Постанова № 24932151, 25.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2012 року справа №2а/0570/1027/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., секретарі Діденко О.С., за участі представників сторін: від позивача - Бусюкіна І.А., від відповідача - Іващенка Д.А., Ішкова О.М., Яковенко О.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс», Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року у справі № 2а/0570/1027/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.2011, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрекс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.2011. В обґрунтування позову позивач зазначив що, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка підприємства, про що був складений акт від 10.10.2011 № 3711/23-3/25602906 та винесені спірні податкові повідомлення рішення. Позивач вказує, що не погодився із податковими повідомленнями рішенням та оскаржив їх до ДПА у Донецькій області та ДПС України, але рішеннями податкових органів скарги позивача залишені без задоволення а податкові повідомлення рішення без змін. Не погоджується із донарахованими сумами податку на прибуток та податку на додану вартість в частині порушення податкового законодавства при проведенні господарських операцій із ТОВ «Прем'єр Агро» та ТОВ «Донецкагро-Маркет», посилається на приписи Цивільного кодексу України та вважає вказані договори правочинами, спрямованими на реальне настання правових наслідків. Крім того, позивач вказує, що при проведенні перевірки працівникам ДПІ у Калінінському районі м. Донецька були надані всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, а тому податковим органом неправомірно було встановлено порушення з боку підприємства норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року частково задоволені позовні вимоги. Скасовано податкове повідомлення рішення від 27.10.2011 № 0000191543, прийняте Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 796001 грн., штрафними санкціями на суму 199001 грн. Скасовано податкове повідомлення рішення від 27.10.2011 № 000201543, прийняте Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 636801 грн., штрафними санкціями на суму 159201 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» , Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька подали апеляційні скарги. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрекс»

просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, заперечував проти апеляційної скарги відповідача.

Представники відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, заперечували проти апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрекс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 07.06.2000, включено до ЄДРПОУ за № 25602906. (т. 1 а.с. 237-238) ТОВ «Агрекс» перебуває на обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька як платник податків. Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100299931 від 10.09.2010.

У період з 20.09.2011 по 03.10.2011 ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агрекс» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Донецькагро-Маркет» за період лютий квітень 2009 року, ТОВ «Премєр Агро» за період березень травень 2010 року, за результатами якої складено акт № 3711/23-3/25602906 від 10.109.2011 (т. 1 а.с. 18-35) у якому зазначені порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 1124247 грн. та зазначені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.2 п. 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 899398 грн.

На підставі акта перевірки та відповідно до п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. «в» п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ДПІ у Калінінському районі м. Донецька були прийняті податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 0000191543, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1405309 грн., у тому числі за основним платежем 1124247 грн., штрафними санкціями 281062 грн. (т. 1 а.с. 16) та податкове повідомлення рішення від 27.10.2011 № 000201543 яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1124248 грн. у тому числі за основним платежем 899398 грн., штрафними санкціями 224850 грн. (т.1 а.с. 17)

Позивач не погодився із спірними податковими повідомленнями рішеннями та оскаржив їх до ДПА у Донецькій області (скарга від 16.11.2011 № 1-231) та ДПС України (скарга від 16.12.2011 № 1-253). Рішенням ДПА у Донецькій області від 05.12.2011 № 22183/10/25-113-1 та ДПС України від 10.01.2012 № 467 16110-2115 у задоволенні скарг позивача відмовлено, а податкові повідомлення рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька залишені без змін (т. 1 а.с. 37-56)

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР із змінами і доповненнями ( які діяли на час спірних правовідносин) ( надалі Закон N 168/97-ВР ) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР передбачені дії податкового органу, якщо на наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник додатку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначає підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Щодо правовідносин з ТОВ «Донецькагро-Маркет».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави виникнення права у позивача на податковий кредит, передбачені приписами п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону відсутні, адже фактичні розрахунки за послуги на час видання податкової накладної, на думку суду не може засвідчувати факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому суд погоджується із податковим органом в частині завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Донецькагро-Маркет» на загальну суму 262597 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 65649 грн.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що чинне законодавство України, яке регулює порядок відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, не протипоставляє право платника податку на відшкодування податку на додану вартість в залежність від наявності яких-небудь обставин, окрім правомірності цього відшкодування і відповідності даних податковій декларації платника податку вимогам податкового законодавства.

В разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Дана обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у випадку, якщо останній виконав всі передбачені законом умови відносно здобуття такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення Позивача-платника податку права на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження, що вбачається з матеріалів справи наданих до суду відповідних документів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 ст. 70 КАСУ , обставини які законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, щодо таких обставин виникає спір.

Наявні у справі документи в тому числі: податкові накладні, платіжні доручення підтверджують оподатковані операції та фактичну сплату податку на додану вартість позивачем, які в наступному були відображені в податковому кредиті у відповідний період, у зв'язку з чим у позивача виникло право на бюджетне відшкодування.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Агрекс» (Покупець) та ТОВ «Донецькагро-Маркет» (Постачальник) укладені Договори № 1304/17/02п від 17.02.2009, № 1310/18/02п від 18.02.2009, № 1325/04/03п від 04.03.2009, № 1338/12/03п від 12.03.2009, № 1364/31/03п від 31.03.2009 відповідно до положень яких Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити соняшник врожаю 2008 року за цінами та на умовах вказаних договорів. Відповідно до п. 4.1 Договорів (які є типовими) умови передачі товару EXW склад ЗАТ «Сватівська олія», м. Сватово Луганської області, пров. Заводський, 13. (т.1 а.с. 57-61)

ТОВ «Донецькагро-Маркет» на адресу ТОВ «Агрекс» були виписані відповідні видаткові накладні та податкові накладні (т. 1 а.с. 62-73) Розрахунок за соняшник було здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.1 а.с. 74-80)

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується позивачем, перевезення товару (насіння соняшника) придбаного у ТОВ «Донецькагро-Маркет» здійснювали наступні авто перевізники: ПП «Дрокин», ТОВ «Транс ефект», ТОВ «ДАП».

Позивачем до суду в підтвердження здійснення операцій з перевезення вантажу вказаними автопідприємствами були надані товарно-транспортні накладні за відповідний період (т. 2 а.с. 165-198).

Відповідно до наданих представниками позивача видаткових накладних, виписаних ТОВ «Донецькагро-Маркет», товар (соняшник) отримували працівники ТОВ «Агрекс» ОСОБА_6, ОСОБА_7 за довіреностями. До суду позивачем наданий журнал реєстрації довіреностей де зазначено, що вказаним працівникам виписувалися довіреності на отримання товару від ТОВ «Донецькагро-Маркет», проте суд першої інстанції безпідставно не прийняв їх в якості належного доказу, в розумінні ст. 69 КАС України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність соняшника та продуктів його переробки у повному обсязі, підтверджується інвентаризацією ТМЦ ТОВ «Агрекс», яка проводилась у присутності посадових осіб ДПІ у Калінінському районі на підприємстві переробника - ТОВ «Сватівська олія», м. Сватове, Луганська область, пров. Заводський,13., При інвентаризації не було виявлено недостачі соняшника, або продукції виробленої з нього. Таким чином, ствердження, що операції по прийманню передачі товару з контрагентами не проводились є помилковими, адже при проведенні інвентаризації були б виявлені розбіжності між даними обліку ТОВ «Агрекс» та наявними ТМЦ, але посадовими особами ДПІ у Калінінському районі підтверджено відсутність розбіжностей, про що зазначено у Довідці ДПІ у Калінінському районі від 23.06.2011р. №1875/23-25602906.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що позивачем були допущені порушення приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині взаємовідносин з ТОВ «Донецькагро-Маркет», а тому податковим органом вірно встановлено заниження ТОВ «Агрекс» податку на прибуток на загальну суму 328246 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 82061 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Премєр Агро».

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Агрекс» (Покупець) та ТОВ «Премєр Агро» (Постачальник) укладено Договір поставки № 1733/25/03п від 25.03.2010 відповідно до положень якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити соняшник врожаю 2009 року за цінами та на умовах цього Договору. Відповідно до п. 4.1 Договору, товар передається Покупцю на умовах, визначених сторонами у специфікаціях, які є невідємною частиною Договору (т. 1 а.с. 88) Відповідно до Специфікацій №№ 1,2,3,4 до Договору від 25.03.2010 № 1733/25/03п умовами передачі товару визначено FCA елеватор ТОВ «Красноріченське», смт. Красноріченське, Кремінського району Луганської області, вул. Шевченко, 36. (т. 1 а.с. 90-93)

В обґрунтування фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Агрекс» та ТОВ «Премєр Агро» позивачем до суду надано видаткові накладні, складські квитанції про прийняття не зберігання соняшник, з яких вбачається, що вказаний товар був переоформлений з ТОВ «Премєр Агро» на ТОВ «Агрекс», податкові накладні, платіжні доручення про сплату на користь ТОВ «Премєр Агро» вартості соняшника (т. 1 а.с. 94-109)

Крім того, позивачем наданий та досліджений у судовому засіданні Договір № 41 від 03.09.2009 відповідно до якого ТОВ «Агрекс» (Поклажодавець) передало, а ТОВ «Красноріченське» (Зерновий склад) прийняв зерно та насіння соняшника, врожаю 2009 року, що підтверджується відповідними складськими квитанціями.

Згідно довідки Рубіжанської ОДПІ Луганської області від 14.02.2012 № 23-2301-32974043 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Красноріченське» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Премєр Агро», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з березня по травень 2010 року (т. 3 а.с. 104-110), якою підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Премєр Агро», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Судом першої інстанції були досліджені первинні документи, які свідчать про подальше використання товару (соняшника) у господарській діяльності позивача. Так судом оглянуті та долучені до матеріалів справи Договори на переробку давальницької сировини від 31.08.2008 № 8-дв та від 31.08.2009 № 9-дв/09, укладені ТОВ «Агрекс» та ЗАТ «Сватівська олія» (т. 1 а.с. 141-144).

Факт перевезення товару (соняшника), придбаного ТОВ «Агрекс» у ТОВ «Премєр Агро» з зернового складу ТОВ «Красноріченське» підтверджується відповідними Договорами про надання транспортних послуг, укладеними позивачем із авто перевізниками ЗАТ «Сватівська олія», ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ПП «Зерноекспрес», ФОП ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 112-135), Актами виконаних робіт за спірний період, підписаними перевізниками та замовником (т.2 а.с. 64-89), товарно-транспортними накладними (т.2 а.с. 90-155)

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у даному випадку позивач довів реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Премєр Агро», а тому не погоджується із висновками податкового орану стосовно порушення ТОВ «Агрекс» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 796001 грн. та порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.2 п. 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 636801 грн. при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Премєр Агро».

Крім того, колегія суддів зазначає, що достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображені у податкових декларація відповідача, підтверджено довідками про результати невиїзної документальної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Агрекс» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Донецькагро-Маркет» за період лютий квітень 2009 року, ТОВ «Премєр Агро» за період березень травень 2010 року проведених ДПІ у Калінінському районі м. Донецька. Перевірками не було встановлено порушень у визначенні податкового кредиту за зазначений період, основних показників податкової декларації з ПДВ та достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Отже, вищезазначеними перевірками правильності заявлених ТОВ «Агрекс» ПДВ до відшкодування з бюджету за зазначений період порушень не встановлено, таким чином законність і обґрунтованість суми відшкодування ПДВ підтверджена самою податковою інспекцією, відповідно до вимог чинного законодавства України. В подальшому позивач отримав заявлене бюджетне відшкодування і зазначений факт сторонами не заперечується..

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення рішення від 27.10.2011 № 0000191543 та від 27.10.2011 № 000201543, прийняті Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька скасуванню.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс», Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року у справі № 2а/0570/1027/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.2011 - задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року у справі № 2а/0570/1027/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.201.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000191543, № 000201543 від 27.10.2011 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення від 27.10.2011 № 0000191543 та від 27.10.2011 № 000201543, прийняті Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька.

Постанова суду апеляційної інстанції, за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: А.А. Блохін

Судді: Г.М. Міронова

І.В. Юрко