Постанова № 24930920, 26.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р.Справа № 5024/272/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишева Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В..

за участю представників сторін в судових засіданнях від 26.06.2012р. :

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім -97»

на рішення господарського суду Херсонської області

від 24 квітня 2012 року

по справі № 5024/272/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвік»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім -97»

про стягнення 184211,47 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 26.06.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.04.2012р. по справі №5024/272/2012 (суддя Людоговська В.В.) задоволено позов ТОВ «Едвік»до ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97» про стягнення 184211,47 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 176968,48 грн. основного боргу, 7242,99 грн. пені та 3684,23 грн. витрат по оплаті судового збору, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконувалися умови договору поставки від №203 від 01.01.2011р. щодо проведення повної та своєчасної оплати вартості одержаного товару, оскільки відповідач не проводив оплату, у нього утворилася заборгованість на суму 176968,48 грн.. Наведене стало підставою для нарахування пені у розмірі 7242,99 грн., розрахунки пені і річних судом перевірені та досліджені, їх проведення відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім - 97»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2012р. по справі №5024/272/2012, прийняти нове рішення, мотивуючи це тим, що господарським судом не враховано того, що умовами договору не передбачено такого виду відповідальності як пеня, а отже стягнення пені за неналежне виконання умов договору щодо оплати вартості товару є безпідставним.

25.06.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Едвік»надійшов відзив на апеляційну скаргу ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97», в якому позивач просить рішення господарського суду Херсонської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення, розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень від 12.06.2012р., проте відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім-97», перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.01.2011р. між ТОВ «Едвік»(постачальник) та ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97»(покупець) укладено договір поставки продукції № 203 (з врахуванням протоколу розбіжностей), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти покупцю, а покупець - приймати та оплачувати товари партіями (товар, партія товару) згідно із замовленням покупця, на підставі затвердженої належним чином специфікації.

Пунктом 6.1 договору сторони встановили, що покупець здійснює оплату товару з відстроченням платежу, вказаної у додатку №1 ( 35 календарних днів).

У протоколі розбіжностей до договору (підписаний обома сторонами) додано до договору п. 7.5, яким передбачено, що в разі, якщо покупець прострочив оплату поставлених товарів, ним сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Як свідчать матеріали справи (копії товаротранспортних накладних -арк. спр. 22-85 т. І), в період з 29.09.2011р. по 10.11.2011р. ТОВ «Едвік»поставило ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97»товару на суму 180397,17 грн..

ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім-97» повернуло ТОВ «Едвік»у вищевказаний період товар на суму 3428,69 грн., внаслідок чого у покупця виникла заборгованість перед постачальником за поставлений товар у розмірі 176968,48 грн.

Наведене стало підставою для звернення ТОВ «Едвік»до господарського суду Херсонської області з позовом до ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97»про стягнення заборгованості у сумі 176968,48 грн., пені в сумі 7242,99 грн..

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 663, п. п. 1, 2 ч.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як свідчать матеріали справи (копії товаротранспортних накладних -арк. спр. 22-85 т. І), в період з 29.09.2011р. по 10.11.2011р. ТОВ «Едвік»поставило ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97»товару на суму 180397,17 грн..

ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім-97» повернуло ТОВ «Едвік»у вищевказаний період товар на суму 3428,69 грн., внаслідок чого у покупця виникла заборгованість перед постачальником за поставлений товар у розмірі 176968,48 грн..

Матеріалами справи підтверджується належне виконання умов договору поставки з боку постачальника.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Між тим, за передану продукцію ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97»не розрахувалося, внаслідок у покупця утворилася заборгованість перед постачальником за поставлений товар у сумі 176968,48 грн..

ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97»під час розгляду справи не спростувало належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, наявності заборгованості перед ТОВ «Едвік»у розмірі 176968,48 грн..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ТОВ «Едвік»про стягнення з ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім -97»заборгованості у сумі 176968,48 грн..

Крім того, у позовній заяві ТОВ «Едвік»просило господарський суд стягнути з відповідача пеню у сумі 7242,99 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У протоколі розбіжностей до договору (підписаний обома сторонами) додано до договору п. 7.5, яким передбачено, що в разі, якщо покупець прострочив оплату поставлених товарів, ним сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок пені, який складений позивачем (арк. спр. 88-93 т. І), та встановлено, що вказаний розрахунок цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 7242,99 грн..

Не приймається до уваги апеляційного господарського суду твердження ПрАТ «Херсонський оптовий торговий дім-97», викладене в апеляційній скарзі, про те, що умовами договору не було передбачено такого виду відповідальності за неналежне виконання умов договору щодо своєчасної та оплати вартості поставленого товару, оскільки протоколом розбіжностей до договору поставки №203 від 20.01.2011р. (п. 7.5)(підписаний обома сторонами) передбачено, що в разі, якщо покупець прострочив оплату поставлених товарів, ним сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2012р. по справі №5024/272/2012 залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2012р. по справі №5024/272/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 26.06.2012р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.