДВ не включено суму податку на додану вартість від реалізації дизпалива ТОВ «Золочівське сортонасінницьке підприємство» на суму 9118,03 грн., в тому числі ПДВ - 1519,67 грн.
Крім цього, позивачем, всупереч п.4 Постанови КМУ від 26.02.1999 року №271 не перераховано за грудень 2007 року на окремий рахунок 11461,83 грн., в результаті чого занижено та не доплачено ПДВ в бюджет у вказаній сумі.
Посилання позивача на те, що ним були перераховані платіжними дорученнями №409 від 21.01.2008 року на суму 8800 грн. та №426 від 18.02.2008 р. на суму 4000 грн. на окремий рахунок №260473049104 в ЛФ БРР кошти як залишок податкових зобов»язань з податку на додану вартість є безпідставними, оскільки згідно платіжного доручення №409 від 21.08.2008 року на суму 8800 грн. в призначені платежу значиться як дотація товаровиробнику сільськогосподарської продукції згідно постанови КМУ №805 від 12.05.1999 року. Проте платіж мав робитися з призначенням платежу і на виконання постанови КМУ №271 від 26.02.1999 року.
Таким чином, відповідач вірно зробив висновок про неперерахування коштів в сумі 11461,83 на окремий рахунок відповідно до вимог п.4 постанови КМУ №271 від 26.02.1999 року, у зв'язку із цим встановлено нецільове використання коштів, що підлягають стягненню до державного бюджету.
В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №0000870000/1 від 16.09.2008 року в частині визначення фермерському господарству «Згода» податкового зобов»язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 417,26 грн. за основним платежем та 208,63 грн. фінансовими (штрафними) санкціями, з огляду на наступне.
Податковим органом було встановлено, що позивачем занижено суму податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування податкової соціальної пільги при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_1 яка є підприємцем.
У зв»язку з цим, колегія суддів зазначає, що абзацом «е» п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Проте, сам факт наявності у вказаної вище особи свідоцтва не може свідчити про те, що вона займається підприємницькою діяльністю та отримує від цього дохід. Протилежного, всупереч ст. 71 КАС України, податковий орган не довів.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про обгрунтованість донарахування позивачу вищевказаного податкового зобов'язання в цій частині.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу фермерського господарства «Згода» задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року у справі № 2а-4096/09/1370 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000870000/1 від 16.09.2008 року.
В цій частині прийняти нову постанову.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000870000/1 від 16.09.2008 року в частині визначення фермерському господарству «Згода» податкового зобов»язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 417,26 грн. за основним платежем та 208,63 грн. фінансовими (штрафними) санкціями.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :О.Б. Заверуха
Судді : О.М. Гінда
В.В. Ніколін
Повний текст постанови
виготовлений та підписаний
20.06.2012 року
Судове рішення № 24934281, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4096/09/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: